Справа № 540/8810/21
30 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення № 0000415640 від 16.12.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 03.07.2018 по 19.07.2021 року штраф у розмірі 721,51 грн та пені у розмірі 1498,08 грн, а разом у сумі 2220,48 грн;
зобов'язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснити коригування індивідуальної (інтегрованої) картки платника податків ОСОБА_1 шляхом зменшення податкового зобов'язання з єдиного внеску за 2020 рік, нарахованого відповідно до податкової вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 14043-13 від 06.11.2020 у розмірі 9595 грн. 30 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.12.2021 року позивачем отримано рішення № 0000415640 від 16.12.2021 року від відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 03.07.2018 по 19.07.2021 року штраф у розмірі 721,51 грн та пеня у розмірі 1498,08 грн, а разом у сумі 2220,48 грн. 25.03.2021 року рішенням Херсонського окружного адміністративного суду у справі № 540/198/21 задоволено позов до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 р. № Ф-14043-13. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03. 2021 року залишено без змін. Рішення суду першої інстанції набрало законної сили 07.07.2021 року. З 01.03.2021 позивач знову зайнялась адвокатською діяльністю, сплачує ЄСВ за 2021 рік поквартально. Відповідач при цьому ці платежі за 2021 рік, з власної ініціативи, зараховує як погашення заборгованості по ЄСВ за 2020 рік і нараховує штрафні санкції та пеню. Хоча в призначенні платежів чітко зазначається за адвокатську діяльність у 2021 році. Податковим органом не виконане рішення суду у справі №540/198/21, яке набрало законної сили 07.07.2021 року. Станом на 16.12.2021 року не скориговано індивідуальну (інтегровану) картку платника податків ОСОБА_1 шляхом зменшення податного зобов'язання з єдиного внеску за 2020 рік згідно з висновками встановленими постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року. Невиконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду у справі №540/198/21 вилилося в формування незаконного, з боку Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, рішення № 0000415640 від 16.12.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 03.07.2018 по 19.07.2021 року штраф у розмірі 721,51 грн та пеня у розмірі 1498,08 грн, а разом у сумі 2220,48 грн.
Позивач вважає, що рішення прийняте відповідачем є протиправним та підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 04.01.2022 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.01.2022 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.12.2021 №0000415640 та застосовано штраф у розмірі 721,51 грн, та пеню у розмірі 1498,98 гривень. Загальна сума 2220,49 гривень.
З інтегрованих карток платника та доданого до рішення розрахунку штрафної санкції та пені, вбачаються дати виникнення боргу (недоїмки), суми боргу (недоїмки), дати погашення боргу, кількість днів затримки сплати позивачем сум зобов'язання, відсотків і суми нарахованої штрафної санкції, суми нарахованої пені у залежності від кількості днів прострочення.
Жодних доказів, на підтвердження своєчасної сплати самостійно визначених сум зобов'язань з єдиного соціального внеску позивачем не надано.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI (у редакції, що діє з 01.01.2015) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464).
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону № 2464-VI у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
У разі, якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Вимога позивача щодо вилучення з інформаційної системи контролюючого органу відомостей щодо заборгованості ОСОБА_1 по єдиному внеску за 2020 рік не може бути задоволена, оскільки відповідач не формував та не направляв вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 9595,30 грн, а отже, відсутні підстави вважати, що право позивач було порушено.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської області)», змінено підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду на Одеський окружний адміністративний суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2023 справа № 540/8810/21 розподілена на суддю Пекного А.С.
Ухвалою від 04.04.2023 адміністративну справу прийнято до провадження Одеського окружного адміністративного суду, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Станом на дату розгляду справи будь-яких заяв, клопотань до суду не надходило.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що на підставі рішення Херсонської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії від 27.10.2005 р. № 5 ОСОБА_1 27.10.2005 р. видано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність № 354.
Наказом головного лікаря Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних" Херсонської міської ради від 08.05.2019 № 182-К "Про прийняття на роботу" ОСОБА_1 прийнято по строковому трудовому договору на посаду провідного юрисконсульта відділу кадрів з 14.05.2019.
Згідно довідки головного бухгалтера підприємства від 16.12.2020 р. № 179 ОСОБА_1 у 2020 році нараховано 128503,48 грн. заробітної плати та 28270,77 грн. єдиного соціального внеску.
06.11.2020 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сформувало й направило ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-14043-13 на суму 3758,36 грн.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі № 540/198/21 визнано протиправною та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2020 № Ф-14043-13.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 у справі № 540/198/21 рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 залишено без змін.
16.12.2021 Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення № 0000415640 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, відповідно до якого до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 721,51 грн за період з 01.07.2018 до 19.07.2021 та нараховано пеню у розмірі 1498,98 грн.
Вважаючи дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Відповідно до положень п.41.1 ст.41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.
Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Згідно пп.14.1.195 п.14.1 ст.14 ПК України працівник - це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 р. № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).
За змістом п.2 ч.1 ст.1 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ст.13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абз.2 п.1, п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є:
- роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно з абз.1 п.1, п.2 ч.1 ст.7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 01.01.2017 р.) єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону № 2464-VI встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування єдиного соціального внеску у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На підставі наведеного можливо зробити висновок, що, з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.05.2019 (згідно наказу від 08.05.2019 р. № 182-К) була найманим працівником Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних" Херсонської міської ради, яке за неї нараховувало та сплачувало єдиний соціальний внесок.
Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-14043-13 від 06.11.2020, відповідно до якої станом на 31.10.2020 заборгованість із сплати єдиного внеску становить 3758,36 грн.
Вищезазначена вимога про сплату боргу (недоїмки) була скасована у судовому порядку.
У рішенні Херсонського окружного адміністративного суду від 25.03.2021 у справі №540/198/21 зазначено, що позивач як самозайнята особа (адвокат) поза межами трудової діяльності доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 06.11.2020 № Ф-14043-13 сума єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3758,36 грн. фактично є подвійним нарахуванням єдиного внеску на один і той самий дохід позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-7 за позивача з травня 2019 по лютий 2021 включно сплачувалися страхові внески комунальним некомерційним підприємством «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Афанасія і Ольги Тропіних» Херсонської МР.
З 01.03.2021 позивач займається адвокатською діяльністю.
19.07.2021 та 24.12.2021 позивачем сплачено ЄСВ, що підтверджується квитанцію №2ТХН-АСВХ-44Х1-К0ТВ на суму 3960,00 та квитанцією № 0.0.2394680647.1 на суму 4070,00 грн відповідно.
Таким чином, з 14.05.2019 по 28.02.2021 позивач була найманим працівником Комунального некомерційного підприємства "Херсонська міська клінічна лікарня імені Афанасія і Ольги Тропіних" Херсонської міської ради, яке за неї нараховувало та сплачувало єдиний соціальний внесок, в подальшому сплачувала ЄСВ самостійно.
Необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і мають свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, та які одночасно перебувають у трудових відносинах в межах цієї діяльності, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI (у редакції, що діє з 01.01.2015) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум єдиного внеску з 01.01.2015 накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону №2464).
Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону №2464-VI).
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону №2464-VI у разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Визначальним для вирішення справи щодо правомірності нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску є встановлення фактів несплати (несвоєчасної) сплати позивачем ЄСВ.
Позивачем доведено відсутність підстав для прийняття рішення № 0000415640 від 16.12.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 03.07.2018 по 19.07.2021 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість оскарженого рішення та наявності підстав для його скасування.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі здійснити коригування індивідуальної (інтегрованої) картки платника податків ОСОБА_1 шляхом зменшення податкового зобов'язання з єдиного внеску за 2020 рік, нарахованого відповідно до податкової вимоги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №-14043-13 від 06.11.2020 у розмірі 9595 грн. 30 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 (далі - Порядок № 5).
Пунктом 1 розділу II Порядку №5 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються Індивідуальні картки платника (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.
Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.
Згідно п.п. 4, 5 розділу І Порядку №5 відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.
Дії працівників територіальних органів ДПС під час відображення в інформаційній системі первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
Втім, варто відмітити, що згідно з пп. 1, 2 п. 4 розділу V Порядку №5 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження податкового органу, до компетенції яких належать розгляд скарг під час проведення процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах, під час проведення процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем, вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.
Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Такими матеріалами є: скарга (заява) платника податків; рішення про результати розгляду скарги (заяви); ухвала суду про відкриття провадження; рішення суду, прийняте по суті.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами: інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд»).
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку» / «Вручено, судовий розгляд».
У разі, якщо за результатами судового оскарження донарахована / зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень / рішень / вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.
Аналогічні положення містились в Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, який діяв до 05.04.2021.
Пунктом 63.11 статті 63 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.
Пунктом 63.12 статті 63 Податкового кодексу України, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
Суд зазначає, що оскільки податкова вимога № Ф-14043-13 від 06.11.2020 року на суму 3758,36 грн була скасована рішенням від 25.03.2021 у справі № 540/198/21, то у позивача існує порушене право, оскільки дані інтегрованої картки не вірно відображають фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та зобов'язань платника податків і зборів, а тому права позивача підлягають поновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 шляхом зменшення податкового зобов'язання з єдиного податку на суму 3758,36 грн.
Щодо коригування інтегрованої картки платника податків на суму 9595,30 грн суд вказує на те, що позивачем не надано доказів формування відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) № 14043-13 від 06.11.2020 у розмірі 9595,30 грн.
Також, сам відповідач зазначає, що ним вимога про сплату боргу (недоїмки) на суму 9595,30 грн не формувалася та не направлялася.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З врахуванням вищезазначеного, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 0000415640 від 16.12.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) здійснити коригування інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом зменшення податкового зобов'язання з єдиного внеску на суму 3758,36 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, просп. Ушакова, 75, код ЄДРПОУ ВП 43995495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1263 (одна тисяча двісті шістдесят три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний