Справа № 420/10899/21
30 травня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення по справі №420/10899/21, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року, яке набрало законної сили 09.11.2021 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні; визнано протиправними дiї Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО111121 від 05 січня 2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплачу пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №ЮО111121 від 05 січня 2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
На вказане рішення судом видано виконавчий лист.
28.04.2023 року (вх.№13470/23) від представника ОСОБА_1 надійшла заява про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення по справі №420/10899/21.
В обґрунтування даної заяви заявник вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 . ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 . Під час життя ОСОБА_2 . ГУ ПФУ в Одеській області рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2021 року у справі № 420/10899/21 виконано не було. Невиконання рішення суду, як зазначено у заяві, також підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області від 06.04.2023 року, відповідно до якого відповідач зазначив, що заборгованість по виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/10899/21 становить 245450,85 грн. Даним листом також зазначено, що спадкоємець має права звернутись до суду з заявою про заміну сторони за рішенням суду.
У заяві зазначено, що оскільки заявник - ОСОБА_1 , є сином померлого ОСОБА_2 , прийняв спадщину, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набув право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.
У судове засідання 10.05.2023 року заявник та відповідач не з'явились, про дату час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.2 ст.379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про подальший розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Вирішуючи вказану заяву, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 (заявник) є сином ОСОБА_2 (позивача по справі).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .
Заявник стверджує, що він оскільки він є сином померлого ОСОБА_2 , прийняв спадщину, то у відповідності до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», набув право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.
Згідно з ст.1261 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ч. 1 ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Згідно частини першої статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За положеннями статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Положення частин 2, 3 статті 52 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину.
Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім'ї спадкодавця. Водночас сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов'язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Також суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
У контексті наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» необхідно зазначити, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 16 березня 2020 року у справі № 673/544/19, від 05 серпня 2020 року у справі № 673/393/19 та від 15.03.2023 у справі №2-а/2508/7209/2011.
Відповідно частини 1 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною 1 статті 1296 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст. 1297 Цивільного кодексу України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.
Між тим, заявником не надано жодних доказів на підтвердження прийняття спадщини ОСОБА_1 , а тому заявник не набув статусу правонаступника в розумінні КАС України, що враховуючи положення статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не дає підстави вважати, що заявник набула право на отримання суми пенсії, нарахованих ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника заявника.
Крім того, суд зазначає, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21.
Керуючись ст.ст.52, 205, 241-245, 248, 256, 295, 379 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення по справі №420/10899/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Корой С.М.