26 травня 2023 року м. Ужгород№ 260/2280/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гебеш С.А.
при секретарі судових засідань - Романець Е.М.
та осіб, які беруть участь у справі:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник відповідача - Учаров Р.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
1) визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру МВС 2141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру в Закарпатській області від 01.03.2023 року №31/7/1-241 у проведенні реєстрації транспортного засобу марки "ЗІЛ-131", 1986 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 за ОСОБА_1 ;
2. зобов'язати Територіальний сервісний центр МВС 2141 Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру в Закарпатській області зареєструвати за ОСОБА_1 транспортний засіб марки "ЗІЛ-131", 1986 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.04.2023 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.04.2023 року.
Як вбачається із позовної заяви, позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що у кінці лютого 2023 року звернувся до відповідача з письмовою заявою щодо реєстрації за ним транспортного засобу марки "ЗІЛ-131", 1986 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , однак листом від 01.03.2023 року відповідач відмовив у реєстрації вказаного транспортного засобу, вказавши що після прийняття 18.11.2015 року Постанови №941, яка безпосередньо стосується скасування використання довідки-рахунка при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів, довідка - рахунок не є документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує право власності. Позива вказує на те. що відмовляючи йму у реєстрації транспортного засобу, відповідач діяв всупереч вимог чинного законодавства України.
18.04.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Заперечуючи проти позову зазначає, що перелік передбачених документів для реєстрації транспортних засобів чітко визначений постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 пунктом 8. Разом з тим вказує, що позивачем не було надано належних документів, які б засвідчували право власності на транспортний засіб, так як довідка-рахунок від 02.12.2005 р. не є документом - підставою для здійснення операцій з зазначеним транспортним засобом та не підтверджує право власності.
У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши позивача та представника відповідача, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено, що 28 січня 2023 року громадянин ОСОБА_1 звернувся до Територіального сервісного центру № 2141 (на правах відділу, м. Ужгород) РСЦ ГСЦ МВС в Закарпатській області з приводу реєстрації транспортного засобу марки: "ЗІЛ", моделі: "131", 1986 року випуску, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 .
01 березня 2023 року відповідач надав відповідь за №31/7/1-241 на заяву позивача від 28 січня 2023 року, в якій вказав на те, що довідка - рахунок від 02.12.2005 року не є документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує права власності на вказаний автомобіль (а.с. 15-18), що і стало підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених (на його думку) прав.
Так, відмовляючи у реєстрації транспортного засобу відповідач вказав на те, що довідка - рахунок від 02.12.2005 року не є документом для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує права власності на вказаний автомобіль.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Закон України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
Згідно положень статті 34 Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України. Власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
Згідно з ч. 12 цієї статті, на транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають встановленим вимогам. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків, встановлюється "Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядок №1388, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Пунктом 8 Порядку № 1388 встановлено, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність, для юридичних осіб - організаційно-розпорядчий документ про проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів та видана юридичною особою довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках; укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договір купівлі-продажу транспортного засобу, укладений між покупцем та суб'єктом господарювання, який є власником зареєстрованого за ним транспортного засобу і здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, підписаний уповноваженою особою такого суб'єкта господарювання та скріплений печаткою (у разі наявності); укладені та оформлені в центрах надання адміністративних послуг у присутності адміністраторів таких центрів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб; договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими продавцями виступають суб'єкти господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які підписані від імені таких суб'єктів уповноваженою особою; договір комісії між власником транспортного засобу і суб'єктом господарювання, який за таким договором є комісіонером, та договір купівлі-продажу транспортного засобу, за яким продавцем є такий суб'єкт господарювання, які підписані від імені суб'єкта господарювання уповноваженою особою, - у разі продажу транспортних засобів суб'єктами господарювання, що здійснюють оптову та/або роздрібну.
Аналіз наведених вище норм чинного законодавства свідчить, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів.
Суд констатує, що 18.11.2015 року КМУ прийнято Постанову №941 "Про внесення змін до деяких постанов КМУ з питань реєстрації транспортних засобів", якою скасовано використання довідки-рахунки при купівлі-продажу та оформлення транспортних засобів.
З аналізу Порядку № 1388 вбачається, що реєстрація транспортних засобів проводиться за умови надання власниками транспортних засобів, зокрема, документів, які підтверджують правомірність їх отримання за встановленим вичерпним переліком документів, що підтверджують правомірність отримання транспортних засобів.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять визначених Порядком № 1388 документів для здійснення реєстрації чи перереєстрації транспортного засобу.
Суд вказує, що згідно з нормами статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. (частини 1, 2 статті 321 ЦК України).
Разом з тим, суд вказує на те, що згідно з нормами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відтак у відповідача відсутні підстави у реєстрації даного автомобіля, а доводи позивача є необґрунтовані і не узгоджуються з Законом України "Про дорожній рух" та Порядком №1388.
Згідно з частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини другої статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог та у задоволенні яких слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру 2141 Регіонального сервісного центру в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 травня 2023 року.
СуддяС.А. Гебеш