18 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/16055/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 року (головуючий суддя Ранська В.В.)
в адміністративній справі №160/16055/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення індексації грошового забезпечення,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 14.10.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , в якому з урахуванням уточненого позову просив (а.с. 4-8, 34-38):
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2016 року і травня 2017 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 55 150,74 гривень з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно у фіксованому розмірі 4064,61 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4064,61 гривень на місяць за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно в сумі 77 752,06 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 з відрахуванням податків та інших обов'язкових платежів.
Позов обґрунтовано тим, що на думку позивача, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації із неправильним визначенням базового місяця для нарахування індексації за період з 03.12.2016 до 28.02.2018, та бездіяльність відповідача, яка полягає у невиплаті позивачу індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі за період з 01.03.2018 до 04.10.2019, внаслідок чого позивачем недоотримано індексацію грошового забезпечення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно. З метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 включно без урахування базового місяця для обчислення індексації - січень 2008 року, та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць для обчислення індексації - січень 2008 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Водночас позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації у визначеній позивачем сумі 55150,74 грн є передчасними, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення позивача є компетенцією військової частини НОМЕР_1 . Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно у фіксованому розмірі 4064,61 гривень на місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, та стягнення з відповідача індексації за вказаний період у сумі 77752,06 гривень, то суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 із застосуванням фіксованої суми, оскільки Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації». Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку № 1078, однак, лише в редакції, що діяла до 15 грудня 2015 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4064,61 гривень на місяць за період з 01.03.2018 до 04.10.2019 включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та прийняти нову постанову, якою позов в цій частині задовольнити.
Вказує, що вказані позовні вимоги не є передчасними.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідачем не оскаржується.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 11.01.2016.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 267 від 05.12.2016 молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) №110-рс від 01.12.2016 на посаду командира відділення управління взводу управління 1 роти радіоперешкод, з 03.12.2016 зараховано до списків особового складу частини та на всі види забезпечення.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №205 від 04.10.2019 сержанта ОСОБА_1 , начальника станції радіоперешкод взводу радіоперешкод 2 роти радіоперешкод, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) № 28-рс від 01.10.2019 з військової служби у запас за підпунктом «а» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із закінченням строку контракту), вважати таким, що справи та посаду здав 04.10.2019. Виключено зі списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 04.10.2019.
Згідно з відомостями комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21, яке набрало законної сили 12.08.2022:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018.
У рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21 зазначено, що оскільки відповідачем на час виникнення спірних правовідносин не вчинялося будь-яких дій по визначенню базового місяця для проведення індексації грошового забезпечення позивачу, відсутні підстави для висновку, що має місце порушення прав позивача, пов'язаних з визначенням базового місяця для проведення індексації.
У задоволенні позовних вимог в частині визначення базового місяця, який має застосовуватися при обчисленні індексації грошового забезпечення позивачу, було відмовлено як у передчасних.
В позовній заяві зазначено, що військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено виплату індексації грошового забезпечення позивачу за період з 03.12.2016 до 28.02.2018 в сумі 290,79 грн (з урахуванням утриманого військового збору 1,5%) із застосуванням місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) грудень 2016 року і травень 2017 року.
Оскільки відповідач не надав суду витребуваних доказів, зокрема, відомостей про базові місяці, які було враховано для обчислення індексації грошового забезпечення позивача, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у позовній заяві ОСОБА_1 обставини військовою частиною НОМЕР_1 не спростовано, тому позов задовольнив частково.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII, норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003р. №1078, норми КАС України.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Розглядаючи даний спір колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21, яке набрало законної сили 12.08.2022:
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018;
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Отже, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21 вже вирішені питання щодо індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.12.2016 по 28.02.2018.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в позиві позивач зазначає, що відповідачем виплачена позивачу індексація грошового забезпечення за період з 03.12.2016 по 28.02.2018.
Отже, відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21 здійснені певні дії, а саме виплачена індексація грошового забезпечення позивача за період з 03.12.2016 по 28.02.2018.
Однак позивач вважає, що відповідачем індексація нарахована та виплачена без врахування пунктів 5 та 10-2 постанови КМУ №1078.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Оскільки матеріалами справи підтверджується, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21 вже вирішені питання щодо індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.12.2016 по 28.02.2018, то у суду першої інстанції були відсутні підстави для відкриття провадження по даним позовним вимогам.
Натомість суд першої інстанції не звернув на зазначені обставини увагу, чим припустився помилкового висновку про можливість повторного розгляду зазначених позовних вимог, що, зокрема, є порушенням процесуального закону.
Однак суд першої інстанції при відкритті провадження у даній справі (№160/16055/22) та при ухваленні рішення не дотримався вимог процесуального закону, тому таке рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в разі здійснення відповідачем певних порушень при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі №160/7172/21, позивач в силу ст. 383 КАС України має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду (а не звертатися до суду з новим позовом).
Отже, способом захисту позивача в даних правовідносинах є звернення до суду першої інстанції з заявою в силу ст. 383 КАС України, а не з новим позовом.
Суд першої інстанції не дослідив обставин справи та припустився помилкового висновку про можливість повторного розгляду позовних вимог, які вже були розглянуті судом у справі №160/7172/21.
При цьому, в силу ст. 383 КАС України, в разі, якщо позивач вважає, що при виконанні рішення суду відповідачем допущені протиправні дії/рішення, то він має право звернутися до суду першої інстанції з заявою про визнання дій/рішень протиправними, а не з новим позовом.
Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу ч. 2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Досліджуючи матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального, що дає підстави для скасування рішення суду та закриття провадження у справі.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначення, що певні уточнення, доповнення позовних вимог не є новим позовом, оскільки вимоги стосуються безпосередньо індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.12.2016 до 28.02.2018, яке вже було вирішено у справі №160/7172/21.
Як наслідок рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю, як таке, що помилково відкрите.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
В силу ч. 5 ст. 328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись 238, 241-245, 250, 311, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2023 року - скасувати. Провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 18.05.2023 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова