30 травня 2023 року м. Ужгород№ 260/1105/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської рад, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про відмову у задоволенні заяви власника житла ОСОБА_1 про зняття особи із задекларованого/зареєстрвоаного місця проживання від 15.02.2023 року в межах адміністративної послуги № 893291.
2. Зобов'язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву власника житла ОСОБА_1 про зняття особи із задекларованого/зареєстрвоаного місця проживання від 15.02.2023 року в межах адміністративної послуги № 893291, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15 лютого 2023 року ним до Відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (через ЦНАП Ужгородської міської ради) подано заяву власника про зняття із зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15 лютого 2023 року Відділом реєстрації місця проживання відмовлено у знятті із реєстрації місця проживання з підстав п. 4 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». Вважає прийняту відмову (рішення) незаконною та необґрунтованою, та такою, що підлягає скасуванню, так як Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) №265 від 07.02.2022 року не передбачає подання власником житла паспортного документа особи, яка знімається з реєстрації.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги позивача не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Заперечуючи проти позову, зокрема зазначив про те, що зняття особи із зареєстрованого місця проживання у разі звернення власника житла приватної форми власності до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем зареєстрованого місця проживання особи, можливо лише у разі подання власником разом із відповідною заявою паспортних документів такої особи, а також за наявності, її військово-облікових документів. Разо з тим, зазначено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто 6-ти річну дитину, а позивач не є його батьком та законним представником.
27 березня 2023 року позивачем подано клопотання про долучення доказів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року до участі у даній справі залучено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до положень ч. 5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Судом встановлено, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності, власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (а.с. 5).
23 січня 2023 року Відділом реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради видано довідку ОСОБА_1 , про те, що відповідно до відомостей реєстру територіальної громади за адресою: АДРЕСА_1 станом на 23 січня 2023 року зареєстровані: ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
15 лютого 2023 року позивачем подано заяву до Відділу реєстрації місця проживання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (через ЦНАП Ужгородської міської ради) про зняття із зареєстрованого місця проживання ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15 лютого 2023 року Відділом реєстрації місця проживання відмовлено у знятті із реєстрації місця проживання з підстав п. 4 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», що і слугувало підставою для звернення позивачем до суду.
Відмовляючи у знятті з реєстрації вищевказаних осіб із задекларовано/зареєстрованого місця проживання, відповідач вказав на те, що разом із заявою про зняття особи із задекларованого /зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених КМУ, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Вирішуючи спірні правовідносини по суті, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг регулюються Законом України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".
За приписами ч. 2 ст. 4 цього Закону порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 18 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.
Відповідно до ч. 4 вказаної статті разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).
Таким чином, частина 4 статті 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» передбачає подання паспортного документу власника житла, який звертається із заявою про зняття із зареєстрованого місця проживання іншої особи, а не особи, яку знімають з реєстрації.
Разом з тим, відповідно до пп. 5 п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.
Згідно п. 57 Порядку у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає: паспортний документ (у разі особистого звернення); свідоцтво про народження (у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років); документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору; військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку); рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи у зв'язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.
Пунктом 61 Порядку вказується, що у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає: документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення); документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.
Отже, Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, також не передбачає подання власником паспортного документа особи, яка знімається з реєстрації.
Окрім цього, Додаток 6 до Порядку встановлює форму заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Така заява з-поміж іншого повинна містити зазначення прізвища, імені, по батькові (за наявності), дату народження особи, яка знімається з реєстрації, а також у разі, за наявності інформації, реквізити паспортного документа, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).
Вказані відомості не є обов'язковими та зазначаються лише у разі, коли власник чи законний представник (представник) володіє відповідною інформацією, що чітко передбачено Додатком 6 до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265.
Тобто, форма заяви власника, встановлена Додатком 6, деталізує процедуру зняття із зареєстрованого місця проживання безпосередньо за заявою власника, що виключає необхідність подання паспортного документа особи, котра знімається з реєстрації.
В іншому випадку необхідність подачі паспортного документа особи, котра знімається з реєстрації, має здійснюватися за правилами, які регламентують процедуру зняття із зареєстрованого місця проживання особи за заявою згідно з Додатком 5 та на підставі пп. 1 п. 50 Порядку, що у свою чергу нівелює процедуру зняття із зареєстрованого місця проживання за заявою власника житла за формою, передбаченою Додатком 6.
Виходячи із вищенаведеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову у задоволенні заяви власника житла ОСОБА_1 про зняття особі із задекларованого/зареєстрованого місця проживання від 15.02.2023 року в межах адміністративної послуги №893291 є протиправними та підлягають скасуванню у судовому порядку.
Як встановлено частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Також, як наголошується ЄСПЛ у рішенні по справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Згідно Рішення ЄСПЛ по справі "Рисовський проти України" (Rysovskyyv. Ukraine) від 20.10.2011 року (заява № 29979/04), принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
З урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту порушених прав та інтересів особи, необхідним є зобов'язання Виконавчого комітету Ужгородської міської ради повторно розглянути заяву власника житла ОСОБА_1 про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання від 15.02.2023 року в межах адміністративної послуги №893291, з урахуванням висновків, викладених у мотивувальній частині.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1073,60 грн, сплачений згідно з квитанцією від 24.02.2023 року.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.
Визнати протиправним рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про відмову у задоволенні заяви власника житла ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про зняття особи із задекларованого/зареєстрвоаного місця проживання від 15.02.2023 року в межах адміністративної послуги № 893291.
Зобов'язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова. буд. 3, код ЄДРПОУ - 04053699) повторно розглянути заяву власника житла ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) про зняття особи із задекларованого/зареєстрвоаного місця проживання від 15.02.2023 року в межах адміністративної послуги № 893291, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ужгородської міської ради (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Поштова. буд. 3, код ЄДРПОУ - 04053699) судові витрати у сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяС.А. Гебеш