Справа № 420/6286/23
30 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Радчука А.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,
До суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у розмірі 7397,05 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідач - ОСОБА_1 є платником податків, у визначенні п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, та станом на 02.03.2023 року, згідно довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника податків, має заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у сумі 7397,05 грн.
Як зазначає позивач, вищевказана заборгованість виникла в результаті нарахувань контролюючим органом згідно податкових повідомлень-рішень №0197977-1315-1519 від 24.04.2018 року на суму 1136,00 грн., № 0027530-5507-1519 від 06.03.2019 року на суму 1935,96 грн., № 0015370-5506-1504 від 06.03.2020 року на суму 1735,97 грн., № 0004784-2407-1504 від 17.03.2021 року на суму 1964,77 грн.
Позивач вказує, що податковою вживались заходи погашення вказаної заборгованості, а саме боржнику, відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, направлялась податкова вимога форми “Ф” №852-55 від 18.01.2019 року.
Проте, відповідачем наявну заборгованість не погашено, що стало підставою звернення до суду з даним адміністративним позовом в порядку п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 03 квітня 2023 року, після усунення недоліків, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 11684 від 03.04.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) з 30.10.2001 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 23-24).
Відповідачу копія ухвали суду про відкриття провадження у справі від 03 квітня 2023 року направлялась за вищевказаною адресою засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням та отримана ним особисто 12 квітня 2023 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи зворотним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Окрім того, Головним управлінням ДПС в Одеській області при зверненні до суду з даним позовом, на виконання вимог ч. 2 ст. 161 КАС України, додані до позовної заяви докази надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії цієї позовної заяви та доданих до неї документів (а.с. 4).
Відповідно до ч. 5 ст. 162 КАС України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.
Відповідач відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків, а також будь-яких доказів до суду не надав.
У відповідності з ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вищенаведеного, справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами
Дослідивши матеріали справи та надані докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно розрахунку та довідки про податкову заборгованість, складених за підписом податкового керуючого, відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 02.03.2023 року має заборгованість за платежем 18010200 “Податок не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості” у розмірі 7397,05 грн. (а.с. 5-6), що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків станом на 31.12.2022 року (а.с. 7-12).
Податковий борг, який заявлений до стягнення позивачем, виник за відповідачем, як за фізичною особою.
Судом встановлено, що заявлена до стягнення заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, виникла за відповідачем на підставі нарахувань, згідно податкових повідомлень-рішень ГУДПС в Одеській області, а саме:
податкового повідомлення-рішення форми “Ф” №0197977-1315-1519 від 24.04.2018 року про визначення податкового зобов'язання за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості” за 2017 рік (податковий період) у сумі 1664,00 грн. (а.с. 14);
податкового повідомлення-рішення форми “Ф” № 0027530-5507-1519 від 06.03.2019 року про визначення податкового зобов'язання за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості” за 2018 рік (податковий період) у сумі 1935,96 грн. (а.с. 15);
податкового повідомлення-рішення форми “Ф” № 0015370-5506-1504 від 06.03.2020 року про визначення податкового зобов'язання за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості” за 2019 рік (податковий період) у сумі 1735,97 грн. (а.с. 16);
податкового повідомлення-рішення форми “Ф” № 0004784-2407-1504 від 17.03.2021 року про визначення податкового зобов'язання за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості” за 2020 рік (податковий період) у сумі 1964,77 грн. (а.с. 17 (зворот.);
податкового повідомлення-рішення форми “Ф” № 1908521-2413-1504 від 05.10.2022 року про визначення податкового зобов'язання за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості” за 2021 рік (податковий період) у сумі 528,00 грн. (а.с. 18).
До суду надано корінці податкових повідомлень-рішень з копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.14-18).
Відповідачем не надано до суду та матеріали справи не містять доказів оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному та/або судовому порядку.
Відповідно до корінця податкової вимоги форми “Ф” від 18 січня 2019 року №852-55 (а.с.13), Головне управління ДПС в Одеській області склало та виставило платнику податків - ОСОБА_1 вимогу про сплату податкового боргу за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості ” на суму 1664,00 грн.
Доказів оскарження вказаної вимоги матеріали справи не містять.
При цьому, матеріали справи не містять й доказів погашення вказаної заборгованості.
Враховуючи те, що вищезазначена сума боргу перед бюджетом самостійно не сплачена, позивач вважає, що виникли правові підстави для звернення до суду щодо стягнення податкового боргу в сумі 7397,05 грн., у т.ч. пеня 96,35 грн.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно п. 36.1 та п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п.38.1 ст.38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, який визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків.
У відповідності з абз. 2 пункту 2 розділу ІІ зазначеного Порядку, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою “Ф” - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства (додаток 1).
Відповідно до п.п. 266.1.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 266.3.1 та п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п.п.266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України).
Згідно п.п.266.6.1 п.266.6 ст. 266 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. 266.7.1 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як встановлено судом, позивачем, як контролюючим органом, прийняті та направлені відповідачу, як платнику податків, податкові повідомлення-рішення, проте, відповідач нараховані йому суми податкових зобов'язань за платежем 18010200 “Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості” за податкові періоди 2017-2021 роки не сплатив, та повідомлення-рішення не оскаржив.
За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом відповідачу направлялась податкова вимога форми “Ф” від 18 січня 2019 року №852-55 на суму 1664,00 грн. (а.с. 13). Оскільки податковий борг не був погашений, податкова вимога додатково не надсилалась.
Податкова вимога надсилалась на адресу відповідача рекомендованим листом, проте сума податкового боргу не сплачена.
Станом на час розгляду справи доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або її виконання відповідачем суду не надано.
Згідно вимог пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У відповідності з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60/30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Судом встановлено, що позивачем додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.
Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 7397,05 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється. Інші судові витрати не заявлені.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 159, 162, 243-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України,
Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму заборгованості по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 7397,05 грн. (сім тисяч триста дев'яносто сім гривень 05 коп.) на бюджетний рахунок №UА038999980314070617000015746, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, Код ЄДРПОУ: 37607526, КБК 18010200, отримувач коштів УК в Одеській області/м.Подільськ/18010200.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А.Радчук