Справа №760/27204/21
Провадження №2/760/5301/23
05 травня 2023 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.
з участю секретаря судового засідання - Тодосюк Г.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - начальника відділу юридичного забезпечення Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика Вознюк Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ректор Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика Вороненко Юрій Васильович , про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,
Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ректор Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика Вороненко Ю.В. , в якій він просить
- поновити його на посаді лікаря-стоматолога - ортопеда (0,75 ставки) у відділенні ортопедичної стоматології Стоматологічного практично-навчального медичного центру Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика;
- стягнути з Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі, а також стягнути з відповідача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що працював позмінно за графіком з 02 лютого 2016 року на посаді лікаря-стоматолога-ортопеда (0.75 ставки) у відділенні ортопедичної стоматології, яке відноситься до спеціального фонду в Стоматологічному практично-навчальному медичному центрі Національного університету охорони здоров?я України ім. П.Л. Шупика. Роботу здійснював згідно із затвердженим планом надходжень від надання платних послуг по СПНМЦ НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, який складає 17500 грн за місяць. Має вищу кваліфікаційну категорію лікаря-стоматолога-ортопеда.
Відповідачем було вирішено провести внутрішній аудит фінансової діяльності ортопедичного відділення СПНМЦ за 2020 рік та перший квартал 2021 року. На підставі отриманих результатів внутрішнього аудиту, керуючись положеннями ч.1 ст.40, ст.42, ст.49-2 КЗпП України, прийнято рішення провести скорочення посад працівників СПНМЦ.
25 червня 2021 року йому було надіслано поштою попередження про скорочення штату працівників, інших вільних посад запропоновано не було, хоча за минулий рік з СПНМЦ звільнилося 6 шість лікарів-стоматологів-терапевтів, що складає 4,0 ставки за бюджетом та 1,5 ставки за спеціальним фондом лікаря-стоматолога-терапевта.
Кваліфікації лікаря-стоматолога-терапевта у нього немає. Проте, враховуючи, що відповідач проводить курси для лікарів по підвищенню кваліфікації, курси по отриманню іншої спеціалізації, в тому числі і терапевтичної стоматології, у серпні 2021 року він звернувся до керівництва НУОЗ України ім. П.Л. Шупика із заявою-пропозицією вийти з ситуації, що склалася шляхом надання позивачу можливості пройти курси по спеціалізації з терапевтичної стоматології, які тривають два місяці в організації де він і працює. Відповіді на свою заяву він не отримав.
Під час формування списків робітників, які підлягають вивільненню, з позивача пояснень ні усних, ні письмових ніхто не брав, інформацією про переважне право на залишення на роботі при вивільненні ніхто не цікавився. Зауважень з приводу невиконання чи неповного виконання планово-фінансових показників не отримував, так як стоматологічний центр рік знаходився на простої у зв?язку з введенням карантинних обмежень. Список працівників, які підлягають скороченню тримався керівництвом в таємниці. До останнього моменту він не знав, що його включили до цього списку.
Наказ про звільнення та трудову книжку отримав 14 вересня 2021 року. Середня заробітна плата позивача за останні 7 місяців роботи склала 37797,76 грн, що підтверджується довідкою, наданою відповідачем. Вимушений прогул склав 1 місяць, а тому борг за час вимушеного прогулу за підрахунками позивача складає 5399,68 грн.
Позивач розцінює своє звільнення, як упереджене відношення та халатне, безвідповідальне управління відповідача.
Вказав, що в СПНМЦ НУОЗ України ім. П.Л. Шупика процесів, які б передували скороченню чисельності або штату працівників не відбувалось. Реорганізація була проведена 24 вересня 2018 року, результатом якої стало часткове скорочення бюджетних ставок лікарів-стоматологів-терапевтів. Штатний розпис для СПНМЦ НУОЗ України ім. П.Л. Шупика на 2021 рік затверджено МОЗ України від 29 березня 2021 року. Ні нового штатного розпису з внесеними змінами, затвердженими МОЗ України, ні наказу про реорганізацію чи зміну в організації виробництві і праці для працівників СПНМЦ керівництво НУОЗ України ім. П.Л. Шупика не надало. Відтак, рішення про скорочення чисельності або штату працівників СПНМЦ НУОЗ України ім. П.Л. Шупика позивач вважає таким, що не відповідає нормам закону і є необґрунтованим.
Наказом НУОЗ України ім. П.Л. Шупика №2440 від 24 травня 2021 року, посилаючись на лист-звернення працівників СПНМЦ НУОЗ України ім. П.Л. Шупика від 14 травня 2021 року, які ніби-то зверталися з проханням про реорганізацію центру, вирішено провести внутрішній аудит з фінансової діяльності СПНМЦ не маючи ні відповідного відділу по внутрішньому аудиту, ні фахівців у цій сфері економічної діяльності. Незважаючи ні на що, була створена комісія для проведення внутрішнього аудиту, де лише один член комісії мав економічну освіту. Результати такого внутрішнього аудиту і стали підставою для скорочення штату працівників СПНМЦ НУОЗ України ім.П.Л. Шупика.
Згідно з положеннями Бюджетного кодексу України, Наказу МОЗ України від 27 березня 2012 року №207 «Про затвердження порядку здійснення внутрішнього аудиту МОЗ України, установ, організацій, підприемств, що належать до сфери його управління» №1534 від 01 липня 2019 року, положень статуту НУОЗ України ім. П.Л. Шупика, затвердженого наказом МОЗ від 10 лютого 2021 року №225, враховуючи підпорядкованість у своїй діяльності НУОЗ України ім. П.Л. Шупика МОЗ України, питання проведення внутрішнього аудиту чітко закріплено за Міністерством охорони здоровся України, яке має для цього Управління внутрішнього аудиту з висококваліфікованими фахівцями у цій сфері.
Відтак, наказ НУОЗ України ім. П.Л. Шупика №2440 від 24 травня 2021 року про проведення внутрішнього аудиту з фінансової діяльності СПНМЦ та результати проведення такого аудиту вважає незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач вказує, що за період 2020-2021 року його та інших лікарів вимушено відправляли у основні відпустки, а також у відпустки за власний рахунок, він проходив курси тематичного удосконалення з відривом від виробництва, СПНМЦ рік перебував на простої, потім працював за спеціальним графіком (у кабінеті СПНМЦ знаходиться 4 лікарі), а згідно з постановою МОЗ України від 09 травня 2020 року №19 потрібно було забезпечити ізольоване розташування пацієнта в стоматологічному кабінеті, а прийом пацієнтів здійснювався виключно за попереднім записом з дотриманням часового інтервалу не менше 15 хвилин. Прийом організовував так, щоб мінімізувати кількість наступних відвідувань. Пацієнтів було дуже мало у зв'язку з карантинними обмеженнями. Телефон на реєстратурі не працював, центральний вхід в СПНМЦ був закритий і пацієнтам доводилося заходити з чорного входу, вивіска відсутня. За таких обставин лікарю 100% виконувати встановлений фінансовий план неможливо. Засоби індивідуального захисту позивачу адміністрацією не надавалися, доводилося забезпечувати себе самостійно, як масками, рукавичками, одноразовим одягом так і засобами дезінфекції. Матеріали для роботи не надавалися. Позивач самостійно здійснював обробку приміщення СПНМЦ дезінфекторами за допомогою розпилювача. У дні коли не міг забезпечити себе матеріалами для роботи, засобами індивідуального захисту та дезинфекторами, роботу не проводив, хоча і знаходився на робочому місці. Перепустка для проїзду в міському транспорті не надавалася. Грошова допомога за надання медичних послуг населенню в період поширення коронавірусу лікарям-стоматологам-ортопедам всупереч закону не надавалася, що засвідчується наказом НУОЗ України ім. П.Л. Шупика від 23 жовтня 2020 року №4132, де в переліку фахівців відсутня вказівка на лікарів-стоматологів-ортопедів, що суперечить наказу МОЗ України від 03 вересня 2020 року (у редакції наказу МОЗ України від 29 вересня 2020 року №2215).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 жовтня 2021 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 червня 2022 року було продовжено строк для усунення недоліків.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 20 липня 2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
11 серпня 2022 року представник відповідача Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика - в.о. директора Вдовиченко Ю.П. подав відзив на позовну заяву, в якому просив залишити позовну заяву без задоволення, зазначив, що звільнення ОСОБА_1 здійснювалося з дотриманням норм трудового законодавства.
Так, відповідно до наказу НУОЗ України імені П.Л. Шупика від 24 травня 2021 року №2440 було проведено внутрішній аудит з фінансової діяльності СПНМЦ НУОЗ України імені П.Л. Шупика. За результатами аудиту виявлено, що планові показники шомісячних надходжень від надання платних стоматологічних послуг лікарями СПНМЦ, затверджених наказом від 26 червня 2018 року №2870, не забезпечують кошторисних призначень за спеціальним фондом на 2021 рік. Відповідно до законодавства відділення ортопедичної стоматології у бюджетних установах утримуються за рахунок спеціального фонду. Невиконання плану лікарями призводить до ризику фінансових боргів по невиплаті заробітної плати працівникам СПНМЦ. Директору СПНМЦ запропоновано забезпечити проведення організаційних заходів для безумовного виконання лікарями планових показників та надати пропозиції щодо оптимізації штатного розпису СПНМЦ за спеціальним фондом. На підставі аналізу діяльності надання медичної допомоги населенню та виконання лікувального навантаження шляхом виконання фінансового плану лікарями СПНМЦ за 2020 рік та перший квартал 2021 року директор СПНМЦ звернувся до адміністрації НУОЗ України імені П.Л. Шупика з проханням розглянути можливість здійснення оптимізації чисельності працівників СПНМЦ шляхом скорочення посад.
Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» 31 травня 2021 року (за три місяці до намічуваних звільнень) адміністрація НУО3 України імені П.Л. Шупика звернулася до профспілкового комітету з інформацією про заплановане звільнення працівників СПНМЦ. Проведення скорочення штату СПНМЦ визнано профспілкою доцільним.
На засіданні вченої ради НУОЗ України імені П.Л. Шупика 16 червня 2021 року прийнято рішення оптимізувати діяльність СПІНМЦ шляхом внесення змін до структури та штатного розпису СПНМЦ.
17 червня 2021 видано наказ НУОЗ України імені П.Л. Шупика «Про скорочення штату працівників СПНМЦ», в якому передбачено скорочення посад з 01 вересня 2021 року, у тому числі і посади лікаря-стоматолога-ортопеда (1,75 ставки).
Ураховуючи обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників та переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством, було складено список працівників, які підлягають скороченню. ОСОБА_1 не підпадав під обмеження щодо звільнення окремих категорій працівників та не мав переважного права на залишення на роботі.
Відповідно до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
За результатами аналізу надходжень та виконання плану лікарями-ортопедами СПНМЦ за 2020 рік та 1 квартал 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 за вказаний період план не виконував. ОСОБА_1 мав найменший відсоток виконання планових показників серед інших працівників СПНМЦ, тобто найменшу продуктивність праці. Визначальним критерієм для встановлення наявності переважного права на залишення на роботі працівника при скороченні чисельності штату є саме рівень його кваліфікації та продуктивність праці, а сімейний стан та інші обставини, що надають право для залишення на роботі, враховуються лише у тому разі, коли працівники мають однакову кваліфікацію і продуктивність праці. Отже, ОСОБА_1 , враховуючи рівень кваліфікації та продуктивності праці, не мав переважного права на залишенні на роботі.
Наказом НУОЗ України імені П.Л. Шупика від 24 червня 2021 року №2988 «Про попередження працівників СПНМЦ про наступне вивільнення» ОСОБА_1 було попереджено про вивільнення за п.1 ст.40 К3пП України та одночасно з попередженням запропоновані інші вакантні посади у НУОЗ України імені П.Л. Шупика (лікар-стоматолог-терапевт 0,5 ставки та сестра медична 0,5 ставки). Тому твердження позивача, що йому не було запропоновано вакантні посади, не відповідає дійсності.
25 червня 2021 під час ознайомлення працівників СПНМЦ з зазначеним наказом ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про що було складено акт.
09 липня 2021 року під час повторної спроби попередити ОСОБА_4 про наступне вивільнення, він відмовився ознайомлюватися з наказом під особистий розпис, про що було складено акт.
29 червня 2021 року ОСОБА_1 було направлено попередження про скорочення разом із переліком запропонованих посад поштою з рекомендованим повідомленням про вручення з проханням повідомити відділ кадрів у разі згоди на запропоновану іншу посаду.
Згоди на переведення на запропоновані інші наявні вакантні посади у НУОЗ України імені П.Л. Шупика ОСОБА_5 не надавав.
Оскільки ОСОБА_1 не є членом профспілки НУОЗ України імені П.Л. Шупика згода профспілкового комітету на розірвання з ним трудового договору законодавством не вимагається (ст.431 К3пП України).
Після закінчення двомісячного терміну з дня повідомлення ОСОБА_1 про наступне вивільнення та відмови від переведення на запропоновану вакантну посаду 31 серпня 2021 року ОСОБА_5 звільнено у зв?язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 К3пП України, з виплатою вихідної допомоги. Одночасно ОСОБА_1 було направлено лист з проханням з?явитися до відділу кадрів НУОЗ України імені П.Л. Шупика для отримання трудової книжки.
Отже, НУОЗ України імені П.Л. Шупика було дотримано процедуру попередження про наступне вивільнення та звільнення ОСОБА_1 відповідно до норм трудового законодавства.
Також представник відповідача зазначає, що 31 серпня 2021 року до НУОЗ України надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням направити його на курси спеціалізації з терапевтичної стоматології. У відповідь на заяву НУОЗ України імені П.Л. Шупика було направлено лист з повідомленням, що ОСОБА_1 може пройти спеціалізацію з терапевтичної стоматології на загальних підставах відповідно до наказу МОЗ раїни від 07 грудня 1998 року. Проте, у подальшому ОСОБА_1 не звертався до НУОЗ України імені П.Л. Шупика для оформлення його на навчання на курси спеціалізації з терапевтичної стоматології. Тому, твердження ОСОБА_1 щодо ігнорування НУОЗ України імені П.Л. Шупика його заяви не відповідає дійсності.
22 серпня 2022 року позивач ОСОБА_1 подав відповідь на відзив.
Також 26 серпня 2022 року представником відповідача Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л.Шупика - в.о. директора Вдовиченком Ю.П. подано заперечення щодо відповіді на відзив.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 02 вересня 2022 року продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено перше судове засідання.
У судовому засіданні 05 травня 2023 року позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на позов.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ректор Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика Вороненко Ю.В. в судове засідання не з'явився, та пояснень не подав.
З'ясувавши доводи та аргументи сторін, обставини, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги та заперечення, дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, що позивач з 02 лютого 2016 року зарахований на посаду лікаря-стоматолога-ортопеда ортопедичного відділення СПНМЦ НМАПО П.Л. Шупика на 0,75 ставки, з оплатою від посадового окладу 2527 грн + надбавка за вислугу років, що підтверджується витягом з наказу по особовому складу №38-к від 28 січня 2016 року, виданого ректором Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, та відомостями з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 07 серпня 2002 року.
Наказом №2440 від 24 травня 2021 року Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика постановлено провести внутрішній аудит з фінансової діяльності СПНМЦ до 27 травня 2021 року.
За результатом проведеного внутрішнього аудиту з фінансової діяльності СПНМЦ НУОЗ України імені П.Л. Шупика складено довідку, в якій викладені висновки про те, що порушень цільового витрачання коштів загального, спеціального та благодійного фондів комісією не встановлено. Планові показники щомісячних надходжень від надання платних стоматологічних послуг лікарями СПНМЦ, затверджених наказом від 26 червня 2018 року №2870, не забезпечують кошторисних призначень за спеціальним фондом на 2021 рік.
Згідно зі службовою запискою №3/516 від 31 травня 2021 року на підставі аналізу діяльності надання медичної допомоги населенню та виконання лікувального навантаження шляхом виконання фінансового плану лікарями ортопедичного відділення СПНМЦ за 2020 та чотири місяці 2021 року, здійсненого на підставі інформації, наданої завідуючою ортопедичним відділенням Шейніною О.В та медичним директором ОСОБА_6 (аналітична довідка додається), ураховуючи вкрай тяжкий фінансовий стан СПНМЦ, з метою запобігання фінансових боргів по невиплаті заробітної плати працівниками СПНМЦ, запропоновано розглянути можливість здійснення оптимізації чисельності працівників СПНМЦ шляхом скорочення: 1,75 ставки лікаря стоматолога-ортопеда; 1,25 ставки техніка зубного; 1 ставку завідуючого ортопедичного відділення.
31 травня 2021 року адміністрація КУОЗ України імені П.Л. Шупика звернулася до профспілкового комітету з інформацією про запропоноване звільнення працівників СПНМЦ.
01 червня 2021 року профспілковим комітетом Первинної профспілкової організації НУОЗ України ім. П.Л. Шупика визнано доцільним проведення скорочення штату СПНМЦ. У разі вивільнення працівників рекомендовано обов'язково урахувати переважне право на залишення на роботі, визначене ст.42 КЗпП України (витяг з протоколу №10 засідання профспілкового комітету Первинної профспілкової організації НУОЗ України ім. П.Л. Шупика).
На засіданні вченої ради НУОЗ України імені П.Л.Шупика 16 червня 2021 року прийнято рішення оптимізувати діяльність СПНМЦ шляхом внесення змін до структури та штатного розпису СПНМЦ.
17 червня 2021 року наказом від №2942 ректора Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика про скорочення штату працівників СПНМЦ вирішено з 01 вересня 2021 року скоротити посади: завідуючого ортопедичного відділення - 1,0 ставки; лікаря стоматолога-ортопеда - 1,75 ставки; зубного техніка - 1,25 ставки.
Наказом НУОЗ України імені П.Л. Шупика від 24 червня 2021 року №2988 «Про попередження працівників СПНМЦ про наступне вивільнення» ОСОБА_1 було попереджено про вивільнення за п.1 ст.40 К3пП України та одночасно з попередженням запропоновані інші вакантні посади у НУОЗ України імені П.Л. Шупика (лікар-стоматолог-терапевт 0,5 ставки та сестра медична 0,5 ставки).
25 червня 2021 під час ознайомлення працівників СПНМЦ з зазначеним наказом ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці, про що було складено акт.
09 липня 2021 року під час повторної спроби попередити ОСОБА_4 про наступне вивільнення, він відмовився ознайомлюватися з наказом під особистий розпис, про що було складено акт.
29 червня 2021 року ОСОБА_1 поштою з рекомендованим повідомленням про вручення було направлено попередження про скорочення штату працівників та вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України, запропоновано наявну у Стоматологічному практично-навчальному медичному центрі НУОЗ України ім. П.Л. Шупика роботу на посаді лікаря-стоматолога-терапевта вищої категорії (0,5 ст.), сестри медичної (0,5 ст.). Також зазначено, що у випадку погодження на запропоновану іншу роботу, необхідно повідомити про це відділ кадрів НУОЗ України ім. П.Л. Шупика письмовою заявою. Попередження направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення 29 червня 2021 року.
01 липня 2021 року Міністерством охорони здоров'я України, як органом управління НУОХ України імені П.Л. Шупика було затверджено новий штатний розпис СПНМЦ НУОЗ України імені П.Л. Шупика (по загальному та спеціальному фондах), який введено в дію з 01.09.2021 року.
31 серпня 2021 року ОСОБА_5 звільнено у зв?язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 К3пП України, з виплатою вихідної допомоги, що підтверджується копією наказу НУОЗ України ім. П.Л. Шупика від 16 серпня 2021 року №381-к.
Також 16.08.2021 року ОСОБА_1 було направлено лист №12/105-2118 з проханням з?явитися до відділу кадрів НУОЗ України імені П.Л. Шупика для отримання трудової книжки.
Відповідно до наказу НУОЗ України ім. П.Л. Шупика від 13 вересня 2021 року №437-к «Про зміну дати звільнення» ОСОБА_1 звільнено з 11 вересня 2021 року.
Головним управлінням Держпраці у Київській області розглянуто в межах компетенції звернення позивача від 27 серпня 2021 року (вх. № П-5055 від 28 серпня 2021 року) про можливі порушення законодавства про працю в Національному університеті охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика (лист Головного управління Держпраці у Київській області від 07 жовтня 2021 року № 4.2/4-Р-5055-6663) та запропоновано для вирішення індивідуального трудового спору звернутись з позовом до суду.
ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом про поновлення його на посаді лікаря-стоматолога - ортопеда (0,75 ставки) у відділенні ортопедичної стоматології Стоматологічного практично-навчального медичного центру Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика та стягнення з відповідача заробітної плати за час вимушеного прогулу з 11 вересня 2021 року до дня поновлення на роботі, оскільки вважає, що його звільненні відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною другою статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
В оцінці правомірності звільнення працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України Верховний Суд виходить з того, що суди зобов'язані з'ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення (постанова Верховного Суду України від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, постанови Верховного Суду від 15 квітня 2019 року у справі № 443/636/18 (провадження № 61-1568св19), від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18)).
Відповідно, виходячи з тлумачення норм частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Оскільки обов'язок з працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець вважається таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення (постанови Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 360/2251/19 (провадження № К/9901/1569/20)).
У постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17, постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 487/2191/17 (провадження № 61-38337св18) викладено правові висновки, що "при вирішенні питання про те, чи мав змогу роботодавець виконати вимоги статті 49-2 КЗпП України про надання роботи працівникові, який вивільняється у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, суд має виходити з того, що за змістом цієї норми працівнику має бути запропонована наявна робота за відповідною професією чи спеціальністю і лише при відсутності такої роботи інша наявна робота.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
При цьому роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.
За приписами ч.1 ст.40, ч.1, 3 ст.49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов'язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч.3 ст.49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17.
Крім цього, відповідно до ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: 1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців; 2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; 3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації; 4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва; 5) учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій; 7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання; 8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України; 9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби; 10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
З аналізу наведених норм чинного законодавства України вбачається, що визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.
Для такої перевірки повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.
Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.
Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.
У постановах Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі №452/2056/18, від 20 серпня 2018 року у справі №537/1621/17 зроблено висновок, що роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню. При визначенні працівників з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці використовуються ознаки, які в сукупності характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо. Доказами більш високої продуктивності праці можуть бути: виконання значно більшого обсягу робіт порівняно з іншими працівниками, які займають аналогічні посади чи виконують таку ж роботу, накази про преміювання за високі показники у роботі тощо.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що дійсно 01 липня 2021 року Міністерством охорони здоров'я України, як органом управління НУОХ України імені П.Л. Шупика було затверджено новий штатний розпис СПНМЦ НУОЗ України імені П.Л. Шупика (по загальному та спеціальному фондах), який введено в дію з 01.09.2021 року. Такий штатний розпис СПНМЦ знаходиться у вільному доступі на офіційному вебсайті НУРОЗ України імені П.Л. Шупика у розділі «Публічна інформація».
При цьому зміни до штатного розпису було внесено у порядку, передбаченому законодавством.
Також матеріалами справи підтверджується, що під час вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 відповідач провів аналіз щодо переважного права позивача на залишення на роботі, чим дотримався вимоги статті 42 КЗпП України.
Відповідно до довідки від 05 жовтня 2021 року №12/106-2598 про виконання плану лікарями-стоматологами-ортопедами Стоматологічного практично-навчального медичного центру за 2020-2021 роки:
1) за 1 кв., 4 кв. 2020 року
- ОСОБА_7 - відпрацьовано днів: 104; розмір ставки: 1; план (грн): 113905; надійшло коштів (грн): 130155; виконання плану: 114%;
- ОСОБА_8 - відпрацьовано днів: 126; розмір ставки: 1; план (грн): 138000; надійшло коштів (грн): 104765; виконання плану: 76%;
- ОСОБА_9 - відпрацьовано днів: 115; розмір ставки: 0,5; план (грн): 62976; надійшло коштів (грн): 69305; виконання плану: 110%;
- ОСОБА_1 - відпрацьовано днів: 126; розмір ставки: 0,75; план (грн): 103500; надійшло коштів (грн): 39867; виконання плану: 39%;
- ОСОБА_10 - відпрацьовано днів: 119; розмір ставки: 1; план (грн): 130333; надійшло коштів (грн): 93951; виконання плану: 72%;
- ОСОБА_11 - відпрацьовано днів: 108; розмір ставки: 0,5; план (грн): 59143; надійшло коштів (грн): 48827; виконання плану: 83%.
2) за 01.01-31.08.2021 року
- ОСОБА_7 - відпрацьовано днів: 115; розмір ставки: 1; план (грн): 129024; надійшло коштів (грн): 144218; виконання плану: 112%;
- ОСОБА_8 - відпрацьовано днів: 130; розмір ставки: 1; план (грн): 145854; надійшло коштів (грн): 58184; виконання плану: 40%;
- ОСОБА_9 - відпрацьовано днів: 143; розмір ставки: 0,5; план (грн): 80220; надійшло коштів (грн): 97568; виконання плану: 122%;
- ОСОБА_1 - відпрацьовано днів: 119; розмір ставки: 0,75; план (грн): 100131; надійшло коштів (грн): 10381; виконання плану: 10%;
- ОСОБА_10 - відпрацьовано днів: 120; розмір ставки: 1; план (грн): 134634; надійшло коштів (грн): 147428; виконання плану: 110%;
- ОСОБА_11 - відпрацьовано днів: 114; розмір ставки: 0,5; план (грн): 63951; надійшло коштів (грн): 67340; виконання плану: 105%.
Як убачається із матеріалів справи, під час прийняття рішення про звільнення позивача, у відповідача на посаді лікаря-стоматолога-ортопеда, окрім позивача ОСОБА_1 (0,75 ставки), працювало 5 працівників: ОСОБА_7 (1,0 ставки), ОСОБА_8 (1,0 ставки), ОСОБА_9 (0,5 ставки), ОСОБА_10 (1,0 ставки), ОСОБА_11 (0,5 ставки). Відповідачем скорочувалася посада лікаря стоматолога-ортопеда 1,75 ставки.
Таким чином, за результатами аналізу надходжень та виконання плану лікарями-ортопедами СПНМЦ за 2020 рік та 1 квартал 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 за вказаний період план не виконував та мав найменший відсоток виконання планових показників серед інших працівників СПНМЦ (за І квартал, IV квартал 2020 рік виконано план на 39%, а з 01 січня по 31 серпня 2021 року - на 10%), тобто найменшу продуктивність праці.
Отже, ОСОБА_1 , враховуючи рівень кваліфікації та продуктивності праці, не мав переважного права на залишенні на роботі.
29 червня 2021 року позивачу було направлено поштою з рекомендованим повідомленням про вручення попередження про скорочення штату працівників та запропоновано посаду сестри медичної 0,5 ставки та лікаря стоматолога-терапевта вищої категорії 0,5 ставки, не дивлячись на відсутність у позивача кваліфікації лікаря стоматолога-терапевта.
Однак згоди на переведення на запропоновані вакантні посади ОСОБА_1 до НУОЗ України ім. П.Л. Шупика не подавав.
Після закінчення двомісячного терміну з дня повідомлення ОСОБА_1 про наступне вивільнення 31 серпня 2021 року ОСОБА_5 звільнено у зв?язку зі скороченням штату працівників за п.1 ст.40 К3пП України, з виплатою вихідної допомоги.
27 серпня 2021 року до НУОЗ України надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням направити його на курси спеціалізації з терапевтичної стоматології.
Листом №12/50-2524 від 28 вересня 2021 року НУОЗ України імені П.Л. Шупика повідомив ОСОБА_1 про те, що він може пройти спеціалізацію з терапевтичної стоматології на загальних підставах відповідно до наказу МОЗ України від 07 грудня 1998 року, 346.
Проте, у подальшому ОСОБА_1 не звертався до НУОЗ України імені П.Л. Шупика для оформлення його на навчання на курси спеціалізації з терапевтичної стоматології.
Отже, НУОЗ України імені П.Л. Шупика було дотримано процедуру попередження про наступне вивільнення та звільнення ОСОБА_1 відповідно до норм трудового законодавства.
Відповідно до листа Управління з питань праці Головного управління держпраці у Київській області від 07 жовтня 2021 року за результатами перевірки Головне управління держпраці у Київській області також не виявило ніяких ознак незаконного звільнення та скорочення ОСОБА_1 . Натомість зафіксовано декілька порушень щодо надання доплат та щорічної відпустки та порушення ч.1,ч.3 ст.8 Закону України «Про охорону праці» щодо незабезпечення працівників засобами індивідуального захисту.
Позивач стверджує, що за період 2020-2021 року виконувати встановлений фінансовий план було неможливо, оскільки лікарів вимушено відправляли у відпустки, СПНМЦ рік перебував на простої, потім працював за спеціальним графіком, пацієнтів було дуже мало у зв'язку з карантинними обмеженнями, засоби індивідуального захисту адміністрацією не надавалися, доводилося забезпечувати себе самостійно, як масками, рукавичками, одноразовим одягом так і засобами дезінфекції, перепустки для проїзду в міському транспорті не надавалася.
Проте, суд не може погодитися з таким твердженням позивача, оскільки вони жодним чином не спростовують доводів відповідача щодо дотримання вимог закону щодо звільнення ОСОБА_1 .
Крім того, позивач та інші лікарі стоматологи-ортопеди ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 працювали в однакових умовах відповідно до графіку роботи, при цьому саме ОСОБА_1 мав найменший відсоток виконання планових показників серед інших працівників СПНМЦ (за І квартал, IV квартал 2020 рік виконано план на 39%, а з 01 січня по 31 серпня 2021 року - на 10%).
Також позивач стверджує, що НУОЗ України іменi П. Л. Шупика не мав повноважень здійснювати аудит фінансової діяльності СПНМЦ та, що такий аудит здійснюється МОЗ України.
Проте, таке твердження не вiдповiдає дійсності. Адже внутрішній аудит, який здійснюється МОЗ України - це дiяльнiсть Відділу внутрішнього аудиту МОЗ України, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності МОЗ України та установ міністерства, поліпшення внутрішнього контролю (наказ МОЗ України від 27.03.2012 № 207).
Тобто, МОЗ України здійснює внутрішній аудит фінансової діяльності за використанням бюджетних коштів НУОЗ України імені П. Л. Шупика в цілому, а не його структурних підрозділів.
Відповідно до Положення про Стоматологічний практично-навчальний медичний центр НУОЗ України імені П. Л. Шупика (далі - СПНМЦ) СПНМЦ є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом НУОЗ України імені П. Л. Шупика, який надає профілактичну та лікувально-діагностичну допомогу населенню з стоматологічними захворюваннями та провадить навчально-наукову роботу (копія Положення про СПНМЦ додається - Додаток № 1).
Одним із основних завдань СПНМЦ є виконання фінансового плану затвердженого наказом НУОЗ України імені П. Л. Шупика.
Основним джерелом фінансування відділення ортопедичної стоматології СПНМЦ є кошти, отримані від населення за надання платних послуг.
Посадовою інструкцією лікаря-стоматолога-ортопеда відділення ортопедичної стоматології СПНМЦ передбачено обов'язок виконувати щомісячний фінансовий план, затверджений наказом НУОЗ України імені П. Л. Шупика .
Тому, відповідно до наказ НУОЗ України імені П. Л. Шупика від 24.05.2021 № 2440 було проведено фінансовий аудит діяльності СПНМЦ як структурного підрозділу НУОЗ України імені П. Л. Шупика та проаналізовано виконання фінансового плану лікарями-стоматологами-ортопедами, затвердженого наказом НУОЗ України імені П.Л. Шупика , що не суперечить законодавству України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що роботодавець дотримався вимог статей 40, 42, 49-2 КЗпП України, а тому правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України « Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог та звільнення позивача від сплати судового збору, витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ректор Національного університету охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика Вороненко Юрій Васильович , про поновлення на роботі і виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
- позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - Національний університет охорони здоров'я України ім. П.Л. Шупика, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 9, код ЄДРПОУ: 01896702;
- третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Вороненко Юрій Васильович , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 10 травня 2023 року.
Суддя Солом'янського районного
суду міста Києва Н.М. Аксьонова