30 травня 2023 року Київ Справа №320/4725/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтовича І.І., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, у якому просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262) ОСОБА_1 - протиправними;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Позов обґрунтований тим, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року № 200/9902/21 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України, Військової частини № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : - визнано протиправними дії Військової частини № НОМЕР_1 щодо відмови в оформленні і направленні до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України документів щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; - зобов'язано Військової частини № НОМЕР_1 оформити і направити до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України документи щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; - зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України протягом 10 робочих днів з дня отримання документів від Військової частини № НОМЕР_1 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років оформити і направити до відповідних органів Пенсійного фонду України документи необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9902/21 від 20.09.2022 апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 200/9902/21 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. На виконання вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 200/9902/21, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було спрямовано до ГУ ПФУ в м. Києві подання з доданим пакетом документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Проте, пенсія за вислугою років, право на яку підтверджено наведеним вище рішенням суду, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 так і не було призначено. Згідно із листом ГУ ПФУ в м. Києві від 04.11.2022 № 2600-0203-8/144242 ОСОБА_1 повідомлено про відмову у призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" - враховуючи відсутність у ОСОБА_1 на час звільнення зі служби календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії. Позивач зазначає, що дії відповідача є протиправними, оскільки право ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу років та достатність у позивача вислуги років для призначення йому пенсії на підставі п. "а" ст. 12 Закону № 2262 встановлено вказаними вище рішенням судів першої та апеляційної інстанцій.
02.03.2023, ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
З отриманого судом 28.03.2023 відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначив, що правові підстави для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII наразі відсутні, у зв'язку з відсутніcтю на час звільнення зі служби календарної вислуги .
Розглянувши позовну заяву, відзив на позов, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України № НОМЕР_3 , виданого 03.07.2018.
Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_4 , виданого 30.04.2015.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 24 червня 2021 року № 237-ОС виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення майора ОСОБА_1 , старшого офіцера (старшого оперуповноваженого) прикордонного оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Гостре) головного оперативно-розшукового відділу, звільненого в запас наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25 травня 2021 року №253-ОС, за п.п. "а" п. 2 ч.5 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із закінченням строку контракту).
Відповідно до довідки Східного регіонального управління Краматорського прикордонного загону, Військової частини НОМЕР_1 від 25.06.2021 № 12/657 позивач у період з 7 квітня 2014 року по 1 серпня 2016 року, 2 серпня 2016 року по 31 січня 2018 року та з 1 лютого 2018 року по 30 квітня 2018 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області, та з 1 травня 2018 року по 24 лютого 2020 року та з 29 лютого 2020 року по 25 червня 2021 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції Об'єднаних сил.
Вислуга років позивача станом на 24 червня 2021 р. складає: календарна - 14 років 10 місяців 28 днів, пільгова - 16 років 03 місяці 27 днів, загальна вислуга - 31 рік 02 місяці 25 днів, як зазначена в витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 24.06.2021 № 237-ОС .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 року № 200/9902/21 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації державної прикордонної служби України, Військової частини № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 : - визнано протиправними дії Військової частини № НОМЕР_1 щодо відмови в оформленні і направленні до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України документів щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; - зобов'язано Військової частини № НОМЕР_1 оформити і направити до уповноваженого структурного підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України документи щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; - зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України протягом 10 робочих днів з дня отримання документів від Військової частини № НОМЕР_1 щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років оформити і направити до відповідних органів Пенсійного фонду України документи необхідні для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"; В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9902/21 від 20.09.2022 апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 200/9902/21 - залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 200/9902/21 суд дійшов висновку про наявність у позивача достатньої вислуги років для призначення пенсії на підставі Закону № 2262-ХІІ.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/9902/21 від 20.09.2022 встановлено, що на час звільнення з військової служби позивач набув право на призначення пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим звернувся до відповідача із заявою, в якій просив оформити та подати необхідні документи до органу Пенсійного фонду України для призначення такої пенсії. Проте, відповідач, не врахувавши вислуги років позивача на пільгових умовах, протиправно відмовив позивачу в оформленні та поданні документів для призначення пенсії за вислугу років.
На виконання вказаного рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі № 200/9902/21, Адміністрацією Державної прикордонної служби України було спрямовано до ГУ ПФУ в м. Києві подання з доданим пакетом документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Листом від 04.11.2022р. №2600-0203-8/144242 ГУ ПФУ в м. Києві повідомило позивачу про те, що відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Враховуючи відсутність на час звільнення зі служби календарної вислуги років, що дає право на призначення пенсії, передбаченої ст. 12 Закону, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ , постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова № 393).
Так, Закон № 2262 визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону № 2262, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з п. "а" статті 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 -цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Отже, можливість призначення пенсій за вислугу років не залежить від віку особи, щодо якої вирішується питання про призначення такої пенсії, а залежить від наявності у цієї особи необхідної вислуги років, яка (вислуга років), враховуючи дату звільнення позивача - 25.02.2021 року - повинна становити 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Згідно до статті 17 даного Закону, особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, вислуги років для призначення пенсії зараховуються:
- військова служба;
- служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції. Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;
- час роботи в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або ; формованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
- час виконання депутатських повноважень із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
- час перебування під вартою та час відбуття покарання в місцях позбавлення волі особами, які мають право на пенсію за цим Законом, безпідставно притягнутими до кримінальної відповідальності, репресованими особами, яких у подальшому було реабілітовано;
- час перебування у фашистських концтаборах, гетто та інших місцях примусового тримання осіб, у тому числі дітей, які були насильно вивезені з тимчасово окупованої території колишнього Союзу PCP у період Великої Вітчизняної війни та які після звільнення з цих місць були призвані або прийняті на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, якщо за час перебування в зазначених місцях примусового тримання ними не було вчинено злочину проти миру і людства;
- час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства;
- час роботи в судових органах та органах прокуратури осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих і перебувають на військовій службі або службі в органах і військових формуваннях Служби безпеки України, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах офіцерського та начальницького складу;
- військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об'єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх :прав, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики;
- час перебування на посадах службовців Державної кримінально-виконавчої служби України, у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які в подальшому були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом за переліком посад і на умовах, які визначаються центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки;
- час проходження військової служби за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи персоналу відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Статтею 17-1 Закону № 2262 визначено, що Порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п. "а" п. 3 Постанови № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року № 200/9902/21, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 встановлено, що законодавством чітко визначено, що таким категоріям осіб як позивач до вислуги років для призначення пенсії за вислугу років зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці служби, зокрема, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції Об'єднаних сил.
З огляду на наведене, при визначенні вислуги років для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України № 2262 ГУ ПФУ в м. Києві зобов'язано було зарахувати на пільгових умовах один місяць служби за три місяці час проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції та у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області, перебуваючи безпосередньо в районі проведення операції Об'єднаних сил.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові об'єднаної палати КАС ВС від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262-ХІІ. Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов'язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393. З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Враховуючи вказані норми діючого законодавства щодо обчислення та зарахування вислуги років на пільгових умовах (один місяці за три місяці) загальна вислуга років, з урахуванням часу проходження служби та участі в АТО на території Донецької області ОСОБА_1 є більшою ніж 25 років, що є цілком достатнім для призначення йому пенсії за вислугу років.
Право ОСОБА_1 на призначення пенсії за вислугу років та достатність у позивача вислуги років для призначення йому пенсії на підставі п. "а" ст. 12 Закону № 2262 встановлено вказаними вище рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, а саме Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31.12.2021 року № 200/9902/21, та постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022.
Відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1), заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно з вказаним Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).
Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Відповідно до пункту 16 Порядку №3-1 при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження.
Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
Згідно з пунктом 17 Порядку №3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.
Враховуючи викладені положення Порядку № 3-1 саме ГУ ПФУ в м. Києві вирішує питання про призначення пенсії по вислузі років на підставі подання уповноваженого структурного підрозділу - у даному випадку Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Як вже зазначалось вище, Адміністрацією Державної прикордонної служби України до ГУ ПФУ в м. Києві було спрямовано відповідне подання з доданим пакетом документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, проте відповідач, в порушення перелічених вище норм діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини, неправомірно відмовив ОСОБА_1 у призначенні йому пенсії за вислугою років, право на яку має позивач.
Враховуючи наведене, рішення ГУ ПФУ в м. Києві, яке викладено у формі листа від 04.11.2022 № 2600-0203-8/144242 - є неправомірним та підлягає скасуванню.
При цьому суд звертає увагу на те, що у позовній заяві позивач просить суд визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 - протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 , з приводу чого суд зазначає таке.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності рішення суб'єкта владних повноважень від 04.11.2022 № 2600-0203-8/144242, яке визнане судом протиправним, оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" .
Отже позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а в задоволенні вимог щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" ОСОБА_1 - слід відмовити.
Крім того, у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Водночас згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення), з урахуванням встановлених судом обставин.
З урахуванням тієї обставини, що дії відповідача у розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях відповідача як суб'єкта владних повноважень, оскільки алгоритм їх дій чітко зазначений законодавчо, у даному випадку задоволення позову в частині дій зобов'язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Отже, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом зобов'язання відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Разом з тим, за приписами п. "б" ч. 1 ст. 50 Закону №2262-ХІІ, пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.
Відтак, враховуючи те, що позивач виключений зі списків особового складу з 25.06.2021р., пенсію позивачу необхідно призначити з 26.06.2021р.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір стягненню з відповідача не підлягає, оскільки позивач був звільнений від його сплати.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368), оформлене листом від 04.11.2022 № 2600-0203-8/144242 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) пенсії за вислугу років згідно пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992р. №2262-XII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, буд. 16, індекс: 04053; код ЄДРПОУ: 42098368) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) пенсію за вислугу років згідно пункту "а" частини 1 статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-XII з 26.06.2021р.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Войтович І.І.