Справа № 199/3009/23
(1-кс/199/694/23)
31.05.2023 року слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздори Синельниківського району Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, вдівця, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, -
Слідчий, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.07.2023 до підозрюваного ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023041630000375 від 05.04.2023.
Клопотання мотивує тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України. Ухвалою слідчого судді від 07.04.2023 року підозрюваному обрано запобіжний захід тримання під вартою строком до 03 червня 2023 року.
У зв'язку із складністю вказаного кримінального провадження, яка обґрунтовується необхідністю проведення великої кількості слідчих (розшукових) дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому, які в подальшому будуть використані як докази в ході судового розгляду, закінчити розслідування у встановлений строк немає можливості. Заявлені раніше ризики, передбачені п.п.1,3,ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились за час проведення досудового розслідування, тому слідчий просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судовому засіданні подане клопотання підтримала та просила продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти продовження строку запобіжного заходу заперечувала та просила застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з урахуванням того, що неповнолітні доньки не проживають наразі з підозрюваним, тому він не має можливості впливати на них. Крім того, потерпілі відмовились від раніше наданих ними показань органам досудового розслідування. Підозрюваний не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування або суду, не має навіть закордонного паспаорту
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши учасників процесу, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч.1ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
06.04.2023 у кримінальному провадженні №12023041630000375 повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.
07 квітня 2023 року ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 03 червня 2023 року.
Вирішуючи заявлене слідчим клопотання та враховуючи вимоги ч.2 ст.177 КПК України щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявності ризиків, суд виходить з наступного.
На виконання вимог положень ч.1ст.194 КПК України судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 156 КК України.
Зокрема обґрунтованість підозри стверджується зібраними доказами у матеріалах кримінального провадження, а саме: рапортом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 05.04.2023; протоколом допиту законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_7 від 05.04.2023; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_8 від 05.04.2023; протоколом допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_9 від 05.04.2023; протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_10 від 05.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.04.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 05.04.2023; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 05.04.2023, висновками проведених експертиз та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Постановою Керівника Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра від 20 травня 2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 06 липня 2023 року
Суд вважає обґрунтовано доведеним наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: останній підозрюється у вчиненні розпусних дій щодо неповнолітньої та малолітньої осіб, у посяганні на їх статеву недоторканість, нормальний психічний, фізичний і соціальний розвиток, тому існують ризики, що останній, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як покарання за кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КК України передбачає позбавлення волі строком до восьми років, що може слугувати мотивом уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний є батьком потерпілих та свідка, проживає разом зі свідком, потерпілі тимчасово передані на проживання знайомій особі, що не виключає можливість впливу підозрюваного на потерпілих. Будучи обізнаним у доказах, які на теперішній час наявні в матеріалах кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 своїми порадами, вказівками, повідомленням недостовірних відомостей щодо не притягнення його до кримінальної відповідальності, може схилити останніх до відмови від давання свідчень, надання завідомо неправдивих свідчень.
Таким чином, судом встановлено наявність ризиків, передбачений п.1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, та вони доведені слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні, підозрюваний є працездатною особою, тяжкими захворюваннями не страждає, а відтак відсутні підстави, які б перешкоджали продовженню підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Жоден інший більш м'який запобіжний захід на даному етапі досудового розслідування, на думку суду, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, тому доводи сторони захисту щодо можливості обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту судом відхиляються.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених в ст. 177 КПК України, а також враховуючи те, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинене із застосуванням психологічного та сексуального насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насиллю» та до малолітніх осіб, суд вважає необхідним продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Керуючись вимогами статей177,178, 182,183,186,194,196,197,395 КПК України,-,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 06 липня 2023 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1