31 травня 2023 р.Справа № 520/3760/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Суддя-доповідач: Мінаєвої О.М.,
Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,
розглянувши клопотання Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору по справі за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року по справі № 520/3760/22
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради подало апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та надано скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Копію ухвали від 15.05.2023 року Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради отримало 23.05.2023 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
30.05.2023 року Управлінням соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що у зв'язку із підписанням Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", з огляду на ситуацію в країні, обмежене фінансування коштів, призначених для сплати судового збору, відповідно до п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 р. № 590, казначейство та органи Казначейства здійснюють платежі за дорученням клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунку у встановленій черговості. Видатки за програмою "КПКВТК МБ 4510160" вказаним Порядком не передбачено.
Розглянувши клопотання заявника апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приписами ч. 1 ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином, відстрочення сплати судового збору є повноваженням суду, а не обов'язком, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Зазначеним Законом органам соціального захисту населення не надано пільг щодо сплати судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Умови, визначені вказаною нормою, у даній справі відсутні.
В обґрунтування клопотання відповідач зазначає про неможливість сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.
Між тим, Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами. Тож, для застосування судом положень ч.1 ст.133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі “Креуз проти Польщі”, вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень п. 6 ч. 5 ст. 44, п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
Посилання відповідача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 14.01.2021 р. у справі № 0940/2276/18, відповідно до яких юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони сформовані щодо юридичних осіб приватного права, а не суб'єктів владних повноважень, яким є відповідач.
Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя‚ від 14 травня 1981 року № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Таким чином, враховуючи приписи Закону України "Про судовий збір", який не передбачає пільг відповідачу щодо сплати судового збору, а також враховуючи відсутність доказів, які б обґрунтовували не можливість сплати відповідачем судового збору, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а скаржником не надано доказів на підтвердження неможливості його сплати.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Положеннями частин 2, 6 статті 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.
Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Так, 24 лютого 2022 року №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", затверджений Указ Президента України 24 лютого 2022 року №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який на даний час триває.
Заявник у клопотанні посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану, що ускладнює вчинення заходів щодо оплати судового збору.
Однак, доказів, що унеможливлюють виконання вимог ухвали суду до закінчення строку дії воєнного стану до суду не надано.
З урахуванням викладеного, колегія судді приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023 року для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що передбачений КАС України строк для усунення недоліків апеляційної скарги не може перевищувати десяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, Законом України "Про судовий збір", суд
У задоволенні клопотання Управління соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Продовжити Управлінню соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 року по справі № 520/3760/22 протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Роз'яснити Управлінню соціального захисту населення адміністрації Основ'янського району Харківської міської ради, що відповідно до ч. 5 статті 298 КАС України, у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, питання про повернення апеляційної скарги буде вирішено протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач(підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис)З.О. Кононенко В.А. Калиновський