Справа № 350/784/20
Номер провадження 1-кп/350/16/2023
про продовження строку тримання під вартою
31 травня 2023 року селище Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12019090220000150, відомості про яке внесені до ЄРДР 10.05.2019 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
суд,
У провадженні Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить продовжити раніше застосований запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Клопотання мотивовано тим, що розгляд кримінального провадження триває, злочини у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_3 вчинені проти життя та здоров'я особи та громадської безпеки, відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів, за вчинення яких відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України, передбачено покарання у вигляді від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі; відповідно до ч. 1 ст. 263 КК України - від трьох до семи років позбавлення волі.
На даний час зберігаються ризики, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_3 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює неминучість призначення покарання, пов'язаного з позбавленням волі, за вчинений ним особливо тяжкий злочин, незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки після отримання додатків до клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу йому будуть відомі їхні анкетні дані та адреси проживання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий.
У судовому засідання прокурор ОСОБА_4 просив задовольнити клопотання та продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечили проти задоволення заявленого клопотання прокурором про продовження строку тримання під вартою та просили обрати більш м'який запобіжний захід, а саме нічний домашній арешт.
Заслухавши учасників судового провадження та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою; зокрема, при продовженні строку тримання під вартою, суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Як вбачається з обвинувальних актів, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні нетяжкого, тяжкого та особливого тяжкого злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 України, про що йому 26.07.2020 було повідомлено про підозру.
Імовірна причетність ОСОБА_3 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень відповідно до клопотання підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами огляду місця події, показами потерпілого ОСОБА_7 , заявою ОСОБА_8 про вчинення ним кримінального правопорушення, показаннями свідків та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 липня 2020 року щодо ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 23 вересня 2020 року.
У подальшому обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, а 1 липня 2022 року ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області обвинуваченому ОСОБА_3 було змінено міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосування електронного засобу контролю та заборонено йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, а саме до 29 серпня 2022 року включно; звільнено обвинуваченого з-під варти в залі суду та покладено на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.
Перебуваючи під домашнім арештом обвинувачений ОСОБА_3 , як убачається із листа начальника Відділення поліції № 2 (сел.Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 21 липня 2022 року пошкодив ремінець браслета трекера, така інформація була зареєстрована у журналі обліку заяв та повідомлень за № 2008 від 20 липня 2022 року. Виїздом на місце події, а саме за адресою проживання обвинуваченого: АДРЕСА_1 , було встановлено, що ОСОБА_3 за місцем проживання відсутній, зі слів матері ОСОБА_3 - ОСОБА_9 місце знаходження сина їй невідоме. ЕКЗ було знайдено на сусідньому подвір'ї.
Відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2022 року було оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_3 та надано дозвіл на затримання останнього з метою його приводу до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області для розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.
Відповідно до протоколу затримання особи, обвинуваченого за вчинення злочину від 24 серпня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 був затриманий на підставі ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 26 липня 2022 року о 06 годині 45 хвилин 24 серпня 2022 року.
Ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2022 (справа №350/784/20, номер провадження 1-і/350/1/22) було постановлено клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою задовольнити та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, до 22 жовтня 2022 року включно. Після цього ухвалою суду ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2023 включно. До вказаної дати закінчити розгляд кримінального провадження неможливо з об'єктивних причин.
Суд вважає, що станом на день розгляду клопотання прокурора про продовження раніше застосованого запобіжного захоуд продовжують існувати ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема те, що ОСОБА_3 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за імовірне вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі. Водночас суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше знаходячись під домашнім арештом пошкодив електронний засіб контролю та залишив місце знаходження, яке було визначено ухвалою суду, а в судове засідання призначене на 26 липня 2022 року не прибув та про причини неявки суд не повідомив, після чого його було оголошено в розшук та надано дозвіл на затримання останнього з метою його приводу до Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області для розгляду відповідного клопотання. У подальшому обвинуваченого ОСОБА_3 було затримано та ухвалою Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 25.08.2022 змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою на строк 60 днів, до 22 жовтня 2022 року включно. Після цього ухвалою суду ОСОБА_3 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 11.02.2023 включно.
- незаконно впливати на свідків та потерпілого, оскільки після отримання додатків до клопотання, щодо обрання міри запобіжного заходу йому будуть відомі їхні анкетні дані та адреси проживання;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з метою уникнення кримінальної відповідальності;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки скільки обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності.
З урахуванням зазначеного, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, виключає можливість ухилення обвинуваченого від суду, а тому суд не вбачає підстав для зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на більш м'який, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання більш м'якого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту - слід відмовити.
Даних про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора, матеріали кримінального провадження не містять. Обвинувачений не є особою, щодо якої не може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України.
Все вищевикладене в сукупності, свідчить про доцільність продовження терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, а обмеження його конституційних прав в даному випадку є виправданим і таким, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.
За змістом частини четвертої статті 196 КПК України, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Строк тримання під вартою обвинуваченому слід визначити з урахуванням вимог ч.1 ст.197 КПК України, за змістом якої, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи вищевказані ризики, а також те, що обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти життя та здоров'я особи, а також громадської безпеки, які відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжкого та тяжкого злочинів, яким спричинено ушкодження здоров'я потерпілих, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 217, 334 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286, ч.2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 Кримінального кодексу України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів - до 29 липня 2023 року включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м'який - відмовити.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань № 12».
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів після її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той же строк після отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1