Справа № 183/3769/23
№ 3/183/3091/23
31 травня 2023 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Гузоватий О.І., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Новомосковського РВП ГУНП України в Дніпропетровській області, стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 187 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення: 09 березня 2023 року о 01 годині 20 хвилин ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив умови адміністративного нагляду, встановлені Ленінським районним судом Дніпропетровської області від 21.10.2022.
В суді ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що правила адміністративного нагляду не порушував, оскільки 09.03.2023 вночі він перебував за місцем свого мешкання в «Дім милосердя», розташованому за адресою: АДРЕСА_1 . За цією адресою він мешкає та працює після звільнення з установи виконання покарань. У вказаному реабілітаційному центрі, крім нього, також проживають 120 осіб, проте жоден із них, як і він сам, не чули, як до них можливо приходив працівник поліції з перевіркою. Також доповнив, що він умов адміністративного нагляду не порушує, щоночі знаходиться за адресою місця проживання. Такі ж пояснення надавав працівникові поліції, втім його доводи залишилися поза увагою, поліцейські самі написали від нього пояснення, які сказали, що потрібно підписати, щоб не було проблем.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він є головою правління ГО «Милосердя Новомосковська». Вказаний притулок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Починаючи з 21.11.2022 і по теперішній час ОСОБА_1 дійсно проживає у вказаному притулку за зазначеною адресою. За час проживання в притулку ОСОБА_1 зарекомендував себе виключно з позитивного боку. Підтверджує, що ОСОБА_1 в ніч з 08 на 09 березня 2023 року перебував у притулку, що можуть підтвердити близько 120 його мешканців. Чи прибували цієї ночі на перевірку працівники поліції йому нічого не відомо. Він би про це знав.
Судом безпосередньо дослідженні докази, які були надані на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт поліцейського Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 09.03.2023; письмові пояснення ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися принципом презумпції невинуватості, закріпленим у ст. 62 Конституції України, відповідно до якого тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частина 1 статті 187 КУпАП, яка інкримінується ОСОБА_1 , передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, в тому числі порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу.
Надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 про те, що у ніч з 08 по 09 березня 2023 року він знаходився за місцем мешкання, та відпочивав, і щоб хтось приходив вночі з перевіркою він не чув, суд доходить висновку, що вони є логічними та послідовними і не викликають у суду сумнівів з приводу достовірності. Крім того, вказані пояснення ОСОБА_1 повністю підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_2 , наданим останнім в судому засіданні, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання і даючи пояснення під присягою. З огляду на принцип безпосередності дослідження показань, згідно з яким суд досліджує докази безпосередньо, а показання учасників провадження суд отримує усно, вищевказані пояснення ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_2 заслуговують на увагу.З цих же підстав суд критично ставиться до письмових пояснень ОСОБА_1 , відібраних поліцейським, і які містяться в матеріалах справи.
Крім того, матеріали справи не містять відомостей того, яким чином перевіряв поліцейський наявність піднаглядного ОСОБА_1 вдома. Відповідний рапорт працівника поліції про те, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання, не може бути беззаперечним доказом вини особи. До того ж,суд не може приймати як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, рапорт поліцейського з огляду на те, що свідчення працівника поліції не можуть вважатись об'єктивними доказами у справі, оскільки така особа є представником суб'єкта владних повноважень, про що наголошував у своїх постановах Верховний Суд (зокрема, постанова від 15 квітня 2020 року у справі № №489/4827/16-а). З урахуванням вищевикладеного, зазначений рапорт не може бути покладений в основу рішення суду про визнання особи винуватою у вчинені правопорушення.
Водночас, протокол про адміністративне правопорушення не може бути також беззаперечним доказом вини особи, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Будь-яких інших доказів (пояснень свідків, фотографій, відеозапису, тощо), окрім протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту чергового служби 102 за повідомленням працівника поліції, матеріали справи не містять, а відтак не спростовують пояснення ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, оцінюючи відповідно до ст. 252 КУпАП надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, та враховуючи те, що під час судового розгляду обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого об'єктивного підтвердження, доходжу висновку про відсутність доказів порушення ОСОБА_1 правил адміністративного нагляду за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та відповідно, наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи та керуючись статтями 187, 247 КУпАП, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим - протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя О.І. Гузоватий