31 травня 2023 року
м. Київ
справа №400/5165/22
касаційне провадження № К/990/18173/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 400/5165/22 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Південний Степ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Управління 18.05.2023 подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі судом з'ясовано такі обставини.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду 14.04.2023 апеляційну скаргу Управління залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.05.2023 відмовив Управлінню у відкритті апеляційного провадження на рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що апелянтом у визначений судом строк не зазначено поважних підстав для поновлення строку апеляційного оскарження.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що додаткове рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 не надходило до Управління ні засобами поштового зв'язку на адресу, ні на електронну пошту, ні до електронного кабінету.
Проте, ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду 14.04.2023 зазначено, що як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення розглянуто судом першої інстанції 10.01.2023 в порядку письмового провадження та доставлено в електронний кабінет ГУ ДПС у Волинській області - 11.01.2023 (а.с.243). Тобто, останнім днем строку на апеляційне оскарження є 12.02.2023, тоді як апеляційна скарга подана 03.04.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин, подана Головним управлінням ДПС у Волинській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023 у справі № 400/5165/22 касаційна скарга є необґрунтованою. У даному випадку, вірне застосовування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні частини другої статті 333 КАС України, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 333 КАС України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2023.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом за касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк