про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2023 року м. Київ Справа № 320/18232/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Пристоличної сільської ради , у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області №1068-7-VІІІ від 07 вересня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у передачі у власність земельної ділянки кадастровий номер 3220888000:03:002:006, площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства у с. Проліски;
- зобов'язати Пристоличну сільську раду Бориспільського району Київської області передати ОСОБА_1 у власність земельну ділянку кадастровий номер 3220888000:03:002:006, площею 0,50 га для ведення особистого селянського господарства у с. Проліски Бориспільського району Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зокрема, з'ясовуючи питання про дотримання позивачем строку звернення до суду із даною позовною заявою, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
За висновком Верховного Суду, таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом "Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt", згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Відтак, на думку суду, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судом встановлено, що позивач в позовній заяві вказує про те, що заяву щодо спірної земельної ділянки до відповідача вона подала 22.07.2021, не отримуючи довгий час відповіді, лише після укладення Договору про надання правової допомоги від 19.05.2022 № 19/05/22 з Авокатським об'єднанням "Щиглов і партнери" та надіслання адвокатом запиту з метою отримання інформації за результатами розгляду заяви, 02.06.2022 отримано було лист від Пристоличної сільської ради №02-14-1010 від 26.05.2022 разом із рішенням №1068-7-VІІІ від 07.09.2021, яке оскаржує у даній справі.
При цьому суд зауважує, що ч. 1 ст. 123 КАС України визначено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відтак, суд враховує зазначені відомості позивача в позовній заяві, а саме щодо отримання позивачем 02.06.2022 спірного рішення Пристоличної сільської ради №1068-7-VІІІ від 07.09.2021 та зазначає, що виходячи із тверджень позивача перебіг процесуального строку звернення до суду розпочався - 02.06.2022 та закінчився - 03.12.2022, у зв'язку з чим, процесуальний строк звернення до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 пропущено. Але встановити початок перебігу такого строку суд не має можливості за відсутності у справі доказів отримання позивачем спірного рішення саме 02.06.2022.
Суд вказує, що позов позивачем подано до суду 23.05.2023 та обґрунтованої заяви про визнання поважними причин пропуску строків звернення до суду з даним позовом із належними доказами поважності такого пропуску ОСОБА_1 до суду не надано.
Враховуючи вище викладене, суддя приходить до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом, відсутності поданого до суду клопотання про поновлення строку, доказів щодо обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду, доказів отримання спірного рішення 02.06.2022, відповідно позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку із невідповідністю останньої ч. 6 ст. 161 КАС України.
У зв'язку з цим, позивачу та/або представнику позивача у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду.
Суд зазначає для позивача та представника позивача, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Щодо процесуальних вимог до позовної заяви та доданих до неї документів, які визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу суд вказує наступне.
За ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, серед іншого, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 161 КАС України вбачається, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що за вказаною позовною заявою позивачем не додано до позову перелічених додатків серед яких вказано також квитанцію про сплату судового збору, не долучено копії позову із додатками для вручення відповідачу, не додано окремо складеної власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Таким чином, позовна заява також не відповідає вимогам ч. 5 ст. 160 КАС України, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 161 КАС України.
Враховуючи положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", яким встановлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2684,00 грн. та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI), якою передбачено, що за подання, зокрема, фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у вигляді 0,4 розміру прожиткового мінімуму - 1073,60 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2684,00 грн).
Позивач має усунути недоліки позовної заяви, зокрема, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн., додатків до позову, копії позову з додатками для вручення відповідачу та письмового підтвердження визначеного п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Указані вище недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та належні докази поважності причин його пропуску або ж надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду;
- документ про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн.;
- належним чином завірені додатки до позовної заяви, що перелічені у позові та копію позову із додатками для вручення відповідачу;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Пристоличної сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І.І.