про залишення позовної заяви без руху
31 травня 2023 року м. Житомир справа № 240/14870/23
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у м. Києві про стягненя середнього заробітку,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:
- стягнути з Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 30 березня 2005 року по 17 лютого 2020 року.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність її вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України. Суд також зауважує, що цей обов'язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, згідно з якою кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Так, позивач просить стягнути з Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період із 30 березня 2005 року по 17 лютого 2020 року.
В свою чергу, прохальна частина позовної заяви позивача не містить вимоги щодо визнання протиправними дії чи бездіяльності, що не відповідають положенням ч. 1 ст. 5 КАС України.
А тому, з огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду нового (уточненого) позову із викладенням обставин справи та прохальної частини у відповідності до вимог ч.1 ст.5 КАС України.
Разом з тим, у відповідності до п. 3 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що предметом позовних вимог серед іншого є стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки у проведенні виплати компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки. Позивач зазначає, що середній заробіток обраховується у відповідності до положень Порядку №100.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 затверджений Порядок обчислення середньої заробітної плати, яким врегульовано обчислення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Отже, розрахунок середнього заробітку для виплати позивачу за час вимушеного прогулу має бути здійснений на підставі довідки про розмір середньої заробітної плати, обчисленої згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100 від 08.02.1995.
Пунктом 2 Розділу ІІ Постанови №100 від 08.02.1995 визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Таким чином, розмір середньої заробітної плати позивача має бути за останні 2 календарні місяці роботи, що передують її звільненню з військової служби.
Водночас, позивач у позовній заяві розміру суми, що стягується, та її розрахунок не зазначає, довідку із детальним розрахунком грошового забезпечення (зазначення всіх складових) за два останніх місяця роботи перед звільненням (із зазначенням кількості робочих та відпрацьованих днів у кожному місяці) позивач до позовної заяви не додає.
Окрім того, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пунктом 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Водночас, позивачем не зазначено день фактичної виплати заборгованості на виконання рішення суду та до матеріалів справи позивачем не надано доказів виплати відповідачем заборгованості по компенсації в розмірі 15 % до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю на виконання рішення суду.
Вказана обставина позбавляє суд можливості визначити період затримки такої виплати.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- нового (уточненого) позову із викладенням обставин справи та прохальної частини у відповідності до вимог ч.1 ст.5 КАС України;
- довідки із детальним розрахунком грошового забезпечення (зазначення всіх складових) за два останніх місяця роботи перед звільненням (із зазначенням кількості робочих та відпрацьованих днів у кожному місяці) позивача;
- доказів виплати відповідачем заборгованості по компенсації в розмірі 15 % до посадового окладу у зв'язку з роботою в умовах режимних обмежень з відомостями, які становлять державну таємницю на виконання рішення суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова