30 травня 2023 року
м. Київ
справа №400/11390/21
адміністративне провадження №К/990/31781/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Жука А.В., перевіривши матеріали касаційної скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.06.2022 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2022 у справі №400/11390/21
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Миколаївської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення,
Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Миколаївської обласної прокуратури на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №400/11390/21 (провадження №К/990/29247/22).
Іншою ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року Миколаївській обласній прокуратурі відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №400/11390/21.
Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №400/11390/21 (провадження №К/990/31781/22).
Іншою ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року Офісу Генерального прокурора відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року у справі №400/11390/21.
За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи, вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції, вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
У касаційних скаргах Миколаївської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора заявлено клопотання про розгляд даної справи за участю їх представників.
Згідно з частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 26 травня 1988 року в справі "Ekbatani проти Швеціїї" зазначив, що якщо розгляд справи у суді першої інстанції був публічним, відсутність "публічності" при розгляді справи у другій та третій інстанціях може бути виправданою особливостями процедури по цій справі. Якщо скарга стосується виключно питання права, залишаючи осторонь фактичні обставини справи, то вимоги статті 6 Конвенції можуть бути дотримані і тоді, коли заявнику не було надано можливості бути заслуханим у апеляційному чи касаційному суді особисто.
Зокрема, як зазначив Європейський суд з прав людини, це стосується суду тієї інстанції, перед яким не ставиться завдання встановлення фактичних обставин, а лише перевірка правильності застосування норм права.
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Верховним Судом створено учасникам процесу у даній справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в касаційній скарзі, запереченні на касаційну скаргу не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Ураховуючи наявність клопотань про розгляд указаної справи за участю сторін та їх представників, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи.
Окрім того, оскільки касаційні скарги Миколаївської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора стосуються судових рішень по одній справі, вони підлягають розгляду в одному касаційному провадженні.
У порядку, установленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Керуючись статтями 241, 248, 340, 345 КАС України, Суд,
1. Підготовчі дії у справі закінчити.
2. Об'єднати касаційні скарги Миколаївської обласної прокуратури (провадження №К/990/29247/22) та Офісу Генерального прокурора (провадження №К/990/31781/22) в одне касаційне провадження.
3. Справу призначити до касаційного розгляду у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції за наявними у нійматеріалами, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких (вул. Московська), 8, корп. 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
А.В. Жук,
Суддя Верховного Суду