Справа №:755/7139/23
Провадження №: 2-о/755/271/23
"31" травня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Коваленко І.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
31.05.2023 до Дніпровського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , підписана адвокатом Проскуріним В.Г., заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Вивчивши матеріали заяви про видачу обмежувального припису на предмет дотримання заявником вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду заяви про видачу обмежувального припису, суддя приходить до наступних висновків.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України)
Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ч.1 статті 4 ЦПК України)
Відповідно до частини першої ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису регламентовано Главою 13 Цивільного процесуального кодексу України «Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису».
Оскільки заява про видачу обмежувального припису розглядається у порядку окремого провадження, то згідно до ч.3 ст.294 ЦПК України дана справа повинна розглядатись із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України.
При прийнятті до свого провадження заяви, поданої в порядку окремого провадження, суддя вирішує питання відповідності її вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України, а також загальним вимогам до заяви, передбаченим ст.175 ЦПК України.
Як роз'яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту.
У зв'язку з набранням чинності 01 січня 2020 року, Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом ДСА України від 20 серпня 2019 року №814 (зі змінами від 29 серпня 2019 року №843) змінено порядок засвідчення та видавання копій судових рішень і документів.
Зокрема, копія судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати. У разі якщо судове рішення не набрало законної сили, про це працівником апарату суду зазначається на копії, що видається чи надсилається.
На копії судового рішення, що набрало законної сили, зазначається дата набрання ним чинності.
Рішення суду - процесуальний документ, яким розгляд справи закінчується по суті. Рішення суду є найважливішим актом правосуддя, актом реалізації судової влади. Рішенням суду розв'язується матеріально-правовий спір між сторонами, підтверджується наявність або відсутність певних фактів, ним захищаються порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників справи.
Разом з тим, до заяви долучено ксерокопії постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 23 серпня 2022 року та 28 вересня 2022 року, які не завірені належним чином, не містить підпису судді, секретаря, гербової печатки суду, відмітки про набрання законної сили, а також повної інформації про учасників справи.
Крім того, у прохальній частині заяви, представник заявника, без будь-якого обґрунтування, просить суд вилучити з архіву Дніпровського районного суду м. Києва та дослідити матеріали справ про адміністративні правопорушення №755/3814/23, №755/3635/23 у судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Між тим, представником заявника у мотивувальній частині заяви жодним чином не зазначено про вжиті ним заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Варто зазначити, що заявник та її представник не позбавлені можливості самостійно отримати необхідні документи безпосередньо в архіві Дніпровського районного суду міста Києва.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту заяви є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 133, 185, 297, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису, - залишити без руху.
Надати можливість заявнику виправити недоліки в строк не більше ніж один день з дня отримання ним ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.