Іменем України
31 травня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/268/23
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
27.03.2023 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) стосовно неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, у відповідності до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за січень 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у відповідності до пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшення додаткової винагороди, з врахуванням сплати податків і зборів, за січень 2023 року в сумі 24466,13 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що майстер - сержант ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді офіцера (начальника відокремленого пункту реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг) групи криптографічного захисту інформації відділення зв'язку та інформаційних систем ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) та з 24.02.2022 приймає безпосередню участь у бойових діях, забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 15.03.2023 № 12/671.
Відповідно до змісту положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема і військовослужбовцям Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Позивачу за січень 2023 року додаткова винагорода в розмірі 30000 грн на місяць виплачена відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Однак, відповідно до бойових розпоряджень по 3 прикордонному загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса з 21 по 31 січня 2023 року позивач щоденно приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угрупування «Лиман» Об'єднаних сил у східній частині Донецького операційного району.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 керівник відповідача зобов'язаний був видати наказ про виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди у розмірі по 70000 гривень пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року та січні 2023 року.
Тобто за 11 діб січня 2023 року відповідач повинен був нарахувати 24838,71 гривень, а з врахуванням сплати податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів, зокрема військового збору у розмірі 1,5%, виплатити 24466,13 гривень.
Однак, відповідачем наказ щодо нарахування та виплати позивачу збільшення додаткової винагороди до 70000 грн не видавався, відповідно, така винагорода не нараховувалась і не виплачувалась.
Отже, внаслідок бездіяльності відповідача позивачу недоплачено збільшення додаткової винагороди за січень 2023 року в загальній сумі 24466,13 гривень.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Ухвалою суду від 31.03.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18.04.2023 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на таке. Позивач проходить службу в лавах Державної прикордонної служби України, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - начальника загону) від 27.12.2022 №4627-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду офіцера (начальника відокремленого пункту реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг) групи криптографічного захисту інформації відділення зв'язку та інформаційних систем.
На виконання пункту 2-1 Постанови № 168 та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 09.12.2022 № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ 628-АГ), який набирає чинності та застосовується з 01 грудня 2022 року (цей наказ застосовувався в періоді грудень 2022 року - січень 2023 року).
Оскільки на час існування спірних правовідносин не визнавались незаконними або такими, що не відповідають Конституції України, ні пункт 2-1 Постанови № 168, ні пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», ні Наказ № 628-АГ, то такі нормативно-правові акти підлягали обов'язковому врахуванню відповідачем під час прийняття рішення щодо невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди до 100 тис. грн.
Позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час (час дії Постанови № 168) постійно виконує обов'язки військової служби.
Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, позивач в повному обсязі отримував додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень в незалежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.
Щодо нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди представник відповідача вказав, що абзацом другим пункту 1 Наказу № 628-АГ визначено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
У пункті 2 Наказу № 628-АГ визначено, які виконання військовослужбовцем належать до безпосередньої участі у бойових діях або заходах.
Представник відповідача зауважує, що зазначений у цьому пункті перелік бойових (спеціальних) завдань є вичерпним та застосовується до різних підрозділів органів охорони державного кордону окремо, оскільки кожен підрозділ виконує завдання в межах свого призначення. Проте основною умовою виконання бойових (спеціальних) завдань є вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником. Кожне вогневе ураження або безпосереднє зіткнення з противником фіксується окремо в Журналі бойових дій.
У пункті 3 Наказу № 628-АГ визначено документи, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.
На думку представника відповідача, зазначений перелік документів також є вичерпним. Нарахування та виплата збільшеної додаткової винагороди до 100 тис. грн проводиться у сукупності саме цих трьох документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах. Тому подання окремо рапорту від 01 лютого 2023 року вх. № 1654р начальником підрозділу та наявність бойових розпоряджень не підтверджує факт участі позивача у бойових діях або заходах, оскільки у журналі бойових дій відсутній запис вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
У свою чергу у відповідача здійснюється ведення журналу бойових дій із дотриманням вимог Інструкції з ведення Історичного формуляру, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 жовтня 2020 року № 363.
В Журналі бойових дій не зафіксоване вогневе ураження або безпосереднього зіткнення з противником в січні 2013 року.
Відповідно до бойового розпорядження АДПСУ № 94 (гриф) від 11.06.2022 (Ш/25-1217-Е від 11.06.2022 3 прикордонний загін імені Героя України полковника ОСОБА_2 (військова частина НОМЕР_1 ) переходить в оперативне підпорядкування оперативно - стратегічного угрупування військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » та діє за його рішенням; бойове розпорядження СХРУ №1053(гриф) від 11.06.2022 (Ш/25-963-Е від 11.06.2022), згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) входить до складу сил та засобів ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », згідно бойового розпорядження Командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 11.06.2022 №116/131(гриф)).
Оскільки відсутні докази, що в період січень 2023 року позивач здійснював заходи у відповідності до бойових розпоряджень у складі першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником, тому відсутні підстави вважати, що позивач здійснював безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, у розумінні наказу 628 АГ.
Таким чином, враховуючи, що позивачем за січень 2023 року безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень не вбачається.
Також відповідач звернув увагу, що відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (зі змінами) є територіальною громадою, яка розташована в районні проведення воєнних (бойових) дій або яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
При цьому наявність Луганської та Донецької областей у Переліку №75 не надає позивачу права на отримання додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень щомісячно.
Також згідно наказів Головнокомандуючого ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» № 1 від 02.01.2023 (грудень - Луганська та Донецька області), № 26 від 02.02.2023 (зі змінами від 14.02.23 № 35 - Луганська область (Сватівський район та Сєвєродонецький район), Донецька область (Краматорський район, Бахмутський район)) Луганська та Донецька область в період з грудня 2022 року по січень 2023 року входять до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
Всі заходи виконувались в межах міста Краматорськ.
Бойові розпорядження, зазначені в наказі начальника прикордонного загону від 08.01.2023 №13-ОС «Про виплату додаткової винагороди», надати не є можливим, оскільки володільцями та розпорядниками інформації, яка міститься в зазначених наказах та бойових розпорядженнях є виключно ГЗСУ, АДПСУ, ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
Таким чином, рішення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 є законним, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами України. Відповідно будь-яких правових підстав щодо нарахування та виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за період січень 2023 року немає.
З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.
25.04.2023 від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої останній послався на таке. Наданим доказами відповідач підтверджує, що позивач 11 діб у січні 2023 року відповідно до бойових розпоряджень щоденно залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
У відзиві на позовну заяву відповідач дійшов неправильного висновку, що вказаний у п. 3 Наказу АДПСУ №628/0/081-22АГ від 09.12.2022 перелік нижче вказаних трьох документів лише в сукупності підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, що дають підстави для виплати збільшеної додаткової винагороди.
Постановою Кабінету Міністрів України № 168 (в редакції, чинній з 08.10.2022 по 31.01.2023) у п. 1 визначено, що підставою виплати збільшеної додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану є одночасна наявність двох складових: безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії; перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
При цьому постановою Кабінету Міністрів України не визначено обов'язкових підстав для виплати збільшеної додаткової винагороди, що виконання бойових (спеціальних) завдань має бути обов'язково поєднане із вогневим ураженням та безпосереднім зіткненням з противником.
Позивач вважає, що саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, що вказаний у п.п.3 п. 3 Наказу № 628, або довідка визначена п. 7 Наказу №628, є підсумковим документом, який містить інформацію про наявність підстав для виплати збільшеної (на 70000 грн) додаткової винагороди, що передбачена п. 1 Постанови № 168 Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , з 09 серпня 2001 року проходить військову службу у відповідача, з 27 грудня 2022 року призначений офіцером (начальником відокремленого пункту реєстрації кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг) групи криптографічного захисту інформації відділення зв'язку та інформаційних систем 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України, з 24 лютого 2022 року по теперішній час безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях, що підтверджено витягом з наказу начальника загону від 27 грудня 2022 року № 4627-ОС, довідкою відповідача від 15.03.2023 № 12/671.
Згідно із витягами з бойових розпоряджень начальника загону за період з 27 по 31 січня 2023 року з метою забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, проведення рейдових дій, опитування місцевих жителів, здійснення подвірних обходів, перевірки місцевості, обстеження місць можливого переховування ДРГ та радикально налаштованих громадян України, які, можливо причетні (надають допомогу) НЗФ, ОСОБА_1 включено до складу групи військовослужбовців, які будуть здійснювати заходи в межах визначених бойовими розпорядженнями населених пунктів.
Начальник відділу зв'язку та інформаційних систем - начальник зв'язку штабу підполковник ОСОБА_3 рапортом від 01 лютого 2023 року клопотав перед начальником загону про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу, відділення зв'язку та інформаційних систем загону, що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у розмірі 70000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у січні 2023 року, зокрема, майстер-сержанту ОСОБА_1 за період проходження служби з 21 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 11 (порядковий номер у списку 41).
Наказом начальника загону від 03 лютого 2023 року № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року включно військовослужбовцям загону згідно з Додатком 1.
Відповідно до Списку військовослужбовців загону на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за січень 2023 року, який є Додатком 1 до наказу від 03 лютого 2023 року № 56-ОС, під порядковим номером 415 значиться ОСОБА_1 , період проходження служби з 01 по 31 січня 2023 року, кількість діб - 31, сума - 30000,00 грн.
Згідно із розрахунковим листом за лютий 2023 року ОСОБА_1 у лютому 2023 року на підставі наказу від 03 лютого 2023 року № 56-ОС виплачено додаткову винагороду 30000 у розмірі 30000,00 грн за 31 день січня 2023 року.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, посилаючись на своє ж Рішення від 6 липня 1999 року № 8-рп/99, зауважив, що «служба в міліції, державній пожежній охороні передбачає ряд специфічних вимог, які дістали своє відображення у законодавстві. Норми, що регулюють суспільні відносини у цих сферах, враховують екстремальні умови праці, пов'язані з постійним ризиком для життя і здоров'я, жорсткі вимоги до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення. Частина п'ята статті 17 Конституції України покладає на державу обов'язки щодо соціального захисту не тільки таких громадян, а й членів їхніх сімей. Конституційний Суд України вважає, що ці положення поширюються і на службу в Збройних Силах України, Військово-Морських Силах України, в органах Служби безпеки України, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо».
Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України від 20.11.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі - Указ № 64/202), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктами 2 та 4 Указу № 64/202 визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
У подальшому, Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону № 389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України, зокрема, є:
охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України «Про розвідувальні органи України» та «Про оперативно-розшукову діяльність»;
участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (частина друга статті 2 Закону № 661-IV).
Частиною першою статті 6 Закону № 661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із пунктами 3, 4 статті 19 Закону № 661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, за вище наведеного правового регулювання відповідач входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому, починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та на час розгляду цієї адміністративної справи, здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-ХІІ) військове формування - створена відповідно до законодавства України сукупність військових з'єднань і частин та органів управління ними, які комплектуються військовослужбовцями і призначені для оборони України, захисту її суверенітету, державної незалежності і національних інтересів, територіальної цілісності і недоторканності у разі збройної агресії, збройного конфлікту чи загрози нападу шляхом безпосереднього ведення воєнних (бойових) дій.
Частиною першою статті 12 Закону № 1932-XII «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 168.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1146 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 01 вересня 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гриве
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій).
Згідно із пунктом 2-1 Постанови № 168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168», яка застосовувалася у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
На виконання Указу № 64/2022 та пункту 2-1 Постанови № 168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 09 грудня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ № 628-АГ.
Відповідно до пункту 1 Наказу № 628-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі - органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби. Додаткова винагорода збільшується до 100 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу № 628-АГ передбачено, що до безпосередньої участі у бойових діях або заходах належать виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:
1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом, в тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу технічної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;
3) бойових (спеціальних) завдань з відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються, нанесення вогневого ураження на об'єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншої технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);
4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;
5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовими розпорядженнями;
7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морських та річкових акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.
Згідно із пунктом 3 Наказу № 628-АГ документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або в заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені, та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
Пунктами 4-14 Наказу № 628-АГ визначено порядок і умови здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану.
Відповідно до пункту 15 Наказу № 628-АГ цей наказ набирає чинності та застосовується з 01 грудня 2022 року.
Статтею 1 Указу Президента України від 03.10.1992 № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (далі - Указ № 493/92) установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Згідно із частиною другою статті 2 Указу № 493/92 державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 3 Указу № 493/92 нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади (далі - Положення № 731).
Відповідно до пункту 2 Положення № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Згідно із пунктом 4 Положення № 731 державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
У пункті 5 Положення № 731 визначено, що на державну реєстрацію не подаються акти:
а) персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
б) дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
в) оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
г) якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;
д) спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
е) рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).
Абзацами першим та другим пункту 15 Положення № 731 визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що Наказ № 628-АГ містить норми, які зачіпають права військовослужбовців Державної прикордонної служби України на отримання додаткової винагороди, а також встановлює організаційно-правовий механізм реалізації права на таку допомогу, суд погоджується з твердженнями позивача, що цей Наказ мав пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Однак судом встановлено, що Наказ № 628-АГ державну реєстрацію не пройшов, тому відповідно до пункту 15 Положення № 731 вважається таким, що не набрав чинності, і не може бути застосований до спірних правовідносин.
Відповідно, суд вважає, що оцінка правомірності дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової винагороди у спірному періоди має здійснюватися виключно з огляду на положення пункту 1 Постанови № 168.
Зі змісту пункту 1 Постанови № 168 слідує, що умовами виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць є:
- період дії воєнного стану;
- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.
Відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 15 грудня 2022 року № 297) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789, територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за № 1668/39004 (зі змінами), територіальні громади Донецької та Луганської областей є територіальними громадами, які віднесені до територій, на яких ведуться (велись) бойові дії (територій можливих бойових дій).
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року, зокрема, певні райони Харківської, Луганської, Донецької областей.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-ХІІ «Про оборону України» район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
З викладеного слідує, що саме до повноважень Головнокомандувача Збройних Сил України належить визначення території України, на якій впродовж певного часу ведуться та/або можуть вестися воєнні (бойові) дії, - території ведення воєнних (бойових) дій.
З наданих в матеріали справи доказів (витягів з бойових розпоряджень за період з 01 по 31 січня 2023 року, довідки відповідача від 15 березня 2023 року № 12/671, рапорту про виплату збільшеної додаткової винагороди від 01 лютого 2023 року) судом встановлено, що в період з 01 по 31 січня 2023 року позивач брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо у період здійснення таких заходів в Донецькій та Луганській областях.
Що стосується вказаних у бойових розпорядженнях за період з 27 по 31 січня 2023 року населених пунктів (с. Біленьке, м. Краматорськ), на території яких позивач брав безпосередню участь у забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, то судом установлено, що такі населені пункти не віднесені до районів ведення воєнних (бойових) дій, визначених за наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02 лютого 2023 року № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій».
Відповідно, судом установлена відсутність такої умови для виплати позивачу збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за січень 2023 року, як безпосереднє перебування в районах ведення воєнних (бойових дій) у період здійснення зазначених заходів.
Тобто судом встановлено відсутність права позивача на отримання збільшеної до 100000,00 грн додаткової винагороди за січень 2023 року, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.О. Свергун