справа №380/10593/23
про повернення позовної заяви
30 травня 2023 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Ланкевич Андрій Зіновійович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022 року №1444894-2411-1350, №1444859-2411-1350, №1444939-2411-1350, №1444888-2411-1350, №1444877-2411-1350, №1444909-2411-1350№1444908-2411-1350, №1444914-2411-1350, №1444866-2411-1350, №1444865-2411-1350, №1444904-2411-1350, №1444916-2411-1350, №1444915-2411-1350, №1444920-2411-1350, №1444947-2411-1350, №1444925-2411-1350, №1444942-2411-1350, №1444941-2411-1350 та №1444924-2411-1350.
Ухвалою судді від 22.05.2023 року суд залишив зазначену позовну заяву без руху, а позивачу надав строк для усунення виявлених недоліків, а саме - десять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
25.05.2023 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду з даним позовом. Обґрунтовуючи заяву, посилається на те, що відповідачем надіслано на адресу відповідача спірні податкові повідомлення-рішення, втім до таких не додано розрахунку податкових зобов'язань, хоча надання такої інформації є обов'язком контролюючого органу в силу вимог п.11 р.II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року №1204. У зв'язку із цим, позивач не мала можливості ознайомитись і розібратись в розрахунку та об'єктах, щодо яких такий податок нарахований. Лише після отримання відповіді Головного управління ДПС у Львівській області від 12.04.2023 року на адвокатський запит у позивача виникла можливість повноцінно та детально ознайомитись з нарахованим йому податковим зобов'язанням та його елементами (об'єктом оподаткування, ставкою податку тощо). Зазначив, що позивач мала намір звернутись з позовною заявою до суду набагато швидше ніж 15.05.2023 року, однак строки звернення до суду припали на час дії воєнного стану, а тому позивачеві, в першу чергу, прийшлось подбати про збереження своєї сім'ї та родини в безпеці, забезпечення їх всім необхідним. Вказав, що через сукупність та збіг всіх цих вищенаведених негативних та трагічних подій лише 12.05.2023 року сторона позивача змогла звернутись до адміністративного суду. На підставі викладеного, просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Постановляючи ухвалу, суд враховує наступне.
Строки звернення до адміністративного суду визначені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно із ч.1 цієї статті, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.
Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Питання тривалості строку звернення до суду, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.
Так, у постанові від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював наступний правовий висновок: «Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить п.56.18 ст.56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивач звернулася в суд з позовом 16.05.2023 року та оскаржує податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 05.09.2022 року (*19).
З огляду на наявний у матеріалах справи список згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) та квитанції про оплату послуг поштового зв'язку, суд враховує, що відповідач 13.10.2022 року направив позивачу оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022 року. При цьому, вказане не заперечуються представником позивача у позовній заяві та заяві про поновлення троку.
За таких обставин, саме з моменту отримання зазначеного відправлення відповідача розпочався перебіг передбаченого ч.2 ст.122 КАС України шестимісячного строку для звернення позивача до суду із заявленими нею позовними вимогами.
Водночас суд враховує, що матеріали справи не містять доказів щодо моменту отримання позивачем означеного супровідного листа відповідача від 13.10.2022 року, адже відомості про дату вручення такого зберігаються в системі не більше шести місяців..
Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень.
В силу вимог п.2 розділу 1 цих Нормативів, ці Нормативи і нормативні строки поширюються на послуги, що належать до універсальних послуг поштового зв'язку.
Згідно п.п.1, 2 розділу 2 Нормативів, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4,
де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання;
1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Таким чином, якщо брати за точку відліку, з якої розпочався перебіг процесуального строку для звернення до суду з позовом, дату направлення листа Головного управління ДПС у Львівській області - 13.10.2022 року, то очевидним є той факт, що позовна заява ОСОБА_1 подана з пропуском шестимісячного строку, передбаченого ч.2 ст.122 КАС України.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивач посилається на те, що: 1) спірні податкові повідомлення рішення надійшли на адресу позивача без розрахунку податкових зобов'язань; 2) з 24.02.2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, у зв'язку із чим, позивачеві, в першу чергу, прийшлось подбати про збереження своєї сім'ї та родини в безпеці, забезпечення їх всім необхідним.
Щодо доводів про те, що оскаржувані рішення надійшли без розрахунку податкових зобов'язань, то такі, на думку суду, є безпідставними, адже визначення моменту початку перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отримавши податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022 року (*19), позивач, якщо й не дізналась, то очевидно, що повинна була б дізнатись про порушення своїх прав.
За висновками Верховного Суду, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Водночас триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Щодо посилань на введення з 24.02.2022 року в Україні правового режиму воєнного стану, як перешкоду вчасно звернутися в суд з даним позовом, то суд не приймає такі до уваги, оскільки введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску строку звернення до суду за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об'єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Такий підхід відповідає усталеній практиці Верховного Суду.
У спірному випадку, оцінюючи поважність причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні, суд враховує, зокрема: місце проживання позивача та місцезнаходження суду територіально знаходяться у м.Львові, де не ведуться та не велися активні бойові дій; Львівський окружний адміністративний суд не припиняв протягом цього часу своє функціонування; у безпосередній близькості до м.Львова не ведуться бойові дії; позивачем не наведено обставин, які дійсно та об'єктивно перешкоджали їй реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку позивача, зокрема, чи вживала вона розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку тощо.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що наведені позивачем підстави щодо поновлення строку знаходяться поза межами обставин, з якими норма ч.1 ст.121 КАС України пов'язує можливість поновлення процесуального строку.
Суд враховує, що обов'язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.
Однак суд не вбачає обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з позовом про захист порушеного чи оспорюваного права.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.1 ч.4 ст.169 КАС України, а саме - повернення позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що в силу вимог ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.122, 123, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295, суддя -
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.