2/754/3211/23
Справа № 754/6019/23
Іменем України
30 травня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Ухвалою суду від 15.05.2023 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.
29.05.2023 на адресу суду від позивачки надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що вона є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію, а тому на даний час не має можливості сплатити судовий збір за подання позовної заяви.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закон України «Про судовий збір»).
Відповідно до статті 136 ЦПК України підставою для розстрочення, відстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його цивільних прав та обов'язків.
Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Верховенство права є однією із засад цивільного судочинства (підпункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Недопустимість обмеження доступу до правосуддя підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що судовий збір має бути таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачено. В свою чергу розмір судового збору, який не враховує фінансове становище сторони розцінюється як такий, що обмежує право на доступ до правосуддя (справа «Георгел і Георгета Стоїческу проти Румунії»,рішення від 26 липня 2011 року).
Європейський Суд з прав людини зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету (справа «Креуз проти Польщі», рішення від 19 червня 2001 року).
Отже, судовий збір має бути «розумним», тобто таким, що, з урахуванням фінансового положення заявника, може бути ним сплачений.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що суд може розстрочити сплату судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
А за частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).
Додана позивачкою копія пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , не відображає відомостей про загальний матеріальний стан позивачки, що не дає суду підстав для відстрочення сплати судового збору у повному обсязі, будь-яких інших доказів на доведення свого матеріального стану, позивачкою суду не надано, а відтак приходжу до висновку, що клопотання про відстрочення сплати судового збору підлягає частковому задоволенню, а саме розстроченню на дві частини.
Однією з вимог позивачка просить визнати право власності на 1/3 частку квартири спадкової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому не визначає ціну позову, яка відповідає дійсної вартості спірного майна.
Оскільки, як зазначає позивачка, вона не має можливості вказати вартість спірної квартири у зв'язку з тим, що в неї відсутні правовстановлюючі документи на спірну квартиру на підставі яких суб'єкт оціночної діяльності може провести оцінку майна.
У зв'язку з вказаними позивачкою обставинами, суд виходить з того, що ринкова вартість аналогічної квартири у Деснянському районі м.Києва становить 2 792 268,71 грн., таким чином суд визначає ціну позову у 930 756,24 грн., а відтак розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачкою при зверненні до суду, становить 9 307,56 грн.
Таким чином, позивачці необхідно при зверненні з вказаним позовом до суду сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру у розмірі 2684,00 грн., долучивши до позовної заяви оригінали документів про сплату судового збору.
Сплату другої частини судового збору у розмірі 5368,00 грн. суд вважає за можливе відстрочити до ухвалення судового рішення у справі.
Сплату судового збору необхідно здійснити за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Десн.р-ні/Деснян.р-н/22030101; Код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37984978; Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача - (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA238999980313171206000026004; Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 136, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - задовольнити частково.
Сплату частини судового збору у розмірі 6 617,56 грн. відстрочити до ухвалення судового рішення у справі.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: П'ятнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - залишити без руху.
Надати позивачці десятиденний строк усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.
Вказані в ухвалі недоліки необхідно виправити шляхом подання до загальної канцелярії суду належним чином оформленої заяви з наданням документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і визначеному відповідно до вказаної ухвали розмірі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: