31 травня 2023 року
м. Київ
справа №640/1220/20
адміністративне провадження № К/990/4486/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №640/1220/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Чарівна Скриня» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
08.02.2023 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена касаційна скарга, надіслана засобами поштового зв?язку 06.02.2023.
Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2023 касаційну скаргу залишено без руху з огляду на подання скарги після закінчення строку касаційного оскарження й визнання вказаних скаржником підстав для поновлення цього строку неповажними. Відповідачу запропоновано надати до Суду докази на підтвердження обставин, викладених у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, зокрема, щодо звернення вперше з касаційною скаргою 27.10.2022.
06.03.2023 до Суду надійшло клопотання відповідача про усунення недоліків, до якого додано незасвідчену у встановленому порядку копію накладної №10055298, відповідно до якої кур'єрська служба доставки Dimex 27.10.2022 отримала відправлення та доставила його адресату 27.12.2022.
Верховний Суд визнав неприйнятними такі матеріали як докази звернення до касаційного суду у встановлений законодавством строк та ухвалою від 08.03.2023 запропонував скаржнику надати оригінал накладної №10055298, а також письмове підтвердження кур'єрської служби доставки Dimex про те, що поштове відправлення згідно із вказаною накладною дійсно вручено адресату через два місяці після його отримання цією службою.
20.03.2023 відповідач надіслав до суду клопотання про усунення недоліків, до якого додав оригінал накладної №10055298 та лист, адресований ТОВ «Даймекс-Київ», про надання інформації щодо строків доставки поштового відправлення №1005298. При цьому, скаржник зазначив, що відповідь на лист ще не надійшла.
Однак, оскільки в листі податковим органом вказано неправильний номер накладної, інформація щодо якої запитувалась (зазначено №1005298, тоді як до суду подано накладну за №10055298), Суд ухвалою від 27.03.2023 продовжив йому строк для подання додаткових доказів.
На виконання вимог ухвали Головним управлінням ДПС у м.Києві із супровідним листом надіслано копію запиту-звернення від 05.04.2023 до кур'єрської служби доставки з питання надання пояснень щодо строку доставки поштового відправлення №10055298 та повідомлено, що відповідь на запит ним наразі не отримано.
Касаційний суд ухвалою від 01.05.2023 продовжив скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги на 10 днів.
Від податкового органу 10.05.2023 надійшло клопотання про усунення недоліків, у якому зазначено, що відповідь на запит від ТОВ «Даймекс-Київ» не надходила. Просить прийняти касаційну скаргу до розгляду та відкрити касаційне провадження.
Оцінюючи наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондується пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ Кодексу адміністративного судочинства України, статтею 329 якого встановлено строк для подання касаційної скарги.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини п'ятої цієї статті).
Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку касаційного оскарження, а також належного оформлення касаційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі приписи знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
У даному випадку повний текст постанови апеляційного суду, про касаційний перегляд якої порушується питання, складено 28.09.2022, а тому останнім днем строку її касаційного оскарження є 28.10.2022, тоді як касаційна скарга надіслана до Верховного Суду засобами поштового зв'язку 06.02.2023, тобто з пропуском цього строку.
Скаржник у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження посилався на те, що вперше звернувся до Верховного Суду у межах визначеного нормами Кодексу адміністративного судочинства України тридцятиденного строку, а наступні дві касаційні скарги подані без зайвого зволікання після отримання ухвал про повернення скарг.
За правилами частини дев'ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку (тобто кур'єрською доставкою, електронною поштою, через підсистему «Електронний Суд»).
Також Суд звертає увагу, що наказом Міністерства інфраструктури України №95 від 28.11.2013 «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» затверджено нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку), відповідно до яких строк пересилання кореспонденції у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - день прийняття +3 дні, пріоритетної - день прийняття +2 дні.
На накладній №10055298 зазначено дату відправлення 27.10.2022, а дата отримання поштового відправлення - 27.12.2022, тобто термін доставки становить два місяці.
Водночас статтею 13 Закону України «Про поштовий зв'язок» передбачено, що оператори надають користувачам послуги поштового зв'язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. Договір про надання послуги поштового зв'язку вважається укладеним після оплати користувачем вартості цієї послуги, якщо інше не передбачене відповідними договорами.
Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Як слідує з накладної №10055298 розрахунок за послуги доставки здійснено відправником у готівковій формі, однак графа «вартість послуги» не заповнена.
При цьому відсутність квитанції про оплату у готівковій формі 27.10.2022 послуг спростовує інформацію про їх оплату та оформлення цього відправлення.
До того ж Суд враховує, що згідно інформації з сайту служби доставки Dimex інформація про накладну з номером 10055298 відсутня.
Отже, надані скаржником докази щодо надсилання касаційної скарги до Верховного Суду службою доставки Dimex не можуть бути визнані належними у розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України.
Що ж до посилань на введення в Україні воєнного стану, то сам лише цей факт не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Крім того, касаційний суд враховує, що податковий орган неодноразово подавав касаційні скарги на судові рішення у цій справі, які повернуті ухвалами Верховного Суду у зв'язку із невикладенням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судового рішення.
Таким чином, податковий орган, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, має діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, адже не може і не повинен отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Підсумовуючи наведене, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не є такими, що не залежали від його волевиявлення і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, у зв'язку із чим Суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку касаційного оскарження поважними.
За правилами пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку касаційного оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №640/1220/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Чарівна Скриня» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
3. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова