справа №380/5723/23
31 травня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства «Енерджі Стар» до Львівської митниці про визнання протиправними дій,-
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватного підприємства «Енерджі Стар» з позовом до Львівської митниці, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДФС про визначення митної вартості товарів №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2022 №UA209170/2022/001161;
- судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товарів, які ввозились на митну територію України, ним було визначено їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). Цей показник заявлено у митній декларації. На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу документи, що відповідають переліку, визначеному у частині 2 статті 53 Митного кодексу України. Вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані про числові показники складових митної вартості. Відтак, відсутні підстави для коригування митної вартості.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків позовної заяви, шляхом сплати судового збору.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін відмовлено.
Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №27121 від 19.04.2023), де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. За результатами опрацювання поданих декларантом до митного оформлення документів за митною декларацією від 26.09.2022 №UA209170/2022/074990 встановлено: До митного оформлення будо подано зовнішньоекономічний контракт №ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017, термін дії якого закінчився в 2017 році. А відповідно до додатку від 01.06.2019 №4 контракт продовжено на 2 роки термін дії закінчився 01.06.2021. Інших додатків до контракту про продовження його терміну не подано до митного оформлення.
У пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту вказано, що Поставка товарів здійснюється на умовах EXW місто Ряшів (Інкотермс 2010), що підтверджується відповідними товаротранспортними документами. Інший порядок і терміни поставки Товарів можуть бути погоджені Сторонами в додаткових угодах до даного Контракту. Проте, до митного оформлення такі угоди не подавалися.
У комерційному інвойсі від 23.09.2022 №ES2022/09-186 на дану партію товару вказані умови поставки FCA Rzezszow. Відповідно до п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту № ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017 тара і упаковка не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 23.09.2022 №ES 2022/09-186 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару. Транспортні послуги відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів , а саме: рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.09.2022 № 2925 та заявка на транспортно-експедиційні послуги №2925 від 22.09.2022, надавалися ПП Авант-Т, проте в CMR від 23.09.2022 № б/н в графі 16 зазначений перевізник REDEO однак жодних договорів між зазначеними суб'єктами до митного оформлення не надавались. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Зовнішньоекономічний договір (контракт) та транспортні документи, є тими документами, що мали би містити дані щодо складових вартості товару, подання яких є передбачене п. 2 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі та містять розбіжності, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтверджені та піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Числове значення заявленої митної вартості перевірити в даному випадку не можливо. Тому, вимога митного органу про надання додаткових документів була
Так, згідно рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900109/2 митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно ст.64 МК України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації, яка наявна безпосередньо у Львівській митниці щодо оформлення даних товарів. Митна декларація яка слугувала джерелом (копії надаємо), були оформлені митним органом, на момент прийняття рішення про коригування митної вартості посадова особа митниці мала повну інформацію щодо того, що: товар дійсно був увезений до України; митна вартість за відповідними митними деклараціями не була в подальшому відкоригована; рішення про коригування митної вартості за даними партіями товарів не приймалися та, відповідно, до суду не оскаржувалися. В рішенні про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 джерелом для коригування митної вартості слугувала: МД №UA209170/2022/067793 від 02.09.2022
Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
02 червня 2017 року між Компанією "STORM-GROUP Sp.z.o.o." (Продавець) та ПП «Енерджі Стар» (Покупець) укладено контракт поставки №ES 2017/06/02-1, за умовами якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити Товар відповідно до інвойсів.
Згідно умов п.5.3 контракту поставки №ES 2017/06/02-1 передбачено, що Покупець здійснює оплату вартості Товару відповідно до умов вказаних у інвойсі на кожну поставку.
22 вересня 2022 року Продавець відвантажив на адресу Покупця товар на загальну суму 49910,30 дол. США відповідно до інвойсу №ES2022/09-185 від 22.09.2022 року до Контракту №ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017 року.
24 вересня 2022 року Позивачем було подано електронну митну декларацію №UA209170/2022/074402 на товар проводи електричні ізольовані, напругою не більше 24 в, оснащені з'єднувальними деталями/провода прикурювачі в загальній кількості 19545 пар.
На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу його визначення декларант надав митному органу разом з декларацією наступні документи: контракт поставки №ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017 р., інвойс №ES 2022/09-185 від 22/09/2022 року; CMR; копію сертифікату про походження товару PL/MF/AN 0390595; копію митної декларації країни відправлення 22PL402010E1639927; рахунок - фактуру №2923 від 21.09.2022 р.; довідка транспортних витрат №2923 від 22.09.2022 р.; заявка на транспортно-експедиційні послуги №2923 від 21.09.2022 р.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.
На вимогу митного органу декларантом було надано наступні додаткові документи: прайс-лист; проформу інвойс №PRES2022/07-010 від 22.07.2022 р., платіжне доручення №134 від 26.07.2022 р, договір №061117/1 про надання експедиційно-транспортних послуг від 06.11.2017 р., каталоги
Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 року.
В обґрунтування прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 року відповідач зазначив наступне. Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), також чітко обґрунтовано необхідність перевірки спірних правовідносин та зазначено документи надання яких може усунути сумнів у їх достовірності, а також містить джерела , які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, зокрема зазначено: «Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI( даліМКУ), за заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов , зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ,не містять всіх відомостей щодо ціни,що була фактично сплачена за товар -- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни ,що була фактично сплачена;Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час розгляду документів було виявлено наступне: до митного оформлення будо подано зовнішньоекономічний контракту № ES 2017/06/02- 1 від 02.06.2017, термін дії якого закінчився в 2017 році. А відповідно до додатку від 01.06.2019 №4 контракт продовжено на 2 роки термін дії закінчився 01.06.2021. Інших додатків до контракту про продовження його терміну не подано до митного оформлення. У пункті 3.1 зовнішньоекономічного контракту вказано, що Постав товарів здійснюється на умовах EXW місто Ряшів (Інкотермс 2010), що підтверджується відповідними товаротранспортними документами. Інший порядок і терміни поставки Товарів можуть бути погоджені Сторонами в додаткових угодах до даного Контракту. Проте, до митного оформлення такі угоди не подавалися. У комерційному інвойсі від 23.09.2022 № ES 2022/09-186 на дану партію товару вказані умови поставки FCA Rzezszow.
Відповідно до п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту №ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017 тара і упаковка не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 23.09.2022 №ES 2022/09-186 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.
Транспортні послуги відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів, а саме: рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.09.2022 N° 2925 та заявка на транспортно-експедиційні послуги N2925 від 22.09.2022, надавалися ПП Авант-Т, проте в CMR від 23.09.2022 N° б/н в графі 16 зазначений перевізник REDEO, однак жодних договорів між зазначеними суб'єктами до митного оформлення не надавались. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом
Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості:
зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару,-
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- якщо здійснювалося страхування,
- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);
- виписку з бухгалтерської документації;
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару,-
- копію митної декларації країни відправлення;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
На вимогу декларантом надіслано: прас-лист, каталог, транспортні документи. Інших документів згідно вимоги не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.
Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року M4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД MUA209170/2022/67793 від 02.09.2022. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
На підставі рішення про коригування митної вартості Львівською митницею Державної митної служби України видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2022 №UA209170/2022/001161, з наступних причин:
- неможливість завершення м/о по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45, 46, 43, 44 ЕМД (у зв'язку із. прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 19.09.2022 MUA209000/2022/900107/2) cт. 54 п.6, cт. 55 МКУ. Постанова Кабінету міністрів від 21.05.2012 № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 631 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа". Наказ Міністерства фінансів від 30.05.2012 № 651 "Про затвердження Порядку. заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.
Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані: Конституцією України від 28 червня 1996 року №254к/96-ВР, Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).
Відповідно до ст.8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно ст.52 МК України з'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою.
В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З'явлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом з'явлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.
Відповідно до ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Відповідно до ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися па раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відтак, надаючи правову оцінку застосуванню контролюючим органу резервного методу коригування митної вартості, суд повинен дослідити те, чи було дотримано умов, за яких митний орган повинен застосовувати методи визначення митної вартості під час коригування вартості, оскільки саме дотримання таких умов в поєднанні з належним обґрунтуванням необхідності їх застосування і є підтвердженням правомірності рішенням. Поряд з цим, порушення будь-якої умови, під час прийняття рішення, є підставою для визнання такого рішення протиправним та скасування.
Зокрема, аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 року, обставини, котрі слугували підставою для його винесення, а також доводи, аргументи учасників справи, у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Щодо твердження відповідача, що поставка товару здійснювалася на умовах FCA-Жешув та це суперечить умовам поставки зазначеним у п. 3.1 контракту (EXW м. Ряшів), суд зазначає наступне.
Згідно з умовами FCA (Франко перевізник) відповідальність знімається з вантажовідправника у той момент, коли він передає товар перевізнику, найнятому покупцем Подальші ризики за транспортування вантажу покупець несе самостійно. При цьому всі експортні формальності і мита повинен здійснити і оплатити продавець, а витрати на доставку та митне оформлення для імпорту залишається на покупцеві.
Ризики за товар переходять від продавця до покупця після розміщення вантажу в транспорті, що належить перевізнику, або після передачі товару на місце завантаження на транспорт перевізника.
Згідно з базисом EXW (Франко завод), обов'язки вантажовідправника мінімальні, у той час як обов'язки одержувача максимальні. На покупця покладаються всі витрати і ризики з транспортування товару прямо від складу/фабрики продавця до місця призначення.
Під час морської доставки на умовах EXW відправник тільки завантажує товар в контейнер, і на цьому його відповідальність за вантаж закінчується. Відповідальність за митне оформлення вантажу для експорту теж лягає на покупця.
Перехід ризиків і права власності настає, коли вантажоодержувач приймає товар на фабриці або складі вантажовідправника. Продавець не несе відповідальності за завантаження товару. Він також не зобов'язаний займатися оформленням вантажу на митниці.
Також, підлягає врахуванню той факт, що незважаючи на відповідні суперечності, умови постачання EXW та FCA відрізняються лише обов'язком продавця щодо митного очищення товару. Враховуючи діюче законодавство Європейського Союзу та наявний обов'язок щодо митного очищення товару виключно особою, яка має осідок на території Європейського Союзу, тобто експортером, позивачем не було понесено жодних додаткових витрат, які б могли призвести до збільшення вартості товару.
Щодо обраного відповідачем методу визначення митної вартості товару, що ввозився позивачем на митну територію України, суд зазначає таке.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 (справа № 200/6521/20-а) зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.
Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Проаналізувавши обставини, що встановлені у цій справі суд зазначає, що надані декларантом документи виключали обґрунтовані сумніви Митного органу в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни, яка була сплачена за товар, що ввозився на територію України в режимі імпорту. Тому, митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.
При цьому не наведення належного (об'єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару (постанова Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі № 809/872/17).
Стосовно обраного відповідачем методу та джерела, яке було взято для визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Так, оскаржуваному рішенні, відповідачем зазначено: "Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року M4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД MUA209170/2022/67793 від 02.09.2022. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».
Перш за все, слід зазначити, що обираючи в якості джерела числового значення схожий товар, відповідач не зазначив порівняльних характеристик оцінюваного товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, а також конкретних митних декларації з аналогічним товаром та рішень про коригування митних вартостей такого товару, якщо такі передували поданню цієї декларації.
Щодо твердження відповідача, що термін дії зовнішньоекономічного контракту №ES 2017/06/02- 1 від 02.06.2017 закінчився в 2017 році, а відповідно до додатку від 01.06.2019 №4 контракт продовжено на 2 роки термін дії закінчився 01.06.2021 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12.12 розділу Інші положення зовнішньоекономічного контракту №ES 2017/06/02- 1 від 02.06.2017 року, у випадку, якщо сторони після закінчення терміну дії Контракту не заключили новий Контракт при цьому продовжили відносини, дія Контракту автоматично продовжується на наступний період.
Відповідно до додатку від 01.06.2019 №4 до контракту поставки №ES 2017/06/02- 1 від 02.06.2017 року у випадку, якщо сторони після закінчення терміну дії Контракту не заключили новий Контракт при цьому продовжили відносини, дія Контракту автоматично продовжується на два роки.
Щодо твердження відповідача, що відповідно до п. 3.3 зовнішньоекономічного контракту №ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017 тара і упаковка не повертається і входить у вартість товару, але в товаросупровідних документах, зокрема комерційному інвойсі від 23.09.2022 №ES 2022/09-186 відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі митної декларації « 37.Процедура» митної декларації має бути зазначено «ZZ32», в той час як у вказаній графі митної декларації позивачем зазначено «ZZ00» (тара не зворотна та її вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими декларантом не передбачалось.
Так, відповідно до п. 3.2 зовнішньоекономічного контракту №ES 2017/06/02-1 від 02.06.2017 року, продавець зобов'язаний поставити товар в упаковці, що відповідає характеру товару, що поставляється та забезпечує захист від пошкодження протягом транспортування. Пунктом 3.3 вище вказаного контракту передбачено, що тара і упаковка не повертається і входить у вартість товару.
З огляду на те, що умовами контракту не передбачено жодних спеціальних умов щодо пакування товару договором та інвойсами, та відповідачем не надано докази на спростування наведених позивачем обставин, суд доходить висновку, що позивачем доведено, що вартість пакування входить до вартості товару.
Щодо твердження відповідача, що транспортні послуги відповідно до наданих транспортних (перевізних) документів , а саме: рахунок - фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.09.2022 № 2925 та заявка на транспортно-експедиційні послуги №2925 від 22.09.2022, надавалися ПП Авант-Т, проте в CMR від 23.09.2022 № б/н в графі 16 зазначений перевізник Vista Sp.z.o.o, однак жодних договорів між зазначеними суб'єктами до митного оформлення не надавались, суд зазначає наступне.
06 листопада 2017 року між позивачем та ПП «Авант-Т» було укладено договір №061117/1 про надання експедиційно-транспортних послуг. Вказаний договір позивачем було долучено до митного контролю. ПП «Авант-Т» є експедитором, не маючи власних транспортних засобів залучає перевізників для виконання зобов'язань перед ПП «Енерджі Стар».
Таким чином, зазначені митницею у повідомленні та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об'єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.
Інші доводи відповідача висновків суду не спростовують.
Отже, суд дійшов висновку, що, прийнявши рішення про коригування митної вартості, відповідач діяв неправомірно, оскільки митна вартість є базою для визначення розміру належних до сплати позивачем митних платежів: мита та податку на додану вартість, наслідком коригування митної вартості товарів є збільшення розміру цих платежів.
З огляду на те вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваного рішення Львівської митниці №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 року та необхідність його скасування разом з карткою відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2022 №UA209170/2022/001161.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатні, беззаперечні докази в обґрунтування прийняття спірних рішень
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Приватного підприємства «Енерджі Стар» до Львівської митниці про визнання протиправними дій - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2022/900109/2 від 27.09.2022 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 26.09.2022 №UA209170/2022/001161.
Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Енерджі Стар» сплачений судовий збір в сумі 5368 (п'ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кухар Н.А.