Справа № 202/7854/19
Провадження № 1-кп/202/36/2023
Іменем України
31 травня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро кримінальне провадження № 12019040660000093 від 17.01.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, громадянка України, розлучена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, освіта загальна середня, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивоване тим, що під час судового розгляду останній було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, після чого обвинувачена почала переховуватись від суду та на виклики не з'являлась, а за місцем мешкання не проживала, що було підставою для оголошення обвинуваченої у розшук, тому, на думку прокурора, є необхідність про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у види тримання під вартою, так як застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на недоведеність ризиків на які він посилається як на підставу застосування найсуворішого запобіжного заходу, а перелічені ризики мають характер припущень, тому просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі чи зменшити розмір застави.
Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та зазначила, що вона не знала про необхідність явки до суду, а також те, що деякий час перебувала за межами України, постійно проживала у м. Дніпродзержинськ, тобто за адресою де вона зареєстрована, до суду не з'являлась так вважала, що на час війни справа розглядатись не буде, та зазначала про те, що вона буде виконувати покладені на неї обов'язки та просила призначити більш м'який запобіжний захід.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, наголошує на тому, що вирішуючи питання про необхідність застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, суд приходить до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують прийняття такого рішення.
Так, ОСОБА_5 після зміни їй запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт ухилялась від яви до суду, судом було винесено ухвалу про привід, потім про затримання з метою приводу від 01.08.2022 року, однак привід не виконаний та відповідно до рапорту працівника поліції обвинувачена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем мешкання тривалий час не проживає, а зі слів її адвоката, обвинувачена ОСОБА_5 перетнула кордон України ще на початку повномасштабного вторгнення і перебуває за кордоном.
Відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченій, у разі визнання її винуватою у інкримінованому злочині, а також враховуючи той, факт, що ОСОБА_5 раніше судима, вже переховувалась від суду та перебувала у розшуку, то вона повторно може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченої ОСОБА_5 під вартою, суд, вважає, що встановлені ризики є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
Доводи обвинуваченої та її захисника щодо необхідності відмови у задоволенні клопотання прокурора є необґрунтованими з огляду на те, що вони не спростовують вищенаведених обставин, а факт ухилення обвинуваченої від явки до суду є встановленим.
На підставі наведеного суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки останній довів обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченої перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відтак, суд приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Крім того, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченій інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, суд вража за необхідне залишити раніше визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, для забезпечення виконання нею обов'язків, визначених КПК України у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214 720 грн. 00 коп. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень).
Керуючись ст.ст. 331, 350 КПК України, суд, -
Постановив :
Клопотання прокурора - задовольнити.
ОСОБА_5 , обвинуваченій за ч. 2 ст. 307 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 29.07.2023 року, включно.
Одночасно залишити раніше визначений ОСОБА_5 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання нею обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави залишити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 214 720 грн. 00 коп. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять гривень), яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.
Покласти на обвинувачену у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду у визначений час; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично мешкає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця перебування; не спілкуватися зі свідками за даним кримінальним провадженням; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, у разі внесення застави визначити - два місяця з дня внесення застави.
Ухвала суду в частині визначення запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Копію ухвали вручити учасникам процесу.
Головуючий: ОСОБА_6