31 травня 2023 року Справа № 280/2922/22 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (б-р. Центральний, буд. 6Д, м. Василівка, Запорізька область, 71601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (далі - відповідач, Управління), в якій позивачка просить суд:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачці державної соціальної допомоги компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
зобов'язати відповідача призначити позивачці державну соціальну допомогу компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та виплатити її з 01.11.2021.
Крім того, просить стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що їй відмовлено у виплаті компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Підставою відмови зазначено, що позивачка немає права на надання державної соціальної допомоги, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї. При цьому відповідач безпідставно зазначив її дохід в розмірі 6000,00 грн. в місяць. Позивачка вказує на те, що її дохід є значно меншим, оскільки вона отримує тільки соціальні виплати, а відповідачем при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї безпідставно включався її дохід на рівні однієї мінімальної заробітної плати, станом на 01.05.2021 року. В зв'язку з чим вважає, що їй неправомірно було відмовлено в призначенні компенсації. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 10.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
28.04.2023 сторони повторно були повідомлені про відкриття провадження у справі, відповідно до підпункту 20 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України та статті 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Станом на час розгляду справи по суті відзив від відповідача до суду не надходив.
Частиною 6 ст.162 КАС України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням вимог вказаної норми розгляд справи здійснюється на підставі наявних у ній доказів.
Суд, оцінивши зазначені в позові обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступні обставини.
З матеріалів справи встановлено, що позивачка знаходиться в шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_2 має першу Б групу інвалідності, загальне захворювання, інвалідність встановлена безстроково.
Відповідно до п.12 Довідки він знаходиться в постійному сторонньому догляді.
ОСОБА_1 фактично проживає разом зі своєю матір'ю ОСОБА_3 , 1944 року народження, пенсіонеркою та чоловіком ОСОБА_2 , особою з І групою інвалідності.
Діти позивачки мешкають окремо, що підтверджується довідкою за №29 від 25.01.2022, виданою виконавчим комітетом Роздольської сільської ради.
В період з 01.11.2020 по 31.10.2021 позивачка отримувала компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, в розмірі 2027,00 грн. щомісяця, що підтверджується відповідним повідомленням.
11.11.2021 позивачка звернулася з заявою на призначення і виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Повідомленням від 02.12.2021 їй було відмовлено в призначенні компенсації. Підставою відмови зазначено: немає права на надання державної соціальної допомоги середньомісячний сукупний дохід перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім'ї.
20.12.2021 позивачка звернулась до відповідача з заявою щодо надання повної інформації про підстави відмови.
Листом від 28.12.2021 за №01-41/0632 їй було повідомлено, що за інформацією Державної податкової служби, Пенсійного фонду України у позивачки взагалі відсутні доходи, тому при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї включався дохід на рівні однієї мінімальної заробітної плати, станом на 01.05.2021 року- 6000,00 грн.
Таким чином компенсація не призначена, оскільки середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму сім'ї.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, врегульовані Законом України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (тут і далі, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Приписами п.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги» встановлено, що фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю I групи.
Відповідно до п.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги» фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.
Розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи - надавача соціальної послуги за попередніх шість місяців, що передують місяцю подання заяви про згоду надавати соціальні послуги. Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім'ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить - 2270 грн.
Наказом Міністерства соціальної політики України 16 червня 2020 року №419 (який був чинний в період спірних правовідносин) затверджено Методику обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 липня 2020 р. за №611/34894 (далі - Методика №419).
Відповідно до п.2 Методики №419 до складу сім'ї отримувача соціальних послуг належать особи, які спільно з ним проживають, поєднані з ним спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки і поєднані на підставі шлюбу/ кровного споріднення / усиновлення або на інших підставах, які не заборонено законом і не суперечать моральним засадам суспільства.
До складу сім'ї отримувача соціальних послуг не враховуються особи, які перебувають на повному державному утриманні; діти, щодо яких отримувач соціальних послуг був позбавлений батьківських прав; особи, правовий статус яких визначено законами України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», «Про боротьбу з тероризмом», і непрацездатні особи.
Таким чином, до складу сім'ї отримувача соціальних послуг - позивачки, не враховуються її чоловік - особа з інвалідністю І групи та її мати - пенсіонерка (непрацездатні особи).
Отже, до сукупного доходу сім'ї позивачки належить тільки її дохід.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків з травня 2021 року у позивачки наявний дохід, а саме: соціальна виплата з відповідних бюджетів. Розмір її складає: травень 2021 року - 2189,00 грн., червень 2021 року - 2189,00 грн., липень 2021 року - 3814,67 грн., серпень 2021 року - 2730,89 грн., вересень 2021 року - 2730,89 грн.
Дані щодо отриманого позивачкою доходу у жовтні 2021 року у суду відсутні.
Виходячи з вказаного, твердження відповідача про те, що взагалі відсутні доходи є безпідставним.
В зв'язку з чим, протиправними є дії відповідача при розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї позивачки, які полягають у включенні її доходу на рівні однієї мінімальної заробітної плати, а саме 6000,00 грн.
Разом з тим суд вважає передчасною вимогу позивачки про зобов'язання відповідача призначити їй державну соціальну допомогу з 01.11.2021, оскільки відповідачем ще не розглянута заява позивачки, з урахуванням висновків суду, та не прийняте рішення з цього приводу.
Таким чином для належного захисту прав та інтересів позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати Управління повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, з урахуванням висновків суду.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач суду відзив не надав та проти заявлених вимог не заперечив.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.
При зверненні до суду позивачкою сплачений судовий збір у сумі 992,40 грн., який належить стягнути з відповідача на її користь.
Інші судові витрати позивачкою до стягнення не заявлялись.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області (б-р. Центральний, буд. 6Д, м. Василівка, Запорізька область, 71601) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Василівської районної державної адміністрації Запорізької області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано «31» травня 2023 року.
Суддя Р.В. Кисіль