31 травня 2023 року Справа № 280/1380/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
06 березня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 05.09.1983 по 03.01.1992 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та без врахування нулями до розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, заробітної плати за період з 01.04.1987 по 31.12.1987;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із зарахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 05.09.1983 по 03.01.1992 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців, та шляхом здійснення розрахунку заробітку у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме абзац 2 частини 1 статті 40 - виключивши з розрахунку заробітної плати, з якої обчислюється пенсія, період з 01.04.1987 по 31.12.1987, починаючи з 08.06.2021;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з моменту призначення шляхом виключення із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії періоду з 01.04.1987 по 31.12.1987 та здійснити перерахунок та виплату пенсії Позивача з моменту призначення та із зарахуванням до стажу роботи в районах Крайньої Півночі із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців періоду з 05.09.1983 по 03.01.1992. Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.01.2023 № 338-81/Г-02/8-0800/23 Позивача повідомлено про те, що під час звернення за призначенням пенсії Позивачем було надано довідку про заробітну плату від 13.04.2020 № 120402/1888 за період з вересня 1983 року по грудень 1991 року. Пенсію було розраховано на підставі зазначеної довідки про заробітну плату за більш оптимальний період з 01.01.1986 по 31.12.1990 та за період з 01.07.2000 по 31.03.2021 за даними персоніфікованого обліку. В розрахунок заробітку період з квітня 1987 року по грудень 1987 року враховано нулями, оскільки у вищезазначеній довідці про заробітну плату відсутнє нарахування заробітної плати за даний період.
22 березня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 280/1380/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Заперечення проти позовних вимог викладено у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 10 квітня 2023 року за вх. № 14289. З позиції відповідача, під час звернення за призначенням пенсії позивачем було надано довідку про заробітну плату від 13.04.2020 № 1204-02/1888 за період з вересня 1983 року по грудень 1991 року Пенсію було розраховано на підставі вищезазначеної довідки про заробітну плату за більш оптимальний період з 01.01.1986 по 31.12.1990 та за період з 01.07.2000 по 31.03.2021 за даними персоніфікованого обліку. В розрахунок заробітку позивача відповідачем період з квітня 1987 року по грудень 1987 року враховано нулями, оскільки у вищезазначеній довідці про заробітну плату відсутнє нарахування заробітної плати за даний період.
Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі - Закон № 1058).
03.01.2023 позивач звернувся із заявою до відповідача з проханням здійснити перерахунок пенсії з моменту призначення шляхом виключення із розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії періоду з 01.04.1987 по 31.12.1987 та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з моменту призначення та із зарахуванням до стажу роботи в районах Крайньої Півночі із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців періоду з 05.09.1983 по 03.01.1992.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.01.2023 № 338-81/Г-02/8-0800/23 позивача повідомлено про те, що під час звернення за призначенням пенсії Позивачем було надано довідку про заробітну плату від 13.04.2020 № 120402/1888 за період з вересня 1983 року по грудень 1991 року. Пенсію було розраховано на підставі зазначеної довідки про заробітну плату за більш оптимальний період з 01.01.1986 по 31.12.1990 та за період з 01.07.2000 по 31.03.2021 за даними персоніфікованого обліку. В розрахунок заробітку період з квітня 1987 року по грудень 1987 року враховано нулями, оскільки у вищезазначеній довідці про заробітну плату відсутнє нарахування заробітної плати за даний період.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
За правилами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788) та від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу (...) з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Статтею 44 Закону № 1058-IV передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року № 1029.
Суд зауважує, що між сторонами відсутній спір, що місцевість, де працював позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, тому це питання не потребує доказування.
Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Статтею 5 названого Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Статтею 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року, з п'яти до трьох років.
Також пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року за № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 01 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 01 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.
Отже, відповідно до зазначених нормативно-правових актів, період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях прирівняних до них, з 01 березня 1960 року зараховується до стажу роботи в 1,5-кратному розмірі при умові, якщо працівник мав право на пільги, встановлені статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".
Абзацами 1 та 2 підпункту 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 за № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року за № 637. За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року за № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України № 58 від 29 липня 1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.
Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження наявності трудового стажу в місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, позивач надав копію трудової книжки НОМЕР_1 від 29.11.1982, виданої на ім'я ОСОБА_1 , в якій наявні записи:
- 05.09.1983 - прийнятий тесляром-бетонозмішувачем 3 розряду до Управління будівництва Уренгойського ГРЕС (пр. 674-к від 08.09.1983) (запис № 6)
- 01.04.1984 - прийнятий переводом каменярем 3 розряду (пр. 28к від 28.05.1984) (запис № 7)
- 25.08.1985 - переведений столяром 3 розряду (пр. 144 від 04.09.1985) (запис № 8)
- 18.10.1985 - переведений слюсарем 3 розряду (пр. 163 від 16.10.1985) (запис № 9)
- 15.11.1985 - переведений компресорником 4 розряду (пр. 176-л від 14.11.1985) (запис № 10)
- 06.01.1986 - переведений водієм 2 класу (пр. 3-л від 06.01.1986) (запис № 11)
- 01.10.1986 - у зв'язку з реорганізацією підрозділів у складі УБ Уренгойської ГРЕС переведений у АТП водієм 2 класу (пр. 190 від 15.10.1986) (запис № 12)
- 31.08.1988 - присвоєно кваліфікацію водія 1 класу (пр. 123-к від 31.08.1988) (запис № 13)
- 03.01.1992 - звільнений за власним бажанням (пр. 60-к від 01.08.1991) (запис № 14)
Записи у трудовій книжці позивача скріплені печаткою, а також містять зазначення наказів, згідно яких приймався на роботу та звільнявся у спірний період позивач.
Крім того, згідно трудової книжки НОМЕР_1 ОСОБА_1 працював в районах Крайньої Півночі, про що є відмітка в трудовій книжці «Місцевість Крайньої Півночі».
Доказів, які б свідчили про недостовірність таких записів, відповідачем суду не надано.
Також, в матеріалах справи міститься архівна довідка від 13.04.2020 № 1204-02/1888 видана адміністрацією м. Новий Уренгой. В ній наявні записи щодо отримання ОСОБА_1 заробітної плати в період з вересня 1983 року по грудень 1991 року, що підтверджують вказані періоди роботи позивача на вищевказаному підприємстві, що знаходиться на території Амурської області, в місцевості, прирівняній до району Крайньої Півночі та на території Ямало-Ненцького автономного округу.
Системно проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка, або письмовий трудовий договір, або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Крім цього, виходячи із положень пункту 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV наявність письмового трудового договору не є виключною підставою для пільгового обчислення страхового стажу і вказана норма надає особі можливість надавати вказані документи за її вибором.
Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення/перерахунок пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення/перерахунку пенсії за віком.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що періоди роботи позивача з 05 вересня 1983 року по 03 січня 1992 року у районах Крайньої Півночі підтверджені записами у трудовій книжці та архівною довідкою наданою роботодавцем.
Як наслідок, оскільки період роботи позивача з 05 вересня 1983 року по 03 січня 1992 року у районах Крайньої Півночі підтверджені записами та відповідними відмітками у трудовій книжці позивача, а тому вони мають бути зараховані до стажу позивача з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців (в 1,5-кратному обчисленні), у тому числі спірний стаж роботи з 01.04.1987 по 31.12.1987.
Відтак, позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.06.2021 із зарахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 01.04.1987 року по 31.12.1987 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців шляхом здійснення розрахунку заробітку у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 2 ч. 1 ст. 40.
Оскільки Головним управлінням Пенсійного фонду Запорізької області враховано період роботи ОСОБА_1 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців в районах Крайньої Півночі з 05.09.1983 по 01.03.1987, з 01.01.1988 по 03.01.1992, а період з 01.04.1987 по 31.12.1987 не зараховано коефіцієнт пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців в районах Крайньої Півночі, тому позовна вимога у частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахування періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 05.09.1983 по 03.01.1992 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду Запорізької області зарахувати період роботи в районах Крайньої Півночі з 05.09.1983 року по 03.01.1992 року у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяці задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням вищевикладеного суд вважає за необхідне визнати протиправним та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком позивачу та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.06.2021 із зарахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 01.04.1987 по 31.12.1987 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців шляхом здійснення розрахунку заробітку у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 2 ч. 1 ст. 40.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст.143 КАС України).
Згідно із ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн 60 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.2835327814.1 від 26.01.2023.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1073 грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 08.06.2021 із зарахуванням періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 01.04.1987 по 31.12.1987 у пільговому обчисленні із розрахунку один рік роботи за один рік шість місяців шляхом здійснення розрахунку заробітку у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 2 ч. 1 ст. 40.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 31 травня 2023 року.
Суддя Сацький Р.В.