ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5752/23
провадження № 2-а/753/48/23
18 травня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котвицького В.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності-
ОСОБА_1 у квітні 2023 року звернулась до суду з позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1011583 від 30.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 30.03.2023 разом зі своєю донькою - ОСОБА_2 близько 14 год. 40 хв. зайшла в трамвай, що рухається за маршрутом «метро Позняки - вул. Милославська» у м. Києві. Позивач, з метою сплати проїзду за себе та доньку, відразу зайшовши в трамвай, через мобільний додаток намагалась придбати два квитки, однак з невідомих причин мобільний додаток не спрацював, тому квитки для сплати проїзду у трамваї купила донька позивача, що підтверджується квитанцією від 30.03.2023 № 216983817.
Одночасно з даними подіями до вказаного трамваю зайшли контролери та звинуватили позивача у безкоштовному проїзді у трамваї. Позивач та її донька пред'являли контролерам докази придбання двох QR квитків для сплати проїзду. Однак, контролери, які не представилися, не пред'явили службові посвідчення, інші документи, утримували позивача в трамваї близько 20-30 хвилин та не надавали можливості вийти.
Внаслідок таких подій донька позивача викликала поліцію, однак інспектор 2 полку 4 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної полії місті Києві молодший лейтенант поліції Шевченко С.Ю. не з'ясувавши дійсні обставини справи склав постанову ЕГА № 1011583 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 135 КУпАП. відносно ОСОБА_1 за безквитковий проїзд у громадському транспорті.
Позивач вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки у вказаній постанові зазначено про адміністративну відповідальність позивача за ч. 3 ст. 135 КУпАП, однак це не відповідає змісту цієї норми, яка містить частину 1 і відповідні абзаци.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 12.04.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотання однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
До суду 05.05.2023 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач зазначив, що твердження позивача, викладені у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. На підставі чого, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Від позивача відповідь на відзив відповідача до суду не надходила.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1011583 від 30.03.2023, позивач 30.03.2023 близько 14.40в м. Києві, по вул. Григоренка, 25, в трамваї що рухається за маршрутом «метро Лозняки - Милославська» здійснила безквитковий проїзд від зупинки «Анни Ахматової» до «Петра Григоренка» де і вийшла з контролерами даного маршруту. До постанови додаються: пояснення контролерів та ОСОБА_1 . Ураховуючи, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 135 КУпАП інспектор 2 полку 4 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної полії місті Києві молодший лейтенант поліції Шевченко С.Ю. постановив притягти ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 160 грн.
Згідно зі ст. 135 КУпАП безквитковий проїзд у громадському транспорті є адміністративним правопорушенням, а штраф за безквитковий проїзд - видом стягнення за таке адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про міський електричний транспорт» оплата транспортних послуг проводиться безпосередньо пасажирами та замовником. Право на користування транспортними послугами надає придбаний разовий квиток, закомпостований абонементний талон, проїзний квиток тривалого користування, картка, посвідчення або довідка, що дає право на пільговий проїзд згідно із законодавством, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - зареєстрований електронний квиток.
Згідно з п. 28 Правил надання населенню послуг з перевезень міським електротранспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1735, пасажир безпосередньо здійснює оплату транспортних послуг за встановленим тарифом (вартістю).
У відзиві на позов відповідач вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, а саме безквиткового проїзду у трамваї є доведеним, а тому у задоволенні вимог позивача слід відмовити в повному обсязі.
Суд погоджується в цій частині з доводами відповідача, оскільки з наданих до суду доказів, вбачається, що факт оплати проїзду в трамваї, що рухається за маршрутом «метро Позняки - Милославська», донькою позивача вже після появи контролерів, підтверджується поясненнями наданими контролерами, які містяться на відеозапису з бодікамери інспектора 2 полку 4 батальйону 1 роти 1 взводу Управління патрульної полії місті Києві Шевченка С.Ю., долученого до матеріалів відзиву. Пояснення позивача з цього приводу стосовно вчасної оплати проїзду суд оцінює критично, як спосіб захисту.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чого в даному випадку інспектором дотримано не було.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 258, ч. 1 ст. 309 КУпАП, протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 70, 77, ч. 3 ст. 85, ст. 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ч. 1 ст. 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, ст. 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в ч. 3 ст. 238) ч. 3 ст. 109, ст. 110, 115, ч. 1, 3 і 5 ст. 116, ч. 3 ст. 116-2, ч. 1 і 3 ст. 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), ст. 118, 119, ст. 134, 135, ч. 1, 2, 3 і 5 ст. 185-3, ст. 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), ст. 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також ст. 202-2031, 2042, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в'їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається; у випадках, передбачених ч. 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу; при стягненні штрафу відповідно до ст. 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка.
Оскільки відповідно до вищезазначених норм КУпАП протокол при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 135 КУпАП, не складається, суд не приймає до уваги посилання позивача на вимоги абз. 2 п. 3 Наказу від 06.11.2015 № 1376 "Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції". щодо обов'язкового складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Проте ст. 135 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за безквитковий проїзд пасажира, в тому числі проїзд без реєстрації або компостування проїзного документа, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років: у поїздах приміського, місцевого або дальнього сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в міському транспорті - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі приміського або внутрірайонного сполучення - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті - тягне за собою накладення штрафу в десятикратному розмірі від вартості проїзду; на суднах водного транспорту - тягне за собою накладення штрафу в п'ятикратному розмірі від вартості проїзду.
Тобто вказана норма закону містить одну частину та абзаци, які конкретизують її зміст.
Разом з тим дії ОСОБА_1 працівником поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 135 КУпАП, тобто за частиною статті 135 КУпАП, яка відсутня в її змісті, що виключає відповідальність ОСОБА_1 за дії, які кваліфіковані за неіснуючою нормою КУпАП.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на відповідача, який не спростував доводів позивача щодо неправомірності складення оскаржуваної постанови в частині кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що прийняте рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі ст. 55 Конституції України, ст. 9, 22, 121, 251, 258, 289, 293 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 1011583 від 30.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 135 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 160 гривень - скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня її проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Л. Котвицький