Справа № 202/5298/21
Провадження № 2/202/79/2023
(заочне)
25 травня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої судді - Бєсєди Г.В.
за участю секретаря - Травкіної В.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на щодо предмета спору - державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонська Тетяна Олександрівна, акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», акціонерне товариство «Альфа-банк» про визнання права власності на 1/4 частину квартири, -
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на щодо предмета спору - державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонська Тетяна Олександрівна, акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», акціонерне товариство «Альфа-банк» про визнання права власності на 1/4 частину квартири.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_3 . Після смерті чоловіка відкрилась спадщина на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 . Наголошувала, що вона спадкоємець першої черги після смерті чоловіка. Вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва.
ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити.
ОСОБА_2 в судові засідання не з'являлися, повідомлялися про час і місце розгляду справи, причину неявки не повідомив, відзив на позов не надав.
Державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонська Тетяна Олександрівна у судові засідання не з'являвся, повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Представник акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» у судові засідання не з'являвся, повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Представник акціонерне товариство «Альфа-банк» у судові засідання не з'являвся, повідомлявся про час і місце розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 24.07.2019.
ОСОБА_1 є дружиною померлого, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим повторно відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області 18.04.2011, актовий запис № 7488.
ОСОБА_1 30.07.2019 звернулася із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Державним нотаріусом Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонською Т.О. постановою від 30.01.2020 відмовлено ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 її чоловіка ОСОБА_3 .
До складу спадщини входить право власності на 1/4 частку квартири номер АДРЕСА_1 , що належить в 1/3 частці ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , в 1/3 частці ОСОБА_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , 1/3 частці ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 11.12.2006 Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 27.04.2011 заведено спадкову справу № 404/2011. Спадкоємцем на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_6 , був в 1/2 частині її чоловік ОСОБА_5 , який спадщину фактично прийняв, але не оформив спадкових прав.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 Шостою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 18.04.2011 заведено спадкову справу № 375/2011. Спадкоємцем на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 (в 1/3 частці особисто, та 1/6 частка, як спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 його дружини ОСОБА_6 ), був в 1/2 частині його син ОСОБА_3 , який спадщину прийняв шляхом подання заяви про прийняття спадщини, але не оформив спадкових прав.
Згідно довідки № 3256 від 16.12.2019, яка видана комунальним підприємством «Жилсервіс-5»Дніпропетровської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , був зареєстрований на день своєї смерті за адресою: АДРЕСА_2 з 29.11.2007. На день смерті зареєстрований один.
Згідно вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За правилами ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою-четвертою статті 1273 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Враховуючи вищезазначене, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню та за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на щодо предмета спору - державний нотаріус Шостої дніпровської державної нотаріальної контори Гайворонська Тетяна Олександрівна, акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», акціонерне товариство «Альфа-банк» про визнання права власності на 1/4 частину квартири - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.В. Бєсєда