Справа № 203/2860/23
1-кс/0203/2575/2023
31 травня 2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_7 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новоолександрівка Дніпровського району
Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на
утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, працюючого на посаді заступника
начальника Дніпровського управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області - начальника
відділу кримінальної поліції, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №62023170030000173,-
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023170030000173, відомості за яким внесено до ЄРДР 08.02.2023 року та 27.05.2023 року з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.189, ст.368-5 КК України.
30.05.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.189 КК України, за фактом вимагання чужого майна з погрозою насильства над потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вчиненого за попередньою змовою групою осіб, службовою особою з використанням службового становища, вчинене в умовах воєнного стану.
В наданому клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Підозрюваний від дачі пояснень відмовився. Захисники останнього посилаючись на необгрунтованість підозри, неправильну кваліфікацію, порушення підслідності та неналежність отриманих доказів, а також недоведеність прокурором наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого. В разі задоволення клопотання просили визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи клопотання та заперечення сторони захисту, слідчий суддя враховує, що наявність обгрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин. На даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, питання остаточної кваліфікації дій, а на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення відповідного злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ; протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; висновок судової лінгвістичної експертизи, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України та дають достатньо вагомі підстави для висновку про причетність до його вчинення ОСОБА_6 .
Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7-ми до 12-ти років з конфіскацією майна.
Таким чином, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останнім можливості засудження до позбавлення волі на тривалий термін, може бути мотивом та підставою для вчинення підозрюваним дій з переховування від органів досудового розслідування та суду і є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків такого переховування.
Крім того, враховує стадію досудового розслідування у кримінальному провадженні, у якому на теперішній час не проведено всі необхідні слідчі та процесуальні дії, спрямовані на виявлення та фіксування всіх обставин вчиненого злочину, триває збір доказів.
З огляду на це, обізнаність підозрюваного про обставини вчинення кримінального правопорушення, особу потерпілих та свідків, є достатні підстави вважати про існування ризиків перешкоди кримінальному провадженню, шляхом ухилення підозрюваного від проведення слідчих та процесуальних дій за його участю, незаконного впливу на потерпілих та свідків у цьому провадження з метою зміни ними обсягу або змісту своїх свідчень на його користь під час подальшого досудового розслідування та в суді, переховування або знищення речей та документів, що можуть мати значення для кримінального провадження.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, в зв'язку з чим, вважає, що на даному етапі досудового розслідування необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є тримання під вартою, що забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, також враховує відсутність відповідних медичних висновків щодо наявності у підозрюваного протипоказань за станом здоров'я утримуватись під вартою.
В своєму клопотанні, підтриманому прокурором, слідчий просив при застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначити розмір застави на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України.
Захисники підозрюваного в разі задоволення клопотання слідчого, просили визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Перевіряючи доводи клопотання та заперечення сторони захисту в цій частині, слідчий суддя враховує наступне.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В свою чергу п.1 ч.4 ст.183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, відповідно до наведених вище положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України не визначити заставу у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням або погрозою застосування насильства, є правом, а не обов'язком слідчого судді та відповідне питання має вирішуватись з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст.177,178 КПК України, даних про особу підозрюваного, його майного та сімейного стану.
Також слідчий суддя враховує, що автоматична відмова в застосуванні застави є несумісною із вимогами п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.104-105 рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyan v. Armenia»).
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього
Пунктом 3 ч.5 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 року, суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
З огляду на це, враховуючи вік підозрюваного, дані про його особу, зокрема, що останній раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем служби, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, також має зареєстроване місце проживання, де тривалий час мешкає зі своєю сім'єю, майновий стан підозрюваного, сім'я якого має у власності чисельні об'єкти нерухомості та транспортні засоби, а також враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у відповідності до абзацу 2 ч.5 ст.182 КПК України в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням розміру такого прожиткового мінімуму, встановленого законодавством на момент розгляду клопотання, становить 939400 грн.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України.
Строк застосованого запобіжного заходу визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 30 липня 2023 року включно.
Керуючись ст.ст.176-178,182,183,184,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 30 липня 2023 року включно.
Визначити підозрюваному заставу в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 939400 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 30 липня 2023 року наступні обов'язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;
-не відлучатись за межі Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб з потерпілими, свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україн.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1