202/1178/22
Провадження № 1-кп/202/120/2023
31 травня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження № 12021041660000841 від 02.12.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, офіційно працевлаштованого водієм у ТОВ «АТП 11227», маючого на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
- 01.02.2012 Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 289 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією майна. Звільнений 16.06.2014, згідно ст. 2 ЗУ «Про амністію»,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, -
У невстановлені дату та час, але не пізніше 30.10.2021, у невстановленому місці, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи у невстановленому місці, у невстановлену дату та час, але не пізніше 30.10.2021, за допомогою всесвітньої мережі - Інтернет, знайшов оголошення на сайті «OLX» про оренду транспортного засобу марки «ВАЗ 21051», 1983 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип загальний легковий - загальний СЕДАН - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який він вирішив взяти в оренду, та таким чином, 30.10.2021, зустрівшись за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Захарченко, буд. 17, із власником оголошення - ОСОБА_7 , яка за домовленістю із спадкоємицею ( ОСОБА_8 ) власниці ( ОСОБА_9 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) вказаного транспортного засобу користувалась ним, оглянув автомобіль, надав грошові кошти останній у розмірі 1400 гривень за тиждень користування автомобілем, підписав самостійно укладений ОСОБА_7 договір № 1/10 про прокат автомобіля, та поїхав на ньому. Згодом, 05.11.2021, ОСОБА_5 повернув вказаний автомобіль ОСОБА_7 , тим самим виконавши умови зазначеного договору та втершись у довіру останньої.
Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом обману, діючи повторно, ОСОБА_5 , 13.11.2021, зв'язався з ОСОБА_7 та попрохав у неї надати йому ще на тиждень користування вищевказаний транспортний засіб, однак при цьому, ще до узгодження істотних умов правочину, вже не мав наміру виконувати вказані у ньому умови та покладені на нього у зв'язку із цим обов'язки, а мав намір лише заволодіти ним та розпорядитись на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_5 , 13.11.2021, зустрівшись за адресою: м. Дніпро, вул. Генерала Захарченко, буд. 17, із ОСОБА_7 , підписавши самостійно укладений останньою новий договір № 1/11 про прокат транспортного засобу на тиждень користування до 20.11.2021, усвідомлюючи протиправність своїх дій, реалізуючи свій злочинний умисел, та вводячи в оману орендодавця, щодо виконання своїх обов'язків згідно договору та повернення транспортного засобу, при цьому не сплативши за оренду вказаного транспортного засобу, пообіцявши здійснити оплату через декілька днів, поїхав на ньому та самовільно почав користуватися вищевказаним автомобілем у власних цілях. У подальшому, ОСОБА_5 , будучи обізнаним у тому, що вищевказаний транспортний засіб йому не належить та жодних прав на його користування і розпорядження у нього не має, вводивши весь цей час в оману ОСОБА_7 , незаконно продав транспортний засіб марки «ВАЗ 21051», 1983 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип загальний легковий - загальний СЕДАН - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , іншій особі, а саме ОСОБА_10 , і таким чином, розпорядися ним на власний розсуд.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 5130 від 24.12.2021, вартість колісного транспортного засобу марки «ВАЗ 21051», 1983 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип загальний легковий - загальний СЕДАН - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 16129 грн. 80 коп. (шістнадцять тисяч сто двадцять дев'ять гривень вісімдесят копійок).
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України не визнав, суду пояснив, що 30 жовтня 2021 через мережу Інтернет знайшов оголошення про оренду автомобіля, зателефонував власнику автомобіля та домовилися про зустріч. Коли зустрілися, оглянув автомобіль на надав кошти в розмірі 1400 грн. за тиждень користування автомобілем, уклав угоду, сів в авто та поїхав. ОСОБА_5 пояснив, що він виконав умови договору та повернув автомобіль власнику. Через деякий час, а саме 13.11.2021, зв'язався з ОСОБА_7 та попрохав у неї надати йому ще на тиждень у користування вищевказаний транспортний засіб, взяв автомобіль в оренду, запевнив, що протягом трьох днів перерахує гроші на картку, але у зв'язку з тим, що у нього були борги він її заклав і залишив машину ОСОБА_10 , у якого позичив гроші, у якості залога.
Обвинувачений стверджує, що не мав наміру на заволодіння автомобілем, але заклав її через тиждень після того як взяв її в оренду.
Потерпіла ОСОБА_8 до суду не з'явився, у письмовій заяві просив слухати справу без його участі, тому суд, з урахуванням того, що за відсутності потерпілого можливо з'ясувати всі обставини, прийняв рішення про проведення судового розгляду у його відсутність.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що у неї в користуванні був автомобіль «ВАЗ 21051», 1983 року випуску, який належить її родичці, вона вклала в нього гроші і вирішила здавати його в оренду для чого розмістила в Інтернеті оголошення.
Приблизно 30.10.2021 року їй зателефонував ОСОБА_5 , який виявив бажання взяти автомобіль в оренду і вони зустрілись м. Дніпро, вул. Генерала Захарченко, буд. 17.
ОСОБА_5 оглянув автомобіль, погодився взяти його в оренду, надав грошові кошти у розмірі 1400 гривень за тиждень користування автомобілем, підписав договір про прокат автомобіля, та поїхав на ньому. Згодом, 05.11.2021, ОСОБА_5 повернув їй вказаний автомобіль, тобто виконав умови договору.
Через деякий час ОСОБА_12 знову зв'язався з нею та попрохав надати йому ще на тиждень користування вищевказаний транспортний засіб.
13.11.2021року вони зустрілись за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_12 підписав новий договір № 1/11 про прокат транспортного засобу на тиждень користування до 20.11.2021 року та пообіцяв здійснити оплату через декілька днів і поїхав на автомобілі.
Гроші у обумовлений час ОСОБА_12 не перерахував, автомобіль не повернув, вона зателефонувала ОСОБА_12 , але той не відповів, через декілька днів ОСОБА_12 повідомив, що він у відрядженні, а машина її стоїть і щоб вона не переживала.
Перед здачею автомобіля в оренду вона встановила на нього «джпс» і бачила, що автомобіль активно рухається тому вирішила виїхати на місце де перебувало авт., коли приїхала до місця паркування автомобіля то побачила за кремом незнайомого чоловіка, який повідомив, що він це авто купив у ОСОБА_12 за 8 000 грн..
Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що в жовтні 2021 року до нього приїхав ОСОБА_12 да запропонував придбати автомобіль «ВАЗ 21051», 1983 року за 8 000 гривень, у ОСОБА_12 був реєстраційний талон на автомобіль, ключі, що для нього було підставою вважати, що автомобіль не крадений, тому він вирішив придбати автомобіль, а ціна, за яку ОСОБА_12 продавав автомобіль, цілком покривала всі можливі ризики. Тому він передав ОСОБА_12 8 000 грн., а той йому передав автомобіль.
Він почав користуватись автомобілем поки не з'явилась ОСОБА_11 , яка повідомила, що передала автомобіль в оренду ОСОБА_12 , автомобіль у нього був вилучений поліцією.
Після того, як у нього вилучили автомобіль він зрозумів, що ОСОБА_12 не мав права ним розпоряджатись, тому знайшов ОСОБА_13 та взяв у нього розписку про борг на 8000 грн..
Судом досліджено протокол обшуку від 22.12.2021 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді для відшукання та вилучення транспортного засобу марки «ВАЗ 21051», 1983 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , оригіналу технічного паспорту та ключів до автомобіля, в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_10 було виявлено та вилучено автомобіль, технічний паспорт та ключі від автомобіля.
Відповідно до висновку експерта від 24.12.2021 року середня ринкова вартість автомобіля становить 16129.20 грн..
Відповідно до протоколів впізнання за фотографіями, які були досліджені судом, свідок ОСОБА_10 та свідок ОСОБА_7 впізнали ОСОБА_5 як особу яка взяла у Левандовської в оренду автомобіль та не повернула його та не сплатила орендну плату, та яка продала ОСОБА_14 автомобіль ВАЗ .
Мотиви суду.
Під незаконним заволодінням транспортним засобом (ст. 289 КК) слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі.
Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Основні ознаки діяння при вчиненні цього злочину: 1) воно полягає лише в активній поведінці дії; 2) дія проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом; 3) поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює; 4) заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу.
Суб'єктом злочину є особа, яка не має права на користування транспортним засобом, щодо якого здійснюється незаконне заволодіння.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що дії ОСОБА_12 пов'язані з заволодінням автомобіля не дають підстав для сумніву у спрямованості його умислу саме на незаконне заволодіння цим транспортним засобом, адже він був протиправно вилучений у законного користувача під вигаданим привидом нібито для взяття в оренду, тобто способом заволодіння автомобілем був "обман" та "зловживання довірою", оскільки ОСОБА_12 спочатку взяв в оренду в автомобіль, виконав всі умови договору та повернув автомобіль, а через деякий час скориставшись виниклою до нього довірою, заволодів ним.
Так, обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд покликається на показання самого обвинуваченого, який не заперечував факту отримання автомобіля та передачу його іншій особі в рахунок боргу, без відома та дозволу ОСОБА_15 , на показання свідка ОСОБА_15 про те, що після того як ОСОБА_12 отримав автомобіль він не сплатив за нього оренду, не повернув своєчасно та не відповідав на телефонні дзвінки, а потім передзвонив та повідомив, що автомобіль не використовується, оскільки він раптово виїхав за межі ОСОБА_16 , у той час як автомобіль активно використовувався, на показання свідків ОСОБА_14 , який вказав, що ОСОБА_12 продав йому автомобіль і отримав за нього 8000 грн..
Під час обшуку у дворі домоволодіння, за місцем мешкання ОСОБА_14 було виявлено автомобіль ВАЗ та ключі запалювання до нього з технічним паспортом.
Досліджені судом докази, зміст яких наведено у вироку,і узгоджуються між собою, доповнюють один одного щодо обставин вчиненого ОСОБА_12 злочину та в сукупності підтверджують його винуватість у пред'явленому обвинуваченні, визнаному доведеним судом.
Ретельно дослідивши й зіставивши зібрані у кримінальному провадженні фактичні дані, давши їм оцінку з точки зору належності, допустимості і достовірності, місцевий суд прийшов до висновку, що вони в сукупності та взаємозв'язку є достатніми для ухвалення обвинувального вироку щодо ОСОБА_17 .
При цьому суд дотримався вимог ст. 22, ч. 1 ст. 337 КПК щодо змагальності сторін, рівності прав на збирання та подання доказів і судового розгляду в межах висунутого обвинувачення.
Твердження обвинуваченого про те, що він взяв автомашину в оренду спростовуються встановленими фактичними обставинами, що підтверджені доказами, яким суд у порядку ст. 94 КПК дав оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності цих доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку і ухвалив обґрунтоване рішення про доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
Поведінка ОСОБА_12 після заволодіння автомобілем свідчила про спрямованість його умислу саме на його заволодіння, оскільки він, не отримавши дозволу власника використав його для особистих цілей, а саме продав.
Таким чином, заволодіння автомобілем , належним на праві власності іншій особі, відбулося всупереч волі останньої.
Показання обвинуваченого, на думку суду, є формою захисту від пред'явленого обвинувачення.
За таких обставин, суд допитав обвинуваченого, допитав свідків дослідив надані докази, матеріали, що характеризують обвинуваченого і дійшов висновку, що вина ОСОБА_5 доведена повністю і він повинен нести кримінальну відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 12 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, особу винного, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, характеризується задовільно.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд вважає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Положеннями ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, ай виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
З врахуванням наведених обставин справи та особи обвинуваченого, суд вважає, що необхідним та достатнім покаранням для його виправлення буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк без конфіскації майна. Суд не застосовує додаткове покарання у вигляді конфіскації майна з огляду на те, що викрадений автомобіль повернуто власнику і потерпілий не має претензій до обвинуваченого.
Призначаючи покарання у виді позбавлення волі суд враховує особу винного, який характеризується негативно, раніше був засуджений за аналогічний злочин, що посилює ризик вчинення повторного злочину та ризик небезпеки для суспільства, а тому його виправлення без позбавлення волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства.
Саме таке покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню ОСОБА_5 та попередженню нових злочинів.
Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати за проведення авто-товарознавчої експертизи у сумі 500,00 грн.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Строк покарання обчислювати з моменту затримання, в порядку виконання вироку.
Зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 17.02.2022 року по 16.03.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз на загальну суму 500,00 гривень.
Речові докази: автомобіль марки «ВАЗ 21051», 1983 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип загальний легковий - загальний СЕДАН - В, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ключі від автомобіля, які передані на зберігання потерпілій ОСОБА_8 , - залишити потерпілій.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому тапрокурору.
Суддя ОСОБА_18