Справа № 171/699/23
Провадження № 3/210/1064/23
іменем України
"30" травня 2023 р.
Суддя Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є., розглянувши матеріал, який надійшов з Відділення поліції № 8 Криворізького районного Управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мати-вихователь ДБСТ, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 184 КУпАП, -
В провадження судді на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 04.04.2023 року, 24 квітня 2023 року надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу серії ВАВ №832927 від 17 березня 2023 року, громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї прийомної доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 16.03.2023 року о 18:00 годині перебуваючи в центрі м. Апостолове, а саме міська вбиральня, облаяла технічного працівника нецензурною лайкою та поводила себе дуже зухвало.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
В судове засідання, призначене на 30 травня 2023 року ОСОБА_1 не з'явилась, надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності. Зазначила, що свою вину не визнає, тому що свою доньку ОСОБА_3 відпустила гуляти в день в 14:00 год., вона повернулася в 18:00. ОСОБА_1 зазначила, що не вважає, що не виконує свої батьківські обов'язки.
Дослідивши адміністративний матеріал суд приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 184 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктом правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена у ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Суб'єктом даного правопорушення є батьки неповнолітнього або особи, що їх заміняють.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначено обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Виходячи з наведеного, ухилення від виконання батьківських обов'язків (об'єктивна сторона складу правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 184 КУпАП може проявлятись у різних формах.
Згідно з протоколом серії ВАВ №832927 від 17 березня 2023 року, громадянка ОСОБА_1 ухилилась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї прийомної доньки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 16.03.2023 року о 18:00 годині перебуваючи в центрі м. Апостолове, а саме міська вбиральня, облаяла технічного працівника нецензурною лайкою та поводила себе дуже зухвало, чим ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
Суть порушення, викладена у протоколі стосовно ОСОБА_1 не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП та не містить всіх ознак об'єктивної сторони даного правопорушення, які характеризують зовнішню сторону даного правопорушення. Зокрема, не зазначено, в чому саме полягало ухилення останньої від виконання обов'язків щодо виховання дітей, не конкретизовано яку саме норму законодавства, передбачену ст. 150 СК України порушено.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Суд виходить з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Протоколом про адміністративне правопорушення фіксуються обставини вчиненого правопорушення, які повинні бути підтверджені іншими доказами і які мають бути долучені до протоколу.
Для того, щоб процесуальні документи, такі як протокол про адміністративне правопорушення в провадженні у справах про адміністративні правопорушення, вони мають відповідати нормам адміністративно-процесуального законодавства та відповідати нормативно встановленій процесуальній формі.
Оформлення адміністративно-процесуальних документів здійснюється поліцейським на підставі: Кодексу України про адміністративні правопорушення (розділ ІV); Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах Національної поліції (наказ МВС України від 06.11.2015 № 1376).
Всупереч положенням ст. 256 КУпАП, в проколі складеному відносно ОСОБА_1 зазначено, що остання ухилилась від виконання передбачених ст.150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо виховання своєї прийомної доньки ОСОБА_2 , однак допротоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 832927 від 17.03.2023 року не долучено об'єктивних доказів на підтвердження даного правопорушення, в тому числі пояснення свідків, які могли бути очевидцями даної події, відеозапис з нагрудних камер поліцейських, тощо суду не надано.
Суд констатує, що в даному випадку співробітники поліції взагалі не залучили свідків (понятих), які були очевидцями подій, що відображено в протоколі про адміністративне правопорушення.
До адміністративного матеріалу, окрім пояснень ОСОБА_1 від 17.03.2023 року, копії паспорта ОСОБА_1 , копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , копії рішення виконавчого комітету Апостолівської міської ради від 23.06.2021 року, жодного належного та допустимого доказу в підтвердження того, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання батьківських обов'язків, надано не було.
Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та позбавлений можливості змінювати кваліфікацію вчиненого правопорушення.
Встановлені судом порушення при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, ставлять під сумнів достовірність даних, зазначених в протоколі та долучених до них матеріалів, а тому вони не можуть бути прийняті до уваги.
Відповідно до вимог ч. 3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Суд самостійно збирати докази не має права, позаяк обов'язок щодо збирання доказів, в силу положень ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення не містить всіх конкретних даних, та у такому вигляді через його істотні недоліки не може бути предметом судового розгляду, оскільки складений з істотними порушеннями та викликає обґрунтовані сумніви, які, відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. ст. 34, 35, 41, 184, 245, 280, 283 КУпАП,суд, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 КУпАП, закрити у зв'язку відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Суддя: Р. Є. Скотар