30.05.2023 р. Справа № 914/2859/22
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДС Трейд Плюс”, м. Коломия, Івано-Франківська обл.
до відповідача: JD Global Trade GmbH, м. Бремен, Німеччина
про стягнення 169 876 Євро, що складає 6 050 983,12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022
Суддя Наталія Мороз
при секретарі Соломії Дицькій
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Сосула О.О.
Суть спору:
У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2859/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДС Трейд Плюс” до JD Global Trade GmbH про стягнення 169876 Євро, що складає 6050983,12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.
Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.12.2022.
Ухвалою від 22.12.2022 провадження у справі було зупинено та відкладено підготовче засідання на 04.07.2023 до виконання судового доручення про вручення судових документів чи повідомлення про неможливість такого виконання щодо Фірми JD Global Trade GmbH.
28.03.2023 через службу діловодства господарського суду відповідачем подано клопотання про поновлення провадження у справі, відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновленням строку на подання відзиву та клопотання про залучення до участі у справі Головного управління ДПС в Івано-Франківській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Крім того, відповідачем подано клопотання про забезпечення попередньо визначеної суми судових витрат в порядку ст. 125 ГПК України.
Ухвалою суду від 06.04.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.05.2023.
Ухвалою суду від 02.05.2023 поновлено JD Global Trade GmbH строк на подання відзиву та долучених до нього доказів і долучено його до матеріалів справи. Підготовче засідання відкладено на 30.05.2023.
В судове засідання 30.05.2023 представник позивача не з'явився, однак через систему «Електронний суд» подав заяву від 29.05.2023 про відкладення розгляду справи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та довідку сімейного лікаря.
Представник відповідача в судове засідання з'явився та долучив до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду докази правосуб'єктності відповідача. Крім того, надав пояснення з приводу викладеного у відзиві на позовну заяву клопотання про залучення до участі у справі третьої особи та долученого до відзиву клопотання про забезпечення попередньо визначеної суми витрат відповідача. Вказані клопотання просить задоволити.
Розглянувши викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, суд зазначає наступне.
Відповідач у поданому відзиві зазначає, що, оскільки ОСОБА_1 , директор ТОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (позивач) отримав від відповідача у готівковій формі 97 300,00 євро, 10 000,00 доларів США та 40 000,00 доларів США по контракту №21/04/2022/001 від 21.04.2022, однак не провів їх через касу позивача та не декларував у межах валютного контролю, то відповідач має обґрунтовані підстави вважати, що даний позов зумовлений не лише намаганням подвійного збагачення за рахунок відповідача, а й з метою уникнення відповідальності за порушення податкового законодавства у сфері валютного контролю в умовах воєнного стану. З цього приводу відповідач має намір додати відповідні докази в ході розгляду справи, оскільки на момент подання відзиву такі докази відсутні.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що при розгляді даної справи можуть бути порушені інтереси держави, а тому наявні правові підстави для залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору органу державної податкової служби у порядку ч. 2 ст. 50 ГПК України - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
З врахуванням визначеного позивачем предмета та підстав позову, наведених відповідачем у відзиві доводів та поданих доказів, суд дійшов висновків про недоведеність відповідачем належними засобами доказування обставини того, що рішення у цій справі може вплинути на права та обов'язки однієї із сторін щодо Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, а відтак, викладене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача слід відхилити за безпідставністю та необґрунтованістю, в залученні до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача відмовити.
Розглянувши долучене відповідачем до відзиву клопотання про забезпечення попередньо визначеної суми витрат відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідач у поданому клопотанні наводить аналогічні за змістом до викладених у відзиві на позовну заяву заперечення проти заявленого позову та зазначає, що заявлений позов є очевидно надуманим, а метою його пред'явлення в даній справі є не реальний захист порушеного права або охоронюваного законом інтересу, що свідчить про зловживання процесуальними правами. Разом з тим, оскільки ТОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» звернулось з очевидно надуманим позовом, але в силу вимог законності та справедливості судовий розгляд повинен відбутись, то на думку відповідача наявні правові підстави для забезпечення судових витрат у порядку ч. 4 ст. 125 ГПК України.
В доповнення до викладеного відповідач вказує, що положення ч. 4 ст. 125 ГПК України узгоджуються зі змістом принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році за змістом якої суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків. Таким чином, згідно доводів відповідача, метою такого забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені заявленим позовом. На відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення або забезпечення судових витрат відповідача направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично цей інститут права зберігає існуючий status quo між сторонами до ухвалення рішення суду по суті спору.
Згідно з 1, 4 ст. 125 ГПК України, суд може зобов'язати сторони внести на депозитний рахунок суду попередньо визначену суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією, про що постановляє ухвалу (забезпечення судових витрат). Як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право за клопотанням відповідача зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо: 1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов або 2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові. Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
З наведеного вбачається, що суд має право зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення судових витрат (до складу яких входять витрати на професійну правничу допомогу) тільки на підставі клопотання відповідача. При цьому під час розгляду відповідного клопотання, суд повинен враховувати обставини, перелік яких визначений в ч. 4 ст. 125 ГПК України і який є вичерпним.
Частиною 5 ст. 125 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 127 та ч. 5 ст. 129 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
Таким чином, склад та розміри витрат, пов'язаних з правничою допомогою, входять до предмета доказування у справі та на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані підтверджуючі документи. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 02.06.2020 у справі №707/396/17 та від 29.07.2020 у справі №748/2581/18.
Так, зокрема, згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що з наведених приписів господарського процесуального закону вбачається, що для забезпечення судових витрат необхідно не лише встановити, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов, а й встановити, що розмір судових витрат, які відповідач просить забезпечити, є обґрунтованим, розумним і співмірним.
Разом з тим, приписами ч. 2 ст. 43 ГПК України передбачено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, до яких, зокрема, віднесено подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.
Водночас, норми ГПК України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому, однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе. Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2019 справі № 910/16436/18, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18, від 24.10.2019 у справі № 910/16413/18, від 18.11.2021 у справі № 910/4650/21, від 14.06.2022 у справі № 910/10680/21.
Відтак, обставини наявності договірних відносин між сторонами, факт поставки, отримання товару та його оплати, а також подані на підтвердження названих обставин докази будуть досліджуватись та встановлюватися судом під час розгляду справи по суті.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем в обґрунтування обставини понесення судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги до заяви про вступ у справу як представника (зареєстровано в системі електронного документообігу суду 02.05.2023 за вх. №10856/23) долучено копію укладеного між відповідачем та Сосулою Олександром Олександровичем договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 №3-3/03/23, довіреності від 09.02.2023 та ордеру від 02.05.2023 серії АО №1087749. Інші докази в обґрунтування обставини понесення відповідачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги станом на час вирішення судом клопотання відповідача в матеріалах справи відсутні.
При цьому, суд зазначає, що ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.
У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, у залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18.
Поряд з наведеним суд звертає увагу, що встановлення наявності чи відсутності підстав для пред'явлення позову здійснюється судом під час розгляду справи по суті в нарадчій кімнаті після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, на підставі чого є неприпустимим надавати на стадії підготовчого провадження будь-яку оцінку поданим сторонами доказам та зазначення передчасних висновків щодо безпідставності або штучності позову, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а їх належність, допустимість, достовірність оцінюються як кожного окремо, так і їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності у нарадчій кімнаті під час розгляду спору по суті.
З наведеного суд дійшов висновків про те, що твердження відповідача про те, що позовна заява має ознаки безпідставної поданої, мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.
Розглянувши матеріали справи та подане клопотання, недоведеність належними засобами доказування обставини того, що позов має ознаки завідомо безпідставного, чи інших ознак зловживання позивачем правом на позов, суд не вбачає підстав щодо зобов'язання позивача вносити на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Відповідачем не доведено обставини того, що майновий стан позивача (відсутність зареєстрованого майна в Україні) або дії позивача щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку у задоволенні клопотання відповідача про забезпечення попередньо визначеної суми витрат відповідача відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 15, 43, 125, 126, 177, 182, 183, 234, 235 ГПК України, суд,
1. У задоволенні клопотання JD Global Trade GmbH про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відмовити.
2. У задоволенні клопотання JD Global Trade GmbH про забезпечення попередньо визначеної суми витрат відповідача відмовити.
3. Продовжити підготовче провадження на 30 днів.
4. Підготовче засідання відкласти на 06.06.23 о 09:50 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Львівської області за адресою: м. Львів, вул. Личаківська,128 - зал судових засідань № 6.
5. Сторонам - за наявності заяв та клопотань, надати такі заяви чи клопотання до суду за 3 дні до початку судового засідання, забезпечити явку повноважних представників в судове засідання.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.