31 травня 2023 року
м. Київ
справа №520/4672/22
адміністративне провадження № К/990/18226/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 520/4672/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) підстав позову, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 №145 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 №198 в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- поновити ОСОБА_1 в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді капітана поліції, старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області;
- нарахувати та виплатити Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 березня 2022 року по час прийняття рішення у справі з урахуванням постанови КМУ від 28.02.2022 №168 з відрахуванням встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
- в частині поновлення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місць допустити негайне виконання судового рішення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 13.03.2022 року №145 о/с «По особовому складу» в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- визнано протиправним та скасовано наказ Національної поліції в Харківській області від 13.03.2022 №198 в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;
- поновлено капітана поліції ОСОБА_1 в Головному управлінні Національної поліції в Харківській області на посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області;
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2022 по 30.11.2022 (263 календарних дні) у сумі 45 754,88 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів;
- задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року у справі скасовано в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2022 по 30.11.2022 (263 календарних дні) у сумі 45 754, 88 грн з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів та прийнято в цій частині постанову, якою стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2022 по 30.11.2022 у сумі 130 848 грн 04 коп з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року залишено без змін.
19 травня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі №520/4672/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України "Про запобігання корупції", займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що станом на час виникнення спірних правовідносин капітан поліції ОСОБА_1 обіймав посаду старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області.
Відомостей про те, що позивач є службовою особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, скаржник зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а саме вказує, що ця справа має виняткове значення для відповідача у зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо виплати середнього заробітку з урахуванням змін у законодавстві.
Суд касаційної інстанції критично оцінює зазначені доводи скаржника та зауважує, що справа, яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо виявлено після апеляційного розгляду справи неоднакове застосування судом апеляційної інстанції одного й того ж положення закону.
Отже, допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів правової визначеності та рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Водночас заявником у касаційній скарзі не наведено обставин, які б свідчили про наявність у справі ознак її суспільної важливості або виняткового значення, а також не виділено вимог, що дають підстави вважати, що вона має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору.
Суд зауважує, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.
Водночас Судом установлено, що доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного законодавства.
Отже, касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 257, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року у справі № 520/4672/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко