Справа №:755/12821/21
"31" травня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є
з секретарем Сич В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Дніпровського районного суду м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності в порядку спадкування за законом. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно інформаційної довідки Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 03 лютого 2021 року квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_2 - 1/6 частина, ОСОБА_4 - 1/6 частини, ОСОБА_5 - 2/3 частини. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , донька ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - відповідача по справі. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла сестра позивача ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 . 29 січня 2021 року третя особа ОСОБА_3 подала до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її доньки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 29 січня 2021 року позивач подала до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її сестри ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . 12 червня 2021 року постановою державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У зв'язку з чим позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 5/6 частин квартири АДРЕСА_1 .
22 вересня 2022 року рішенням Дніпровського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання права власності в порядку спадкування за законом задоволено частково: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 . В решті позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 172 (дві тисячі сто сімдесят два) грн. 80 коп.
ОСОБА_1 звернулися до суду із заявою за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги мотивувала тим, що 25 квітня 2023 року позивачем було отримано витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян, відповідно до якого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 12 серпня 2000 року, а тому заявник вважає, що вона має право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . У зв'язку з чим просить змінити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання права власності в порядку спадкування за законом, а саме, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин суд вважає за можливе справу по суті розглянути за сторін в судовому засіданні на підставі наявних справі доказів без фіксування судового засідання технічними засобами на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та подані письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в мотивувальній частині рішення суду зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 мали право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 1/3 частині за кожним на квартиру АДРЕСА_1 (2/3:2).
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були мати ОСОБА_3 та чоловік ОСОБА_2 .
29 січня 2021 року третя особа ОСОБА_3 подала до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її доньки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь спадкоємця другої черги рідної сестри померлої ОСОБА_1 (а.с. 107, том 1).
Також в мотивувальній частині рішення зазначено, що ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не заявив про відмову від неї.
Тому суд прийшов висновку, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (1/6+1/3).
Отже, ОСОБА_1 має право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 (1/2:2).
Рішення Дніпровського районного суду м. Києва набрело законної сили 31 жовтня 2022 року.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 423 ЦПК України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пп.3-5, 7 своєї Постанови «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» № 4 від 30 березня 2012 року, суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається; вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини; обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги; процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку; обставини, які відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Оскільки обставина щодо розірвання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не була встановлена судом та не була і не могла бути відома позивачу, котра звертається із заявою про перегляд рішення за нововиявленою обставиною, тому на думку суду вона має істотне значення для розгляду справи та є істотною для справи обставиною та підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , відкрилася спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвали шлюб 12 серпня 2000 року (а.с. 144 зв. -145, том 2).
Оскільки 29 січня 2021 року третя особа ОСОБА_3 подала до Десятої Київської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її доньки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь спадкоємця другої черги рідної сестри померлої ОСОБА_1 (а.с. 107, том 1), тому позивач має право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.
Згідно приписів ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зазначив, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).
Отже, враховуючи встановлені у справі нововиявлені обставини, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає задоволенню, а тому суд, надаючи оцінку усім зібраним по справі доказам, вважає за необхідне змінити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355, 423, 424, 429 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб ОСОБА_3 , державного нотаріуса Десятої Київської державної нотаріальної контори Сабадаш Ольги Вікторівни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна», Акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Змінити рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2022 року, а саме: визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Роз'яснити учасникам процесу, що відповідно до вимог ч. 7 ст. 429 ЦПК України, судове рішення ухвалене за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна