Рішення від 19.05.2023 по справі 921/681/22

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/681/22

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

за участі секретаря судового засідання Коляска І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, просп. Злуки, 47 в, м. Тернопіль, 46024 в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, вул. Солом'янська, 13, м. Київ, 03110

до відповідача Байковецької сільської ради, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька, 10, м. Київ, 04112

Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Приміська, 11, м. Тернопіль, 46012

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

За участі представників:

Прокурора: Трояна Р. Б.

Позивача: Шевцова С. О., Малахової О. В.

Відповідача: Господар А. Р.

Третіх осіб: Білецького М. Й.

В порядку ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи:

Заступник керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, з врахуванням встановленого в судовому засіданні 12.04.2023 факту зміни найменування Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону та Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, згідно з наказом Офісу Генерального прокурора №74 від 17.03.2023, звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, далі - позивач, до Байковецької сільської ради, далі - відповідач, про витребування з незаконного володіння останньої у власність держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України земельної ділянки загальною площею 3, 8533 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2367945461252).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області за № 109 від 21.04.1987, яке станом на сьогоднішній день є чинним, Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення № 5 (правонаступник - Концерну РРТ) виданий Державний акт серії "Б" № 035816 на право постійного користування землею загальною площею 11, 13 га для будівництва об'єкту 1622 і під'їздної дороги до нього. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 192.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019, яке набрало законної сили 03.07.2019, у справі № 921/338/18 встановлено, що земельна ділянка площею 11, 13 га, яка була сформована на підставі Державного акту серії "Б" за № 035816, як єдиний об'єкт нерухомого майна, була поділена на окремі об'єкти: 7, 3 га - на території Байковецької сільської ради, 3, 8533 га - на території Шляхтинецької сільської ради.

Поряд з цим, 21.05.2021 державним реєстратором Байковецької сільської ради Тернопільської області Федів О. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.05.2021, індексний номер 58349534, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості (номер запису про право власності 42139376) про право комунальної власності Байковецької сільської ради на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2367945461252, земельну ділянку загальною площею, 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Враховуючи наведене, прокурор вважає, що оскільки земельна ділянка загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196) є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває в постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно Державного акту серії "Б" № 035816 від 1987 року, реєстрація права комунальної власності Байковецької сільської ради на вказану земельну ділянку проведена незаконно, а відповідно земельна ділянка підлягає витребуванню у власність держави.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 21.12.2022 головуючим суддею для розгляду справи №921/681/22 визначено суддю Гирилу І. М.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.12.2022 вказану вище позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі 921/681/22; постановлено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; призначено у справі № 921/681/22 підготовче засідання на 11:30 год. 25.01.2023; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Тернопільську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення; запропоновано учасникам справи подати/надіслати суду заяви по суті справи та з процесуальних питань (при наявності).

09.01.2023 Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надіслала письмову позицію щодо позовних вимог у справі №921/681/22, згідно з якою підтримує наведені прокурором у позовній заяві доводи. Просить позов задовольнити в повному обсязі. Вважає, що рішення про державну реєстрацію права комунальної власності Байковецької сільської ради на спірну земельну ділянку прийнято всупереч вимог законодавства. В обґрунтування своєї позиції посилається на ч. 1 ст. 92, ст. 114, ч. 5 ст. 116, ч. 2 ст. 117, ст. 140-149 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закон України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", який втратив чинність 01.01.2013, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно". Зазначає, що:

- відповідно до наказу Міністерства зв'язку України за №87 від 23.06.1993 Республіканська мережа магістральних зв'язків і телебачення №5 була перейменована в Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр;

- наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за №751 від 20.07.2006 Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр реорганізовано у Тернопільську філію Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення;

- ст. 5 Закону України "Про державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" та Статутом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, затвердженого наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України за №451 від 15.08.2017, в редакції наказу №369 від 14.06.2021, визначено, що Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності і входить до сфери управління Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

- п. 4.2 Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення визначено, що майно Концерну перебуває у державній власності та закріплюється за ним на праві господарського відання. Реалізуючи зазначено право Концерн володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном за погодженням з Уповноваженим органом управління, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Уповноваженого органу управління та цьому Статуту;

- Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є структурним підрозділом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. П. 7.3 Положення про Філію визначено, що власником майна та майнових прав, які закріплені за Філією, є держава в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України;

- право користування спірною земельною ділянкою Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення набула правомірно і станом на теперішній час не позбавлена такого права в установленому законом порядку.

Окрім того, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України звернулась до суду із заявою б/н від 09.01.2023 (вх. №148) про участь її повноважних представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 09.01.2023 зазначену вище заяву Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України задоволено; визначено, що учасниками судового процесу, які братимуть участь у підготовчому засіданні 25.01.2023 о 11:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду є повноважні представники Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України: Шевцов С. О. та Малахова О. В.

19.01.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив за вих. № 80 від 13.01.2023 (вх. № 471), згідно з яким останній виклав свою позицію по суті позовних вимог. Зокрема, вважає, що всупереч наведеним у позовній заяві твердженням прокурора про те, що на спірній земельній ділянці розміщується підрозділ Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а саме: Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, матеріали позову не містять жодного доказу розміщення на вказаній земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, що належить Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України чи її структурним підрозділам. Прокурором не надано реєстраційних документів на нерухоме майно та документів, які б свідчили про правонаступництво реорганізованої Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (передавальний акт чи розподільчий баланс).

Зауважив, що згідно даних Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 03.01.2023, за параметрами пошуку: кадастровий номер земельної ділянки 6125289800:01:001:0196, зареєстровано об'єкт незавершеного будівництва, незавершений будівництвом склад готової продукції № 1а, готовність 44%, власник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", код 35633837, а для обслуговування даного майна Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа" оформило договір оренди земельної ділянки.

Окрім того, сільська рада, посилаючись на приписи ст. 83 ЗК України, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", вважає, що внаслідок скасування Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", землі вважаються розмежованими відповідно до положень ст. 83, 84 ЗК України з 01.01.2013.

Звертає увагу суду на те, що рішенням Тернопільської районної ради Тернопільської області №421 від 27.07.2018 "Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї-Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області" затверджено проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області. Змінено межі с. Шляхтинці відповідно до розробленого проекту землеустрою, додатково включивши земельні ділянки площею 992, 0642 га. Встановлено межі с. Шляхтинці загальною площею 1 129, 8924 га. Рішення Тернопільської районної ради Тернопільської області № 421 від 27.07.2018 винесено на підставі проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї - Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, виготовленим ТОВ "Право на землю".

Посилаючись на положення Закону України "Про землеустрій", відповідач просив врахувати, що вказаний вище проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї - Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області ніким не оскаржувався, а отже, є чинним. До складу проекту входять документи, на основі яких було прийнято рішення щодо видачі рішення Тернопільської районної ради Тернопільської області №421 від 27.07.2018, а саме: лист погодження Тернопільської районної ради Тернопільської області від 15.05.2018 за № 01-83/15, де вказано що Тернопільська районна рада не заперечує в погодженні на черговій сесії проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї - Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; лист Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області від 08.05.2018 за № 01-730/01-04 про те, що районна державна адміністрація погоджує проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї - Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, а також Висновок державної експертизи землевпорядної документації за №372 від 18.07.2018, затверджений начальником Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області. В земельній документації присутня інформація з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на території Шляхтинецької сільської ради станом на 01.01.2016, яка видається, зокрема, місцевим управлінням Держземагентства за заявою зацікавлених осіб.

Також вказував, що у проекті землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї-Гречинські Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області наявний перелік земельних ділянок державної власності, які переходять у комунальну власність територіальної громади. До вказаного переліку віднесена і спірна земельна ділянка. Стверджував, що оскільки будь-яких застережень чи підстав для відмови у реєстрації права комунальної власності на вказану земельну ділянку згідно документів, відомостей з ДРРП та інших інформаційних систем, доступ державному реєстратору до яких передбачено законодавством, не було, 21.05.2021 було зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку кадастровий номер 6125289800:01:001:0196 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості площею 3, 8533 га за Байковецькою сільською радою.

Враховуючи наведене вище, відповідач вважає, що рішення про державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 6125289800:01:001:0196 винесено на законних підставах і не підлягає скасуванню.

Твердження прокурора про реєстрацію посадовими особами сільської ради права комунальної власності на спірну земельну ділянку без врахування п. 3, 4 р. ІІ "Прикінцевих положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", зважаючи на відсутність у наявних в матеріалах реєстраційної справи відомостей ДЗК даних про будь-яке право постійного користування на вказану земельну ділянку, на думку відповідача, є такими, що не відповідають дійсності.

Окрім того, у вказаному вище відзиві на позов відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України; залучити до участі у справі співвідповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", вул. Руська, 44, м. Тернопіль, 46001, Тернопільську районну раду, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009 та Тернопільську районну державну адміністрацію, майдан Перемоги, 1, м. Тернопіль, 46009.

23.01.2023 Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону надано відповідь на відзив за №30.56/02-185 ВИХ-23 від 23.01.2023 (вх. №575), у якій прокурор виклав свою позицію з приводу заявлених відповідачем у відзиві на позов клопотань про залишення позову без розгляду, залучення співвідповідачів, а також інших доводів по суті позову. Зокрема, щодо посилань відповідача на відсутність доказів розміщення на спірній земельній ділянці об'єкта нерухомого майна зауважив, що у постійному користування Тернопільської філії Концерну РРТ згідно Державного акту серії "Б" № 035816 перебуває земельна ділянка площею 11, 13 га. Земельна ділянка за кадастровим номером 6125280600:02:001:2684 площею 6 га є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що встановлено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі №921/338/18, яке набрало законної сили 03.07.2019. Відповідно до технічного паспорта №67245 від 18.07.2016 по вул. Яремчука, 7 у с. Байківці за адресою земельної ділянки за кадастровим номером 6125280600:02:001:2684 розміщене нерухоме майно (незавершене будівництво об'єкту 1622), площею 568 кв. м, яке станом на сьогоднішній день, згідно з довідкою за №32 від 23.01.2023, перебуває на балансі Тернопільської філії Концерну. Наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта речового права інформація свідчить про те, що власником земельної ділянки за кадастровим номером 6125280600:02:001:2684, площею 6 га, яка знаходиться по вул. Яремчука, 7 у с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області є Держава Україна в особі Адміністрації служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

З приводу тверджень відповідача щодо перебування спірної земельної ділянки в оренді у ТОВ "Українські медіа" прокурор зазначив, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2020 у справі № 921/776/19, що набрала законної сили, за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України до Тернопільської районної державної адміністрації, ТОВ «Українські медіа» про визнання незаконним, скасування розпорядження від 25.12.2009 № 902 та недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.12.2009 встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 30.10.2009, укладений між Тернопільською районною державною адміністрацією та ТОВ «Українські медіа» ,припинено у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а також зазначений вище договір оренди земельної ділянки не був продовжений (поновлений).

Щодо тверджень відповідача про відсутність у Тернопільської філії Концерну РРТ права постійного користування спірною земельною ділянкою, прокурор просив врахувати, що рішення Виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області за № 109 від 21.04.1987, на підставі якого Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення № 5 був виданий Державний акт серії "Б" № 035816 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 11, 13 га для будівництва об'єкту 1622 і під'їзної дороги до нього, ніким не скасовано та є чинним. Посилаючись на приписи ч. 1 ст. 92 ЗК України, п. 5 постанови Верховної Ради Української РСР за №562-ХІІ від 18.12.1990 "Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР", із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №3180-ХІІ від 05.05.1993, п. 10 р. VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний земельний кадастр", стверджує, що право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні.

Враховуючи наведене, посилаючись на приписи ст. 117 ЗК України, пп. "б" п. 3 р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", абз. 3 пп. "а" п. 4 р. ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", прокурор вважає, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності. Тернопільська філія Концерну РРТ набула право користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку станом на теперішній час не позбавлена. Державним реєстратором Байковецької сільської ради незаконно у порушення вимог чинного законодавства прийнято рішення про державну реєстрацію права комунальної власності Байковецької сільської ради на земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває в постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно державного акту серії «Б» № 035816 від 1987 року.

24.01.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 24.01.2023 (вх. № 607), у яких Адміністрація підтримала попередньо викладену свою позицію з приводу позовних вимог та заперечила щодо клопотання відповідача про залучення до участі у даній справі співвідповідачів.

25.01.2023 Тернопільською філією Концерну РРТ надано письмову позицію (на позовну заяву "про витребування з незаконного володіння у власність держави земельної ділянки") б/н від 24.01.2023 (вх. №629). Зокрема, ТФ Концерну РРТ в повному обсязі підтримала позицію прокурора, наведену у позовній заяві та доводи позивача, наведені у наданих суду 09.01.2023 додаткових поясненнях. Вважає, що державним реєстратором Байковецької сільської ради незаконно, у порушення вимог чинного законодавства, прийнято рішення про державну реєстрацію права комунальної власності Байковецької сільської ради на земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває в постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно Державного акту серії «Б» № 035816 від 1987 року. Як наслідок, остання, без відповідної правової підстави, поза волею дійсного власника земельної ділянки - держави вибула з її володіння.

В підготовчому засіданні 25.01.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, суд оголосив перерву до 09:10 год. 06.02.2023, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 25.01.2023 задоволено клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у підготовчому засіданні 06.02.2023 о 09:10 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

31.01.2023 Тернопільська філія Концерну РРТ (третя особа у справі) звернулась до суду з клопотанням б/н від 24.01.2023 (вх. №797) про продовження строку на подання письмової позиції щодо позову.

02.02.2023 на адресу суду від Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшли заперечення на відповідь на відзив заступника керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону за №171 від 27.01.2023 (вх. №897), згідно з якими відповідач, зокрема, підтримав заявлене ним у відзиві на позов клопотання про залишення позову прокурора без розгляду. Окрім того, відповідач вважає, що долучений прокурором до відповіді на відзив технічний паспорт №67245 від 18.07.2016 та довідка Тернопільської філії Концерну РРТ №32 від 23.01.2023, як докази на підтвердження розміщення на спірній земельній ділянці об'єкта нерухомого майна, яке належить позивачу, за відсутності у паспорті даних про період побудови незавершеного будівництва об'єкта №1622 та відсутності відповідних відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не є належним доказом щодо підтвердження права власності позивача на об'єкт незавершеного будівництва.

06.02.2023 на адресу суду від Байковецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області надійшли заперечення на відповідь на відзив Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України № 179 від 30.01.2023. У зазначених запереченнях відповідач підтримав наведену ним у відзиві на позов та запереченнях за №171 від 27.01.2023 (вх. №897) позицію щодо наявності підстав для застосування положень п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо тверджень позивача про правовий статус спірної земельної ділянки та наявність рішення у справі №921/338/18, відповідач зауважив, що рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі №921/338/18 не визнавалося право власності на земельну ділянку за Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України. Зазначив, що право постійного користування на спірну земельну ділянку не є правом власності, а Акт на право постійного користування не є документом, який би підтверджував право власності на неї. Стверджує, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно. Особа, яка ставить питання про витребування майна на свою користь, повинна в першу чергу довести наявність у неї права власності на спірне майно. Вважає, що для застосування ст. 387 ЦК України необхідною умовою є доведеність позивачем того факту, що він є власником нерухомого майна і таке право власності підтверджене правовстановлюючими документами. Однак, додані до позову та відповіді на відзив матеріали, на думку відповідача, не містять відповідних правовстановлюючих документів, які б підтверджували належність позивачу спірного майна на праві власності.

Також у зазначених запереченнях відповідач підтримав наведену ним раніше позицію щодо правомірності реєстрації земельної ділянки за сільською радою, яка обґрунтована розробленим проектом землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї-Гречинські та наявними у ньому даними щодо спірної земельної ділянки, як ділянки, яка увійшла в перелік земельних ділянок, які перейшли з державної у комунальну власність.

У підготовчому засіданні 06.02.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, суд оголосив перерву до 12:00 год. 15.02.2023, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 06.02.2023 задоволено клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у підготовчому засіданні 15.02.2023 о 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Окрім того, 06.02.2023 на електронну адресу суду від Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення надішли письмові пояснення щодо позовної заяви за №416/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. №1 000) та клопотання за №415/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. №999) про продовження строку на їх подання.

У підготовчому засіданні 15.02.2023 повноважний представник третіх осіб просив суд поновити строк для подання третіми особами письмових пояснень по суті позову. Повідомив, що у наданих суду клопотаннях б/н від 24.01.2023 (вх №797) та №415/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. №999) помилково вказано про продовження строку на їх подання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залишення позовної заяви без розгляду; відмовлено у задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залучення до участі у справі співвідповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію; поновлено Тернопільській філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення строк на подання письмових пояснень б/н від 24.01.2023 (вх. № 629 від 25.01.2023) та долучено останні до матеріалів справи № 921/681/22; поновлено Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення строк на подання письмових пояснень за вих. № 416/9.2-3 від 03.02.2023 (вх. № 1000 від 06.02.2023) та долучено останні до матеріалів справи № 921/681/22; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 921/681/22 на тридцять днів тавідкладено підготовче засідання у справі № 921/681/22 на 14:00 год. 06.03.2023.

16.02.2023 Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надіслала додаткові пояснення б/н від 15.02.2023 (вх. №1379), у яких, серед іншого, виклала позицію щодо наведених відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив Адміністрації за № 179 від 30.01.2023 зауважень про те, що Акт на право постійного користування земельною ділянкою не є документом, який підтверджує право власності позивача на спірну земельну ділянку, а тому унеможливлює його звернення з віндикаційним позовом, а також щодо відомостей про реєстрацію за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вул. Яремчука Н., 7, об'єкта незавершеного будівництвом, установлених в межах розгляду справи №921/338/18. Зокрема, позивач наголосив, що Тернопільська філія концерну РРТ набула право користування спірною земельною ділянкою у встановленому законом порядку та станом на теперішній час не позбавлена такого. Зауважив, що в процесі касаційного перегляду Верховним Судом справи №921/338/18 було встановлено, що підставою для внесення 10.04.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даних про право власності Байковецької сільської ради слугували спірні свідоцтво й рішення. З огляду на наявність порушеного цивільного права позивача, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі №915/127/18 та від 02.10.2018 у справі №911/488/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення №2023436 як такого, що порушує право та інтерес Адміністрації Держспецзв'язку.

З приводу суджень відповідача про відсутність правових підстав для звернення із віндикаційним позовом, Адміністрація вважає, що факт належності спірної земельної ділянки до земель державної форми власності є установленим, а наданий прокурором разом із позовом витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2022 свідчить про порушення прав позивача саме відповідачем - Байковецькою сільською радою.

Стосовно зауважень відповідача у запереченнях про те, що проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Шляхтинці та села Гаї-Гречинські Байковецької сільської ради проведено не одноособово відповідачем, а уповноваженими, незалежними державними органами та спеціалізованими організаціями, які несуть відповідальність згідно із законодавством, позивач звернув увагу на сформульований Великою Палатою Верховного Суду у п. 49, 51, 52 постанови від 02.02.2021 у справі №925/642/19 правовий висновок щодо питання застосування ст. 387, 388 ЦК України, згідно з яким Верховний Суд вказав, що "для витребування майна, оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав. При цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна із чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення, за умови його невідповідності закону, не зумовлює правових наслідків, на які воно спрямоване.

З врахуванням наведеного вище, Адміністрація Держспецзв'язку просить позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 17.02.2023 задоволено клопотання Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у підготовчому засіданні 06.03.2023 о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

23.02.2023 відповідач звернувся до суду з клопотанням за №351 від 16.02.2023 (вх. №1607) про долучення до матеріалів справи копії листа Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації №53 від 30.01.2023, який свідчить про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_1 , незавершеного будівництвом складу готової продукції № 1 за ТОВ "Консалтингова група "Анвальт Індастрі".

Окрім того, 23.02.2023 відповідач звернувся до суду із клопотанням за №352 від 16.02.2023 (вх. №1606) про залучення до участі справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ "Українські Медіа", Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію.

03.03.2023 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Тернопільська філія Концерну РРТ звернулась до суду з клопотанням б/н від 21.02.2023 (вх. №1901) про долучення до матеріалів справи схеми виносу в натурі проекту АМС об'єкта 1622.

Окрім того, 03.03.2023 Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері подано заперечення стосовно клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

В підготовчому засіданні 06.03.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі усіх учасників судового процесу, за наслідками заслуховування позицій учасників справи з приводу вказаних вище клопотань, суд оголосив перерву до 11:00 год. 08.03.2023, призначив підготовче засідання 08.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, визначив, що учасниками судового процесу, які будуть брати участь в останньому є представники позивача - Малахова О. В. та Шевцов С. О., про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.03.2023 залишено без розгляду клопотання Байковецької сільської ради № 351 від 16.02.2023 про долучення до матеріалів справи доказів; відмовлено у задоволенні клопотання Байковецької сільської ради № 352 від 16.02.2023 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські медіа", Тернопільську районну раду та Тернопільську районну державну адміністрацію; залишено без розгляду клопотання Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення б/н від 21.02.2023 про долучення до матеріалів справи доказів; закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/681/22 до судового розгляду по суті на 14:00 год. 27.03.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 22.03.2023 задоволено заяву б/н від 21.03.2023 Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у судовому засіданні 27.03.2023 о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.03.2023 Байковецькою сільською радою надано пояснення б/н від 26.03.2023 (вх. №264) щодо обставин, які мають значення для справи.

У судовому засіданні 27.03.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, суд, зважаючи на надані відповідачем 27.03.2023 пояснення, повідомлені прокурором обставини щодо зміни найменування прокуратури, оголосив перерву до 09:05 год. 12.04.2023, зобов'язав прокурора надати докази на підтвердження зміни найменування Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону та Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, про що постановив відповідну ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05.04.2023 задоволено заяву б/н від 04.04.2023 Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у судовому засіданні 12.04.2023 о 09:05 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10.04.2023 згідно з супровідним листом за №30.56/02-96ВИХ-23 від 10.04.2023 прокуратурою надано докази на підтвердження зміни найменування Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону та Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону.

В судовому засіданні 12.04.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників сторін та третіх осіб, суд: встановив, що вірним найменуванням прокуратури у справі №921/681/22 є Тернопільська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону; на підставі ст. 118 ГПК України залишив без розгляду пояснення відповідача б/н від 26.03.2023 (вх. №2621); перейшов до розгляду справи по суті, заслухав вступне слово учасників справи та оголосив перерву до 09:05 год. 28.04.2023, про що постановив відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання.

18.04.2023 адвокат Кукурудза А. Є. (представник відповідача, який брав участь в судовому засіданні 12.04.2023) у заяві б/н від 18.04.2023 повідомив суд про припинення надання правової (правничої) допомоги у справі №921/681/22 Байковецькій сільській раді.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.04.2023 задоволено заяву б/н від 21.04.2023 Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у судовому засіданні 28.04.2023 о 09:05 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

27.04.2023 Байковецька сільська рада звернулась до суду з клопотанням за №911 від 27.04.2023 (вх. №3611) про відкладення розгляду справи в засіданні 28.04.2023, у зв'язку із перебуванням її повноважного представника - Господар А. Р. у відпустці.

28.04.2023 на електронну адресу суду від адвоката Кукурудзи А. Є. надійшла заява б/н від 27.04.2023 (вх. № 3635) про долучення до матеріалів справи угоди від 17.04.2023 про припинення дії Договору № 1-13/03/23-ОМС про надання правової (правничої) допомоги від 13.03.2023 Байковецькій сільській раді.

У судовому засіданні 28.04.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі прокурора, повноважних представників позивача та третіх осіб, суд, зважаючи на те, що в судовому засіданні 24.04.2023 дату наступного судового засідання (28.04.2023) було погоджено з усіма учасниками справи, в т. ч. і з представником відповідача, беручи до уваги позицію інших учасників справи з приводу заявленого сільською радою клопотання, відхилив клопотання відповідача за вих. № 911 від 27.04.2023 (вх. № 3611) про відкладення розгляду справи, продовжив розгляд справи № 921/681/22 по суті, дослідив наявні в матеріалах справи письмові докази та оголосив перерву до 09:05 год. 19.05.2023, про що постановив відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання. Відповідача про судове засідання 19.05.2023 повідомлено відповідною ухвалою від 28.04.2023.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2023 задоволено заяву б/н від 28.04.2023 Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про участь її повноважних представників (Шевцова С. О. та Малахової О. В.) у судовому засіданні 19.05.2023 о 09:05 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.05.2023 Байковецька сільська рада звернулась до суду з клопотанням за №1096 від 17.05.2023 (вх. №4273) про зупинення провадження у справі №921/681/22 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №921/275/23. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач вказав, що ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2023 відкрито провадження у справі №921/275/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Українські медіа" до відповідачів - Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та телебачення, Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Байковецької сільської ради, про визнання припиненим з 10.09.1999 права постійного користування Тернопільською філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення земельною ділянкою площею 3, 85 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, яка розташована на території Байківецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області; визнання протиправною бездіяльність Байківецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області щодо неприйняття передбаченого ст. 123 ЗК України рішення за результатами розгляду заяви ТОВ "Українські медіа" про надання в оренду земельної ділянки площею 3, 85 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, для обслуговування власного незавершеного будівництвом складського приміщення №1А та розміщення торгово-складського комплексу та зобов'язання Байківецьку сільську раду Тернопільського району Тернопільської області на першому пленарному засіданні, що відбудеться після набрання рішенням суду законної сили, розглянути заяву ТОВ "Українські медіа" та прийняти рішення.

Враховуючи вказаний вище предмет спору у справі №921/275/23, а також те, що в обґрунтування позовних вимог у справі №921/681/22 прокурор посилається на дійсність права постійного користування Тернопільською філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення щодо земельної ділянки площею 3, 85 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, відповідач вважає, що встановлені у справі №921/275/23 обставини можуть вплинути на оцінку доказів у справі №921/681/22, в тому числі щодо фактів, які будуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі, зокрема, в частині наявності/відсутності права постійного користування щодо спірної земельної ділянки та повноважень щодо розпорядження нею.

В судовому засіданні 19.05.2023, яке відбулось в режимі відеоконференції за участі повноважних представників сторін та третіх осіб, суд: заслухав позиції усіх учасників справи щодо вказаного вище клопотання Байковецької сільської ради; беручи до уваги приписи ст. 2, 13 ГПК України, зважаючи на те, що спір у справі №921/681/22 знаходиться на стадії розгляду справи по суті, а наведені у клопотанні обставини не є тими виключними випадками, за наявності яких чинне процесуальне законодавство дозволяє зупинити провадження у справі на стадії розгляду по суті, відмовив у задоволенні клопотання відповідача за №1096 від 17.05.2023 (вх. №4273); продовжив розгляд справи по суті, заслухав заключне слово учасників справи та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Присутній в судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, заявах по суті справи та посилаючись на наявні в матеріалах справи письмові докази. Окрім того, зауважив, що спірна земельна ділянка має важливе стратегічне значення для держави.

Повноважні представники позивача позов прокурора просять задовольнити в повному обсязі. Наведену у наданих суду заявах по суті справи та додаткових поясненнях позицію по суті позову підтримали в повному обсязі.

Повноважний представник третіх осіб позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив врахувати, що станом на сьогоднішній день Державний акт, на підставі якого Філія набула земельну ділянку у постійне користування є чинним, на земельній ділянці розміщений незавершений будівництвом об'єкт 1622, від спірної земельної ділянки Філія ніколи не відмовлялась.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, наведених у відзиві на позов, наданих суду запереченнях. Вважає, що матеріалами справи не доведено обставин, на які посилається прокурор у позові, зокрема, відсутні докази знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів незавершеного будівництва Концерну; Адміністрація не є уповноваженим органом у даній справі; право користування Концерну спірною земельною ділянкою було припинено у 1999 році, з моменту видачі Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" Державного акту на право постійного користування землею; спірна земельна ділянка зареєстрована за сільською радою правомірно, оскільки на момент розроблення проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж с. Шляхтинці та с. Гаї-Гречинські Байковецької сільської ради будь-які документи, які б підтверджували наявність у когось права користування даною земельною ділянкою, були відсутні.

Щодо звернення прокурора у даній справі.

Правомірність звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України досліджена судом в ухвалі від 15.02.2023, якою, зокрема, встановлено, що: при зверненні до суду з даним позовом Тернопільською спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Західного регіону дотримано передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" порядку; позов подано із врахуванням розумного строку на вчинення відповідних дій компетентним органом; прокурором вірно визначено уповноважений державою орган для здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах, належним чином обґрунтовано обставини, пов'язані з порушенням інтересів держави, та відмовлено у задоволенні клопотання Байковецької сільської ради, викладеного у відзиві на позов № 80 від 13.01.2023, про залишення позовної заяви без розгляду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях доводи та пояснення повноважних представників сторін та третіх осіб, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

21.04.1987 Виконавчим комітетом Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області прийнято рішення за №109 "Про видачу державних актів на право користування землею", відповідно до п. І.І. якого вирішено: "Видати Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 на площі 11, 13 га ріллі колгоспів ім. Петровського - 4, 30 га, "Заповіт Ілліча" - 6, 83 га під будівництво об'єкту 1622 і під'їзної дороги до нього.

На підставі вказаного рішення Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 видано Державний акт серії "Б" за № 035816 на право користування землею загальною площею 11, 13 га для будівництва об'єкта 1622 і під'їзної дороги, який зареєстровано у 1987 р. в Книзі записів державних актів на право користування землею №192 (далі - Державний акт № 035816). При цьому у Акті вказано, що за вказаним землекористувачем земля закріплюється у безстрокове і безоплатне користування.

Наказом Міністерства зв'язку України за №87 від 23.06.1993 Республіканську мережу магістральних зв'язків і телебачення №5 /м. Тернопіль/ перейменовано у Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр /м. Тернопіль/.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за №751 від 20.07.2006 Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр реорганізовано шляхом приєднання до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та встановлено, що останній є правонаступником прав і обов'язків державних підприємств, зазначених у додатку 1 до цього наказу, в т. ч. Тернопільського обласного радіотелевізійного передавального центру (п. 2. 22 Додатку №1 до наказу).

25.06.2009 Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення видано наказ за №164 "Про початок роботи Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення".

21.05.2021 державним реєстратором Байковецької сільської ради Тернопільської області Федів О. С., на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №58349534 від 26.05.2021, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про право комунальної власності Байковецької сільської ради (номер запису про право власності 42139376) на об'єкт нерухомого майна реєстраційний номер 2367945461252 - земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.

Підставою для державної реєстрації права комунальної власності Байковецької сільської ради на вказану земельну ділянку зазначено Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Як вже зазначалось вище, предметом судового розгляду у даній справі є вимога про витребування з незаконного володіння Байковецької сільської ради у власність держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України земельної ділянки загальною площею 3, 8533 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2367945461252).

Звертаючись до суду з даним позовом, прокурор стверджує, що спірна земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, наданої Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 згідно Державного акту серії "Б" №035816 у постійне користування для будівництва об'єкта 1622 та під'їздної дороги.

Вважає, що оскільки Тернопільська філія Концерну РРТ (правонаступник) набутого згідно вказаного вище Державного акту права постійного користування землею станом на теперішній час у встановленому законом порядку не позбавлена, проведена державним реєстратором Байковецької сільської ради реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку за кадастровим номером 6125289800:01:001:0196 призвела до її вибуття з володіння дійсного власника - держави, поза її волею.

Ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Земельного Кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

П. 5 постанови Верховної Ради Української РСР за № 562-ХІІ від 18.12.1990 «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 3180-ХІІвід 05.05.1993) громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу України, зберігають свої права на користування до оформлення ними у встановленому порядку прав власності на землю або землекористування.

02.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову за №449 "Про затвердження форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою". Поряд із цим, п. 2 вказаної постанови визначено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю та державний акт на право постійного користування землею залишилися чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

01.01.2013 набув чинності Закон України «Про Державний земельний кадастр», п. 10 р. VII Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

У п. 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у статті 141 названого Кодексу, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

У п. 7.29 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом. Така позиція відповідає висновку, викладеному в Рішенні Конституційного Суду України №5-рп/2005 від 22.09.2005.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Положеннями ст. 141 ЗК України визначено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Ч. 1 ст. 117 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.

На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки.

Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.

Поряд із цим, ч. 2 ст. 117 ЗК України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (далі - Закон № 5245-VI).

П. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 5245-VI визначено, що з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.

У абз. 3 пп. "а" п. 4 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №5245-VI визначено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов'язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Ч. 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Ст. 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).

В судовому засіданні встановлено, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" №3475-IV, з наступними змінами (далі - Закон №3475-IV) та Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, затвердженого наказом Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 15.08.20.17 №451, є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності і входить до сфери управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

Майно Концерну перебуває у державній власності та закріплюється за ним на праві господарського віддання. Здійснюючи право господарського відання, Концерн володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, за погодженням з Уповноваженим органом управління (Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України), вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Уповноваженого органу управління та цьому Статуту (п. 4.2 Статуту Концерну).

Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є структурним підрозділом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Згідно з п. 7.3. Положення про Філію власником майна та майнових прав, які закріплені за Філією, а також майна, отриманого в результаті господарської діяльності, є Держава в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

З матеріалів справи також вбачається, що Тернопільська філія Концерну РРТ є правонаступником прав і обов'язків Республіканської мережі магістральних зв'язків і телебачення № 5.

Факт набуття Республіканською мережею магістральних зв'язків і телебачення № 5 у безстрокове користування земельної ділянки площею 11, 13 га для будівництва об'єкту 1622 і під'їзної дороги підтверджено наявними у справі рішенням Виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області №109 від 21.04.1987 та Державним актом на право користування землею серії “Б” №035816, який зареєстрований у Книзі записів Державних актів на право користування землею за №192.

Станом на день розгляду даного спору Державний акт серії "Б" за № 035816 від 1987 року, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №192, є чинним, ніким не скасованим. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Матеріали даної справи не містять і доказів припинення у встановленому законом порядку права постійного користування земельною ділянкою наданого згідно вказаного вище Державного акту від 1987 року.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами прокурора про те, що Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення набула право користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку не позбавлена.

Судом також встановлено, що в провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилась справа №921/338/18 за позовом Заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1) Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, 2) Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, до відповідачів - 1) Тернопільської районної державної адміністрації, 2) Байковецької сільської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Анвальт Індастрі", про визнання незаконним та скасувати свідоцтва про право власності, визнати незаконним та скасувати рішення реєстраційної служби про реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 2023436 від 27.04.2013.

Позовні вимоги у вказаній справі були аргументовані тим, що земельна ділянка площею 6 га (кадастровий номер 6125280600:02:001:2684) по вул. Яремчука, 7, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області відноситься до земель державної власності та перебуває у постійному користуванні Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яка є підрозділом позивача, а тому, Свідоцтво про право власності від 27.04.2013 № 3023405, видане Байковецькій сільраді, та рішення Реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію права власності за Байковецькою сільрадою від 27.04.2013 № 2023436 вказаної земельної ділянки порушують право власності держави. При цьому перебування вказаної вище земельної ділянки у постійному користуванні Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення обґрунтоване виданим Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 на підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області №109 від 21.04.1987 Державним акт серії "Б" за № 035816 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 11, 13 га для будівництва об'єкта - під'їзної дороги.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019, позов прокурора задоволено.

Судові рішення аргументовано тим, що земельна ділянка площею 6 га (кадастровий номер 6125280600:02:001:2684) по вул. Яремчука, 7, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області незаконно вибула з власності держави в порушення вимог статей 116, 141 ЗК України, а тому Свідоцтво № 3023405 і рішення № 2023436 підлягають скасуванню.

Постановою Верховного Суду від 13.10.2020 зазначені вище судові рішення залишено без змін.

Зі змісту судового рішення у справі №921/338/18 вбачається, що в ході розгляду даної справи суд встановив, що: “земельна ділянка площею 11, 13 га, на яку виконкомом Тернопільської районної ради було видано Державний акт №035816 на право постійного користування Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 для будівництва об'єкта 1622 та під'їздної дороги, незважаючи на наявність правовстановлюючого документа, без погодження з Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, фактично, використовується іншими суб'єктами:

- 7, 3 га розташовані на території Байковецької сільради, якою згідно рішення від 20.07.1999 №60 виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ТР №001882 Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" для організації полігону випробувань антенної техніки та електронної апаратури для космічного зв'язку інформаційних систем і телебачення. Відповідно до Інформаційної довідки Державного земельного кадастру 6, 0 га земельної ділянки (кадастровий номер 6125280600:02:001:2684) на час проведення аудиту знаходилась на праві оренди. Так, за згодою Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" вказана земельна ділянка рішенням Байковецької сільради відведена в оренду ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі", а інша її (земельної ділянки) частина - 1, 3 га, знаходиться у розпорядженні Байковецької сільради, як землі запасу;

- решта - 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196) розташовані на території Шляхтинецької сільської ради, згідно з рішенням від 10.09.1999 №107 видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ТР №001883 Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" та згідно з інформацією Державного земельного кадастру на час проведення аудиту знаходяться у розпорядженні Тернопільської районної державної адміністрації”.

Ч. 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на наведене, суд визнає правомірними доводи прокурора про те, що земельна ділянка площею 3, 8533 га за кадастровим номером 6125289800:01:001:0196 є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, наданої Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 у постійне користування для будівництва об'єкта 1622 та під'їздної дороги згідно з Державним актом серії "Б" №035816.

За даних обставин, зважаючи на те, що користувачем спірної земельної ділянки є Тернопільська філія Концерну РРТ, як структурний підрозділ юридичної особи - Концерну РРТ, який є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності і входить до сфери управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 117 ЗК України, абз. 3 пп."а" п. 4 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №5245-VI, ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", суд прийшов до висновку, що реєстрація права комунальної власності Байковецької сільської ради на земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває в постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно Державного акту серії «Б» № 035816 від 1987 року, державним реєстратором Байковецької сільської ради є незаконною та порушує право власності держави на спірне майно.

Ч. 1 ст. 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 95 ЗК України).

Ч. 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

П. 9 ч. 1. ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.

В пунктах 83-87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц викладено такі висновки: Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 02.07.2019 у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших. При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, п. 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18). Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем.

За змістом правового висновку, викладеного у п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду за результатом розгляду справи № 367/2022/15-ц від 29.05.2019, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об'єднання, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

У постанові від 14.11.2018у справі №183/1617/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов'язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Таким чином, беручи до уваги встановлені судом в ході розгляду даного спору обставини щодо правомірності набуття третьою особою - Тернопільською філією Концерну РРТ (структурним підрозділом юридичної особи - Концерну РРТ, який є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності) права користування спірною земельною ділянкою; відсутність в матеріалах справи доказів припинення такого права у встановленому законом порядку станом на день розгляду даного спору; незаконність проведеної державним реєстратором Байковецької сільської ради реєстрації права комунальної власності Байковецької сільської ради на земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196), яка є частиною земельної ділянки площею 11, 13 га, що перебуває в постійному користуванні Тернопільської філії Концерну РРТ згідно Державного акту серії «Б» № 035816 від 1987 року, яка призвела до порушення інтересів (права власності) держави на спірне майно та його незаконне вибуття, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для витребування вказаної вище земельної ділянки з незаконного володіння Байковецької сільської ради у власність держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

На думку суду, наведені учасниками справи обставини щодо відсутності/наявності на спірній земельній ділянці належного позивачу нерухомого майна, зважаючи на зазначені вище приписи ч. 2 ст. 117 ЗК України, абз. 3 пп."а" п. 4 р. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №5245-VI, ч. 2 ст. 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", та наявність чинного на сьогодні у третьої особи права на користування землею, наданою у 1987 році згідно Державного акту серії "Б" №035816, не спростовують правомірність заявлених у даній справі позовних вимог.

З матеріалів справи також вбачається, що Господарським судом Тернопільської області в ході розгляду справи № 921/776/19 (ухвала від 06.02.2020, яка набрала законної сили) за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, за участі третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення; Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, до відповідачів: 1) Тернопільської районної державної адміністрації, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські медіа”, про визнання незаконним, скасування розпорядження № 902 від 25.12.2009 та недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.12.2009, встановлено, що договір оренди земельної ділянки від 30.12.2009, укладений між Тернопільською районною державною адміністрацією та ТОВ “Українські медіа” припинено у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, а також зазначений вище договір не був продовжений (поновлений). Тому, наведені відповідачем у відзиві на позов доводи про наявність у ТОВ "Українські медіа" права користування спірною земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки суд вважає безпідставними.

Твердження відповідача, з посиланням на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі №921/338/18, щодо припинення у Тернопільської філії Концерну РРТ права користування спірною земельною ділянкою у 1999 році, у зв'язку із видачею Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ТР №001883, на думку суду, є безпідставними, оскільки: при розгляді справи №921/338/18 обставини щодо припинення/не припинення у Тернопільської філії Концерну РРТ права користування земельною ділянкою загальною площею 3, 8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196) чи правомірності/безпідставності видачі Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ТР №001883 не встановлювались; зі змісту судового рішення вбачається, що на підставі довідки №05-20/34 Державної аудиторської служби України Західного офісу Держаудитслужби Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області суд встановив лише факт використання, за наявності правовстановлюючого документа, без погодження з Концерном, іншими суб'єктами наданої Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення земельної ділянки площею 11, 13 га, на яку виконкомом Тернопільської районної ради видано Державний акт серії “Б” №035816.

Окрім того, суд вважає за доцільне зазначити, що можливе встановлення у справі №921/275/23 певних обставин, зважаючи на визначений предмет і підстави позову у даній справі, жодним чином не перешкоджає з'ясуванню питання наявності/відсутності законних підстав для державної реєстрації права комунальної власності Байковецької сільської ради на спірну земельну ділянку та встановлення її дійсного власника в межах даної справи. Встановлення у даній справі дійсного власника спірної земельної ділянки, за умови набрання рішенням законної сили, не позбавляє ТОВ "Українські Медіа" можливості, за наявності передбачених законом підстав, оформити документи щодо користування земельною ділянкою під об'єктом нерухомого майна.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, суд керується висновками Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Відповідно до вимог ст. 123, 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 99 282 грн 20 коп. суд покладає на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12-14, 53, 73-79, 86, 123, 129, 197, 232-233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати у власність держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України (вул. Солом'янська, 13, м. Київ, 03110, ідентифікаційний код 34620942) з незаконного володіння Байковецької сільської ради (вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711, ідентифікаційний код 04394846) земельну ділянку загальною площею 3, 8533 га, кадастровий номер 6125289800:01:001:0196, яка розташована на території Байковецької територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2367945461252).

3. Стягнути з Байковецької сільської ради, вул. Січових Стрільців, 43, с. Байківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 47711, ідентифікаційний код 04394846, на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, вул. Клепарівська, 20, м. Львів, Львівська область, 79007, ідентифікаційний код 38326057, 99 282 грн 20 коп. в повернення сплаченого судового збору.

4. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення, в порядку визначеному ст. 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.05.2023

Суддя І.М. Гирила