Справа № 183/6574/23
№ 1-кс/183/1964/23
29 травня 2023 року Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Білокуракіне Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України,-
Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Сєвєродонецьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014130000000342 від 18.08.2014 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом прокурора Луганської області № 705к від 29.04.2013, ОСОБА_4 призначений на посаду начальника відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового розслідування злочинів проти життя та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області, та відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 є працівником правоохоронного органу.
Так, 12.07.2014 приблизно о 14 годині ОСОБА_4 , на власному автомобілі марки «Nissan» моделі «X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 приїхав на територію автомобільної заправки, розташованої за адресою: Луганська область, місто Старобільськ, вулиця Старотаганрозька, де маючи злочинний умисел на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів без передбаченого законом дозволу, придбав у працівника правоохоронного органу - першого заступника начальника - начальника слідчого відділення Рубіжанського МВ ГУМВС України в Луганській області ОСОБА_5 вогнепальну зброю, а саме три пістолети Макарова та боєприпаси до них за 1800 доларів США.
Отримавши вогнепальну зброю та бойові припаси, ОСОБА_4 поклав їх у власний автомобіль «Nissan», модель «X-Trail», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та перевіз їх в невідомому напрямку та в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, що виразились в придбанні, носінні і зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.263 КК України.
21.08.2014 у кримінальному провадженні винесено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яку відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 133, 135 спрямовано за місцем мешкання батьків ОСОБА_4 , оскільки останній переховується від органу досудового розслідування та його місце знаходження не відоме.
21.08.2014 органом досудового розслідування до Сєвєвродонецького міського суду подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , яке було задоволено судом.
Крім того, 21.08.2014 подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_6 з метою його приводу для участі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке було задоволено судом.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років. Крім того, ОСОБА_4 був працівником правоохоронного органу, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, та його обізнаність про покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винним.
Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які повністю викривають його у вчиненні злочину.
Будучи допитаний у якості свідка ОСОБА_7 пояснив, що ОСОБА_4 це його безпосередній керівник. 18.08.2014 йому на мобільний телефон надійшли повідомлення від ОСОБА_4 наступного змісту (дослівно) « ОСОБА_10 . Я уехал, мне не оставили выбора».
Відповідно до інформації № 1030/42-12/01-2019 від 08.04.2019 управління внутрішньої безпеки в Луганській області ДВБ НП України, встановлено, що ОСОБА_4 за місцем фактичного проживання, а також за місцем проживання близьких родичів відсутній.
Відповідно до інформації прокуратури Луганської області встановлено, що ОСОБА_4 з 18.08.2014 відсутній на роботі, про причину відсутності не повідомив.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 на виклики до органу досудового розслідування не з'являється, про реальне місце свого мешкання слідчому та прокурору не повідомляє.
У зв'язку з неможливістю встановлення місця знаходження ОСОБА_4 , копія цього клопотання та доданих до нього матеріалів не вручались.
Так, 02.03.2018 року прокуратурою області повторно подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.03.2018 року ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області вказане клопотання задоволено надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 6 місяців.
02.04.2021 року прокуратурою області повторно подано клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
02.04.2021 року ухвалою Краматорського міського суду Донецької області вказане клопотання задоволено надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу для участі розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 6 місяців.
Слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органів досудового розслідування, одержавши відомості про звернення слідчого до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу до початку розгляду клопотання в суді може не прибути до суду за судовим викликом, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_11 , остання пояснила, що де її син вона не обізнана, з 2014 року вона з ним не спілкується, рапортами працівників УВБ в Луганській області ДВБ НП України, щодо тобто вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу та свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України,
Задля розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий просить надати йому дозвіл на затримання ОСОБА_4 , затримання з метою приводу для участі у розгляді зазначеного вище клопотання.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання.
Вислухавши думку прокурора, дослідивши подані до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість поданого клопотання, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 189 КПК України слідчий суддя не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинуваченого, навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
Під час розгляду клопотання слідчому судді доведено наявність обставин для затримання підозрюваного ОСОБА_4 , з метою приводу.
Так, судом досліджено витяг з ЄРДР № 42014130000000342 від 18.08.2014 року, у відповідності до якого до ЄРДР внесені відомості за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
З матеріалів службового розслідування вбачається наявність підстав для обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
21.08.2014 року, з дотриманням вимог КПК України було винесено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Під час досудового розслідування було встановлено, що підозрюваний на виклики до органу досудового розслідування не з'являється, про реальне місце свого мешкання слідчому та прокуророві не повідомляє та протягом тривалого часу переховується від органів досудового слідства, внаслідок чого 26 червня 2014 року підозрюваного оголошено у розшук.
Також, слідчий суддя вважає доведеними вказані прокурором ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зазначені обставини, у своїй сукупності, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , розуміючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а тому клопотання слідчого в цій частині є доведеним.
Так само суду доведена наявність існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, ОСОБА_4 має можливість впливу на свідків даного кримінального провадження.
Оцінюючи вищевказані обставини, слідчий суддя також приймає до уваги у розумінні практики ЄСПЛ те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Аналізуючи вищевикладене, слідчий суддя прийшов до висновку, що існують обставини, зазначені у п. 1 ч. 4 ст. 189 КПК України, що має важливе значення для прийняття рішення про надання дозволу на затримання підозрюваного з метою приводу.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ч. 3 ст. 190 КПК України, ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду;
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії;
2-1) добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, а обвинуваченого до суду, про що слідчий суддя, суд повідомляє прокурора;
3) відкликання ухвали прокурором.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.110,177,189,190КПК України,слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Луганської обласної прокуратури ОСОБА_3 , - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє до 29 листопада 2023 року включно та втрачає законну силу з 30 листопада 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1