ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"31" травня 2023 р. справа № 300/1277/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 8 146,79 гривень,
Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу у сумі 8 146,79 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не сплатила податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, у загальному розмірі 8 146,79 грн.
Відповідно до частини 3 статті 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
З урахуванням того, що позовні вимоги заявлені до відповідача як фізичної особи, Івано-Франківським окружним адміністративним судом 24.03.2023 направлено Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління ДМС в Івано-Франківській області запити щодо надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інших персональних даних, які містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі особи стосовно ОСОБА_1 (а. с. 17, 18).
07.04.2023 через канцелярію суду надійшла відповідь Відділу обліку та моніторингу Управління ДМС в Івано-Франківській області інформація про реєстрацію місця проживання, згідно якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач копію ухвали про відкриття провадження отримав 18.04.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, однак своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, у встановлений судом строк, не скористалася.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області та є платником податків та зборів, передбачених законодавством, в тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачують фізичні особи, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості.
Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 8 146,79 грн, що виник в результаті несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки підтверджуються довідкою про борг за платежами станом на 13.03.2023, витягом з інтегрованої картки платника податків (а. с. 4, 14-15).
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
Так, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).
Згідно пункту 8.3 статті 8 Податкового кодексу України, до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України, до місцевих податків належить податок на майно.
Приписами пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України передбачено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов'язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).
Згідно приписів підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової/нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податковим органом з урахуванням вищенаведених норм податкового законодавства винесено податкові повідомлення-рішення зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0619772-2407-0906 від 21.05.2021 за 2020 рік на суму 1 360,92 грн (а. с. 6);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0619771-2407-0906 від 21.05.2021 за 2020 рік на суму 1 071,43 грн (зворотня сторона а. с. 6);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0063842-5133-0906 від 16.06.2020 за 2019 рік на суму 1 202,44 грн (а. с. 8);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0063841-5133-0906 від 16.06.2020 за 2019 рік на суму 946,66 грн (а. с. 9);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0092264-5113-0906 від 22.05.2019 за 2018 рік на суму 1 072,77 грн (а. с. 10);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0092263-5113-0906 від 22.05.2019 за 2018 рік на суму 844,57 грн (зворотня сторона а. с. 10);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0043477-5102-0906 від 21.06.2018 за 2017 рік на суму 922,07 грн (а. с. 12);
- податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0043476-5102-0906 від 21.06.2018 за 2017 рік на суму 725,93 грн (зворотня сторона а. с. 12).
Вказані податкові повідомлення-рішення на загальну суму податкового боргу 8 146,79 грн направлялись відповідачу рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, такі повернулися на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 6-12), окрім податкових повідомлень-рішень від 21.06.2018, які отримано відповідачем особисто 14.07.2018, про що свідчить власноруч проставлений підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 13).
Відповідно до пункту 42.2, 42.4 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі, якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ (що мало місце в даному випадку згідно відмітки в довідці про причини повернення/досилання - «адресат відмовився») незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
В суду немає відомостей про те, що відповідач звертався до позивача з інформацією про помилковість, недостовірність чи про зміну вказаної податкової адреси, тобто про зміну даних, які обліковуються в Державному реєстрі платників податків - фізичних осіб ДПС України.
Отже, вказані вище податкові повідомлення-рішення є узгодженими.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.05.2021 у справі № 0940/1971/18.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до підпункту 56.17.1. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті .
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідачем вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржені, та як наслідок, у відповідності до норм Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.
Згідно пп.266.9.1 п.266.9 ст.266 та пункту «а» пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України податкові зобов'язання з податку не нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об'єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положенням Бюджетного кодексу України.
Позивачем не здійснено повної сплати податку згідно з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями протягом 60 днів з дня їхнього вручення, тому сформувався податковий борг на суму 8 146,79 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості становить у загальному розмірі 8 146,79 грн.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу форми "Ф" за № 5925-21 від 04.04.2019, яке повернулося на адресу контролюючого органу з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання (а. с. 6).
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума - 8 146,79 грн являється податковим боргом відповідача, що виник в результаті несплати місцевого податку та підлягає стягненню у відповідності до статті 10 Податкового кодексу України до місцевого бюджету.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз позивачем не заявлено, як наслідок, у справі відсутні судові витрати, що підлягають розподілу.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 8 146 (вісім тисяч сто сорок шість) гривень 79 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Головному управлінню ДПС в Івано-Франківській області рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 43142595);
відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Главач І.А.