Справа № 420/8396/20
30 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про заміну сторони у виконавчому провадженні
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови, листом №6356-6257/4-02/8-1500/20 від 28 липня 2020 року, мені, ОСОБА_1 , у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів, за період з 12 жовтня 2018 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої ОСОБА_1 пенсії в розмірі 31048,72 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 12 жовтня 2018 року по 31 березня 2020 року, у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 31048,72 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2020 року - скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено. Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 31 048,72 грн. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01 січня 2014 року по 31 березня 2020 року у зв'язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 31 048,72 грн.
19.05.2023 до суду від представника ОСОБА_2 за вх.№16223/23 надійшла заява про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні.
В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8396/20 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження ВП №66380547 від 12.08.2021 року за виконавчим листом №420/8396/20, виданим Одеським окружним адміністративним судом. ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 02 березня 2023 року.
Представник заявника зазначає, що ОСОБА_2 , дружина (вдова) ОСОБА_1 , яка проживала з ним на день його смерті має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, в порядку статті 1227 Цивільного кодексу України. А тому, по справі №420/8396/20 та виконавчим провадженням ВП №66380547 від 12.08.2021 року, позивач є правонаступником померлого чоловіка - ОСОБА_1 .
На переконання представника заявника, враховуючи те, що ОСОБА_1 , у зв'язку зі смертю, вибув, як сторона у справі №420/8396/20 та виконавчому провадженні ВП №66380547 від 12.08.2021 року, правомірним буде проведення заміни стягувача (позивача) по даній справі з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 , як його правонаступницю, в порядку статті 52 КАС України, для належного продовження виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/8396/20.
Відповідачем подано заперечення на заяву про заміну сторони виконавчого провадження, в якій представникам позивача зазначено, що покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії за період з 01.01.2014 по 31.03.2020 в сумі 45812,66 грн підлягала після виділення відповідних коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з Державного бюджету України.
Представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262). Виплата пенсії припинена у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 02.03.2023 №267.
Також, представник відповідача вказано, що ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 є саме правонаступником померлого ОСОБА_1 щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано. Належним доказом правонаступництва заявника та підставою для її заміни сторони правонаступником, є наявність документів, визначених законом, про те, що права та обов'язки померлого ОСОБА_1 перейшли до заявника, а саме виданого на ім'я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину. При цьому, ОСОБА_2 не надано до суду відповідних доказів (свідоцтва про право на спадщину), з яких би вбачалось, що вона набула право на все майно (або відповідну частину ) позивача в справі - ОСОБА_1 , в зв'язку з чим відсутні підстави для заміни в цій справі сторони її правонаступником.
Таким чином, на думку представника відповідача, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов'язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії.
У судове засідання 30.05.2023 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином та своєчасно.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд розглядає заяву представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду у письмовому провадженні, оскільки відсутня потреба заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Приписами ст.52 КАС України визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Згідно зі ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником (ч.1). Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.4).
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 16.04.1974 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про склад сім'ї №41 від 07.02.2023 року, виданої ОСББ «Франко-14» ОСОБА_3 , до складу сім'ї/зареєстрованих/ входять:
ОСОБА_1 (батько) - ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
ОСОБА_2 (мати) - ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
ОСОБА_4 (син) - ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
ОСОБА_3 (син) - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Також, згідно довідки ОСББ «Франко-14» №64 від 13.03.2023 року, видана ОСОБА_2 про те, що на момент смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали разом, вели спільне господарство та знаходилась на його утриманні
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.08.2021 року відкрито виконавче провадження №66380547 з примусового виконання виконавчого листа №420/8396/20, виданого 01.07.2021 року.
Згідно з ст.1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частин 2, 3 статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім'ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» слід зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19 та від 15.03.2023 у справі №2-а/2508/7209/2011.
Між тим, заявником не надано жодних доказів щодо звернення до Головного управління ПФУ в Одеській області з метою отримання невиплаченої суми пенсійних виплат, які належали померлому ОСОБА_1 на день смерті.
Також, заявником не надано жодних доказів на підтвердження прийняття спадщини ОСОБА_2 , а тому заявник не набув статусу правонаступника в розумінні КАС України, що враховуючи положення статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не дає підстави вважати, що заявник набула право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_1 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника заявника.
Керуючись ст.ст.52, 205, 241-245, 248, 256, 295, 379 КАС України, суд
В задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження від 19.05.2023 року (вх.№16223/23) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Марин П.П.