номер провадження справи 26/72/21
31.05.2023 Справа № 908/3150/21(908/156/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, розглянувши матеріали
за позовною заявою Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 61)
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький ДБК” (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4)
про стягнення заборгованості 26 551,40 грн
в межах справи №908/70/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький ДБК” (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4)
кредитори - 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод газоочисного обладнання”, код ЄДРПОУ 32027814 (69106, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 247)
2/ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області
3/ Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
4/ Комунальне підприємство “Управління капітального будівництва”
5/ Головне управління ДПС у Запорізькій області
6/ Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Новокузнецька-57”
7/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія з управління активами “СТАНДАРТ ІНВЕСТ”
8/ Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк “Індустріалбанк”
9/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізька будівельна компанія “РАССВЕТ”
10/ ОСОБА_1
11/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівський ДБК”
12/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Запорізький домобудівний комбінат”
13/ Акціонерне товариство “РАССВЕТ”
14/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестиційна будівельна компанія “РАССВЕТ”
15/ Публічне акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго”
16/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Вільна енергетична компанія “ПАЛІВЕНЕРГО”
17/ Управління Служби безпеки України в Запорізькій області
Без виклику представників сторін
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.02.2023 року прийнято позовну заяву Комунального підприємства “Водоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький ДБК” про стягнення 26 551,40 грн, для розгляду в межах справи № 908/3150/21 про банкрутство відповідача, відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу згідно з вимогами ч. 1 ст. 251 ГПК України строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.
Предметом спору у даній справі є неналежне виконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2857 від 01.01.2010, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 26 551,40 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд установив наступне.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Між Комунальним підприємством “Водоканал” (далі - КП «Водоканал») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій та матеріалів» (далі - Споживач) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2857 від 01.01.2010 (далі - Договір). Відповідно до розділу 6 Договору термін його дії встановлено з 01.01.2010 по 31.12.2010. Цим же розділом передбачено, що він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було заявлено однією із сторін. Таким чином, договір є пролонгованим та на теперішній час чинним.
Додатковою угодою від 24.09.2013 було внесено зміни до преамбули договору, якою змінено назву Споживача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних конструкцій та матеріалів» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК», який є його правонаступником всіх прав і обов'язків.
Згідно із п. 1.1. Договору КП «Водоканал» забезпечує подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчику Споживача-м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса (Сапожнікова), 12.
Відповідно до п. 3.2.1 Договору Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності до.умов Договору та чинного законодавства.
Розділом 5 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою від 03.05.2019) встановлено, що основним документом на оплату є акт-рахунок. "Споживач" з 27 по 31 цисло кожного місяця надає "Водоканалу" Звіт про показники приладів обліку питної вщи та об'єми водопостачання та водовідведення за формою, визначеною у додатку до даного пункту Договору, який підписується "Споживачем".
На підставі даних Звіту або акту, зазначеному у п.3.1.2 цього Договору, "Водоканал" визначає обсяги наданих "Споживачу" послуг і розмір оплати та протягом 2- ох робочих днів виписує Акт-рахунок у 2-х примірниках, підписаних представником ''Водоканалу".
"Споживач" зобов'язаний протягом 5-ти банківських днів, з дати надання Звіту, самостійно отримати у "Водоканалі", підписати всі примірники Акта-рахунку та перерахувати на розрахунковий рахунок "Водоканалу" суму, вказану в Акті-рахунку.
Якщо "Споживач" не отримує або відмовляється підписати Акт-рахунок, він підписується представником "Водоканалу", а в Акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову або неотримання. Документи пересилаються поштою та вважаються прийнятими "Споживачем".
Оформлений таким чином Акт-рахунок є обов'язковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.
У Споживача за період з липня 2022 року по вересень 2022 року та листопад 2022 року виникла заборгованість перед КП «Водоканал» по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 26 551,40 грн., що підтверджується складеними актами та актами-рахунками по воді:
- акт № 2857/4 та акт-рахунок №942607 від 31.07.2022 за період липня 2022 року;
- акт № 2857 та акт-рахунок №950561 від 31.08.2022 за період серпня 2022 року;
- акт № 2857 та акт-рахунок №958374 від 30.09.2022 за період вересня 2022 року;
- акт № 2857 та акт-рахунок №975679 від 30.11.2022 за період листопада 2022
року.
Від підпису акта та акта-рахунку за листопад 2022 року Споживач відмовився, про що є відповідний запис. Вказані документи були надіслані засобами поштового зв'язку на адресу ОСОБА_2 супровідним листом від 09.12.2022 №5127/22/08 з додатками (цінне з описом вкладення). Відповідно до умов договору оформлений таким чином Акт-рахунок є обов'язковим для виконання.
Інші акти та рахунки складені у присутності представника Споживача і підписані ним без зауважень, а отже і з розрахунками, викладеними в актах, Споживач згоден в повному обсязі.
Всупереч умовам Договору Споживач за спожиті послуги оплату в повному обсязі не здійснив. Часткова оплата становить 1,05 грн, що підтверджується випискою по рахунку за 16.08.2022.
Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2857 від 01.01.2010.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч., ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач довів суду факт невиконання в повному обсязі з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 2857 від 01.01.2010.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги в розмірі 26 551,40 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
За змістом статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізький ДБК” (69019, м. Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, 4, код ЄДРПОУ 30616508) на користь Комунального підприємства “Водоканал” (69002, м.Запоріжжя, вул.Святого Миколая, 61, код ЄДРПОУ 03327121) суму у розмірі 26 551 (двадцять шість тисяч п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 40 коп основного боргу та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
У зв'язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … рішення складено та підписано 31.05.2023.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.