31 травня 2023 року Київ № 640/21502/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши заяву про усунення недоліків позовної заяви, яка подана в адміністративній справі за позовом керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дарницьке лісопаркове господарство" про скасування державної реєстрації земельної ділянки,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся керівник Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дарницьке лісопаркове господарство", в якому просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:66:457:0006, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Опришківська, 49.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2022 позовну заяву керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Дарницьке лісопаркове господарство" про скасування державної реєстрації земельної ділянки прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/21502/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2022 № 03-19/3667/22.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.04.2023 адміністративну справу № 640/21502/22 прийнято до розгляду та залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви та спосіб їх усунення, визначено строк для усунення недоліків позовної заяви.
До суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано заяву про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду. У заяві зазначено, що до моменту отримання інформації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві № 10-26-0.21-2273/2-22 у розпорядженні Дніпровської окружної прокуратури міста Києва не перебувала інформація, що підтверджує державну реєстрацію спірної земельної ділянки та дані про суб'єкта владних повноважень - державного кадастрового реєстратора відділу № 4 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яким проведено реєстраційну дію. Також, 21.09.2022 окружною прокуратурою отримано інформацію Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 05716-11386 про відсутність рішення Київської міської ради щодо передачі фізичним чи юридичним особам у власність або користування, зміну цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0006. 19.10.2022 до окружної прокуратури надійшов лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про приналежність спірної земельної ділянки за функціональним призначенням до території лісів та лісопарків. Після отримання зазначеної інформації окружній прокуратурі стало можливим стверджувати про порушення вимог земельного законодавства під час державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:457:0006. Через відсутність даних про суб'єкта власних повноважень, дії якого підлягають оскарженню та збір інформації на підтвердження заявлених позовних вимог окружна прокуратура була позбавлена можливості своєчасно вжити заходів із представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах. У зв'язку з чим, просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити пропущений строк.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає таке.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, на звернення до адміністративного суду, якщо особа вважає, що суб'єктом владних повноважень порушені права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта статті 5 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Положеннями частини першої статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (ч. 1, ч. 4 ст. 121 КАС України).
Надаючи оцінку доводам окружної прокуратури про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Згідно з частиною другою статті 44 КАС України на учасників справи покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Таким чином, учасники процесу зобов'язані діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з тим, в контексті розгляду питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду, суд враховує правову позицію, викладену у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини, згідно з якою, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання необхідно звертати увагу на обставини справи.
У справі "Bellet v. Fгаnсе" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи зазначені окружною прокуратурою обставини, беручи до уваги норми Конституції України, а також враховуючи практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд дійшов висновку про визнання поважними причин пропуску звернення до суду, а тому пропущений процесуальний строк звернення до суду необхідно поновити.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 171 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Керуючись статтями 121, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду.
Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи (представникам).
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується.
Суддя Басай О.В.