про прийняття позовної заяви до розгляду після усунення її недоліків та відкриття провадження у справі
29 травня 2023 року м. ДніпроСправа № 360/498/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., перевіривши матеріали позову представника позивача Дзундзи Юрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вулиця Новікова, будинок 1-Б) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
10.05.2023 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов представника позивача Дзундзи Юрія Романовича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, представник позивача) до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі - відповідач), відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 07.05.2020 № 139 позивача було звільнено із служби цивільного захисту. Так, 12.04.2023 у відповідь на заяву позивача, від відповідача було отримано рекомендований лист № 5193112079301 з відомостями з яких було встановлено, що відповідач в період з 30.01.2020 по 07.05.2020 нарахування грошового забезпечення здійснював у заниженому розмірі, а саме виплачував посадовий оклад, оклад за військовим званням, інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові виплати, які обраховуються виходячи з місячного грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Вважає дії відповідача щодо виплати грошового забезпечення у заниженому розмірі є протиправними та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 15.05.2023 адміністративний позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. Запропоновано позивачу протягом семи календарних днів з дня отримання цієї ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви шляхом надання до суду доказів, що підтверджують обставини обчислення та виплати 1 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області місячного грошового забезпечення позивача за період з 30.01.2020 по 07.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової допомоги при звільненні без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року та клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з відповідними обґрунтуваннями разом з доказами.
22.05.2023 на виконання ухвали суду від 15.05.2023 представником позивача надані письмові пояснення, відповідно до яких він вважає, що усі відомості щодо нарахованого та виплаченого грошового забезпечення позивачу, знаходяться у безпосередньому володінні відповідача - суб'єкта владних повноважень, а також заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
В обґрунтуванням заяви про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначає, що на момент звільнення позивача з військової служби та виключення його із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (29 жовтня 2020 року), частина другої статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Норми статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції що почала діяти з 19.07.2022 - стуснується осіб, які звільнилися після 19.07.2022 та такі не можуть бути застосовані до попереднього періоду коли таких норм не існувало. Також зазначає, що відповідно до пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КАСУ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У зв'язку з чим просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк.
Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, відповідно до ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-ІХ від 01.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.2 ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України №2352-ІХ від 01.07.2022 із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
З позовної заяви вбачається, що на момент звільнення позивача зі служби (07.05.2020), ч.2 ст.233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Відповідно до п.1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Як відомо, 23.12.2022 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №338, постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236» №1423, якою було продовжено дію карантину (через COVID-19) до 30.04.2023 та постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 № 383 продовжено дію карантину (через COVID-19) до 30 червня 2023 року.
Відповідно, строк звернення до суду з цим позовом, визначений ч.2 ст. 233 КЗпП України, було також продовжено на строк дії карантину, тобто до 30.06.2023.
Такої ж правової позиції дотримується і Верховний Суду у своїй постанові від 19.01.2023 у справі №460/17052/21.
З позовної заяви також вбачається, що відомості щодо обрахунку розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, відповідачем у відповідь на заяву позивача було надано рекомендованим листом №5193112079301, який було отримано 12.04.2023 та 10.05.2023 позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою.
Отже, суд погоджується з доводами представника позивача, викладеними у заяві щодо строк звернення до суду з даним позовом та вважає, що позов подано в межах процесуальних строків.
Після усунення недоліків зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Представником позивача також разом з позовом надано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, з цього приводу суд дійшов таких висновків.
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Зазначена справа не є справою у спорах, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатись виключно за правилами загального позовного провадження.
Згідно з частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а тому клопотання представника підлягає задоволенню.
За приписами частини третьої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 5, 9, 12, 77, 80, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 257, 260, 261, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи задовольнити.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зобов'язати до 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області подати до суду разом з відзивом такі докази докази нарахування та виплати ОСОБА_1 місячного грошового забезпечення за період з 30.01.2020 по 07.05.2020, грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, грошової допомоги при звільненні з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням.
Запропонувати позивачу надати суду належним чином засвідченої копії першу-третю сторінки паспорту громадянина України, сторінку з інформацією про зареєстроване місце проживання та картку фізичної особи - платника податків.
Справа розглядатиметься суддею Шембелян В.С. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи разом з витягом про їхні процесуальні права та обов'язки, встановлені статтями 44, 47 КАС України.
Відповідачу разом з ухвалою про відкриття провадження у справі надіслати копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) - "Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяВ.С. Шембелян