18 травня 2023 року м. Дніпросправа № 160/12755/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 року (головуючий суддя Юрков Е.О.)
в адміністративній справі №160/12755/22 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 23.08.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зафіксовані у складених 02.08.2022 р. в.о. начальника відділу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Н.Бриленко документах «Розрахунок пенсії за вислугу років по пенсійній справі №0407022008 для ОСОБА_1 » з 01.04.2019 р., 01.07.2019 р., 01.12.2019 р., 01.07.2020 р., 01.12.2020 р., 01.07.2021 р., 01.12.2021 р., 01.07.2022 р. та у відповіді заступника начальника відділу розгляду звернень управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Ольги Мошури №23060-17017/С-01/8-0400/22 від 03.08.2022 р. щодо обмеження максимального розміру щомісячних пенсійних виплат та доплати до пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, при проведенні перерахунку пенсії за вислугу років з 1 квітня 2019 року, на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України від 13.09.2021 р. №518/6.3/733 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 квітня 2019 року перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України від 13.09.2021р. №518/6.3/733 про розмір грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром щомісячних пенсійних виплат.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що є пенсіонером, якому призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”. Вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснило перерахунок з 01 квітня 2019 року та виплату пенсії позивачу на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України від 13.09.2021р. №518/6.3/733 про розмір грошового забезпечення. Проте, при перерахунку пенсії її розмір було обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Позивач вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії є протиправними та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства, оскільки аналогічна попередня редакція частини 7 статті 43 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” була визнана неконституційною, отже нова редакція такої норми також не може бути застосована.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що чинна редакція частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ можлива до застосування у даних правовідносинах, при цьому, наявність рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 не впливає на дані правовідносини.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вказує, що судом першої інстанції застосовано норму Закону, яка не підлягала застосуванню - частину 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ у редакції, що втратила чинність з 20.12.2016 року. Зауважив, що рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано неконституційною норму ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ у редакції змін, внесених Законом від 08.07.2011 р. №3668-VІ.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, якому з 26.04.2018 року призначена пенсія відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
13.09.2021 року Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку №518/6.3/733 від 13.09.2021р. про розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними на 05.03.2019р. за посадою яку займав позивач перед звільненням, відповідно до якої грошове забезпечення складається з: посадового окладу - 9590,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням - 1480грн., надбавки за вислугу років (50%) - 5535грн., надбавки за особливості проходження служби (65%) - 10793,25 грн., надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1438,50 грн., премії (35%) - 3356,50 грн., усього - 32193,25 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі отриманої відповідачем від Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України довідки від 13.09.2021р. №518/6.3/733 про розмір грошового забезпечення, починаючи з 01.04.2019р., з урахуванням проведених платежів.
Листом від 03.08.2022 року № 23060-17017/С-01/8-0400/22 «Про надання відповіді» на звернення позивача від 08.07.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 в розмірі 70% від грошового забезпечення 32193,25 грн., яке зазначено у довідці від 13.09.2021 за №518/6.3/733, виданій Адміністрацією Державної спеціальної служби транспорту Міністерства оборони України. Статтею 43 Закону 2262-ХІІ передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ).
Водночас, статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (№ 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із частиною 2 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (№ 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 ЗУ №2011-ХІІ).
Статтею 43 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ) передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів частин 1, 2 та 4 статті 63 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач, при подачі позову у даній справі (№160/12755/22) просив суд зобов'язати відповідача здійснити з 01.04.2019 року перерахунок та доплату до пенсії ОСОБА_1 , на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України від 13.09.2021р. №518/6.3/733 про розмір грошового забезпечення.
Однак зазначені позовні вимоги вже були вирішені Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21 (а.с. 20-29).
Натомість суд першої інстанції не звернув на зазначене увагу, чим припустився помилкового висновку про можливість повторного розгляду зазначеної позовної вимоги, що, зокрема, є порушенням процесуального закону.
Досліджуючи позовні вимоги позивача, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що провадження у даній справі (№160/12755/22) підлягало відкриттю лише в межах позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром щомісячних пенсійних виплат.
Оскільки суд першої інстанції при відкритті провадження у даній справі (№160/12755/22) та при ухваленні рішення не дотримався вимог процесуального закону, то таке рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в разі здійснення відповідачем певних порушень при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21, позивач в силу ст. 383 КАС України має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду (а не звертатися до суду з новим позовом).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є ОСОБА_1 отримує пенсію з 26.04.2018 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (що встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21 (а.с. 20-29)).
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій. Вказана обставина підтверджується Посвідченням серія НОМЕР_1 від 26.01.2015 (а.с. 11).
При цьому, позивач є інвалідом війни 3 групи при виконанні обов'язків військової служби, учасником АТО, що зазначається безпосередньо відповідачем при перерахунку пенсії позивача (а.с. 16-19).
В позові позивач зазначає, що з 01.04.2019 року його пенсія виплачувалася відповідачем з обмеженням пенсійних виплат максимальним розміром; при цьому, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21 відповідачем тривалий час не виконувалося, а перерахунок був здійснений лише 02.08.2022 року.
Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження виплати його пенсії з 01.04.2019 року максимальним розміром.
При цьому відповідач, посилаючись на ст.63 Закону 2262-ХІІ, зазначає, що перерахунок пенсії позивача має бути здійснений не більше як за 12 місяців.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в силу частини 7 статті 43 Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Вказаною нормою держава обмежує розміри деяких видів пенсій військових, однак є загальне правило: максимальний розмір виплат не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб.
Зокрема,
станом на 01.04.2019 року такий розмір складав 15970грн,
станом на 01.07.2019 - 15640грн.,
станом на 01.12.2019 року - 16380грн.,
станом на 01.07.2020 року - 17120грн.,
станом на 01.12.2020 - 17690грн.,
станом на 01.07.2021 - 18540грн.,
станом на 01.12.2021 - 19340грн.,
станом на 01.07.2022 - 20270грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.04.2019 року виплачував пенсії позивачу з відповідним обмеженням (а.с. 16-19).
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги висновок Конституційного Суду України щодо неконституційності обмеження максимального розміру пенсії для ветеранів.
Так, 12.10.2022 року Конституційний Суд України прийняв рішення у справі №3-102/2021, що стосується соціальних гарантій для захисників і захисниць України.
Зокрема, КСУ розглянув питання конституційності статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI.
Указана стаття закріплює норму про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Натомість Конституційний Суд України у рішенні у справі №3-102/2021 дійшов висновку, що таке обмеження порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Конституційний Суд України наголосив, що “установлений частиною 5 статті 17 Конституції України обов'язок держави забезпечити соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, поширюється як на громадян України, які безпосередньо перебувають на такій службі, так і на тих, яких звільнено з неї”.
У зв'язку з цим Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” №3668-VI щодо обмеження максимального розміру пенсії, зазначивши про втрату ними чинності через шість місяців.
У підсумку, Конституційний Суд України встановив, що обов'язком Верховної Ради України, є привести нормативне регулювання щодо забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач звернувся до суду з позовом 23.08.2022 (у справі №160/12755/22) т.т. до ухвалення рішення Конституційного Суду України у справі №3-102/2021 від 12.10.2022 року.
Отже вказане рішення Конституційного Суду можливе до застосування тільки після його прийняття та набуття чинності, т.т. з 12.10.2022 року.
Щодо Рішення КСУ від 20.12.2016 року №7-рп/2016, на яке посилається позивач як на підставу задоволення позову, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09,04.1992 року №2262-XII зі змінами, а саме:
- частини 7 статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10-ти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Отже з 20.12.2016 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (№2262-ХІІ) не передбачає положення про обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром.
Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що в рішенні Конституційного Суду №4-рп/2016 від 08.06.2016 року (абз.2 п.7) Конституційний Суд України зазначив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз обставин справи та вищезазначених норм дає підстави для висновку про задоволення позовних вимог щодо протиправності дій відповідача при виплаті пенсії позивачу з обмеженням максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019.
При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача, з посиланням на ст.63 Закону 2262-ХІІ, що перерахунок пенсії позивача має бути здійснений не більше як за 12 місяців.
Так, матеріалами справи підтверджується, що перерахунки пенсії позивача (01.04.2019 року, 01.07.2019 року, 01.12.2019 року, 01.07.2020 року, 01.12.2020 року, 01.07.2021 року, 01.12.2021 року, 01.07.2022 року) були здійснені відповідачем лише 02.08.2022 року (а.с. 16-19).
Отже, позивач не мав можливості оскаржити ці перерахунки раніше, ніж вони були здійснені відповідачем.
Звернувшись до суду 23.08.2022 року, позивач не порушив вимог КАС України, та ст.63 Закону 2262-ХІІ, щодо оскарження зазначених перерахунків.
Зокрема суб'єкт владних повноважень не може виправляти свої помилки за рахунок покладення певного обов'язку на особу.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині питання про обмеження виплати пенсії позивача максимальним розміром.
Рішення суду першої інстанції слід скасувати та позов задовольнити частково щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача стосовно виплати пенсії позивачу з обмеженням максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 (а саме перерахунки 01.04.2019 року, 01.07.2019 року, 01.12.2019 року, 01.07.2020 року, 01.12.2020 року, 01.07.2021 року, 01.12.2021 року, 01.07.2022 року).
В частині позовних вимог про перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 року на підставі довідки Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту МО України від 13.09.2021р. №518/6.3/733 - провадження у справі закрити, оскільки Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2022 року у справі №160/24932/21 вказані вимоги вже вирішені.
В силу ч. 5 ст. 328 КАС України рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
Виходячи з того, що позивач звільнений від сплати судового збору, не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2022 року - скасувати. Прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунків та виплати пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 року (а саме перерахунки 01.04.2019 року, 01.07.2019 року, 01.12.2019 року, 01.07.2020 року, 01.12.2020 року, 01.07.2021 року, 01.12.2021 року, 01.07.2022 року).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунки та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року без обмеження його пенсії максимальним розміром (а саме перерахунки 01.04.2019 року, 01.07.2019 року, 01.12.2019 року, 01.07.2020 року, 01.12.2020 року, 01.07.2021 року, 01.12.2021 року, 01.07.2022 року).
В іншій частині позовних вимог провадження у справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 02.03.2022 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова