вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" травня 2023 р. Справа№ 925/1696/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Майданевича А.Г.
суддів: Суліма В.В.
Коротун О.М.
секретар судового засідання: Новосельцев О.Р.
за участю представників сторін:
прокурор: Синюк І.А.
від позивача 1: не з'явився
від позивача 2: не з'явився
від відповідача: Бобер Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023
у справі № 925/1696/20 (головуючий суддя Васянович А.В.)
за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:
1.Черкаської міської ради
2.Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Каштан-Плюс
про стягнення 567 835,46 грн, -
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 заяву приватного виконавця виконавчого округу Чкркаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі №925/1696/20 задоволено. Спільну заяву Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» про затвердження мирової угоди у справі № 925/1696/20 задоволено. Затверджено мирову угоду, зміст якої викладено в резолютивній частині ухвали. Провадження у справі № 925/1696/20 закрито.
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована відповідністю поданої мирової угоди вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України, яка не суперечить закону та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, заступник керівника Черкаської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/1696/20 скасувати та відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Чкркаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі №925/1696/20.
Апеляційна скарга мотивована тим, що мирова угода порушує права та охоронювані законом інтереси територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.
Апелянт також зазначає, що боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» має достатньо коштів для виконання своїх зобов'язань без укладення мирової угоди.
Прокурор вказує, що тривалий строк виконання мирової угоди призведе до значного знецінення суми боргу внаслідок інфляційних процесів, що призводить до порушення інтересів стягувача умовами мирової угоди.
Прокурор наголошує, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок щодо закриття провадження у справі у зв'язку із затвердженням мирової угоди, а тому таке судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права та процесуального права.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
В свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, відповідач у своєму відзиві, наданому до суду 04.05.2023 (відповідно до поштової накладної), зазначає, що ухвала суду прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає та ухвалу слід залишити без змін.
Також, боржник вказує, що заступник керівника Черкаської окружної прокуратури виступає як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. За змістом ст.ст. 192, 330 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання щодо укладення мирової угоди належить до процесуальних прав сторін, в той час, як інші учасники справи не наділені повноваженнями щодо їх схвалення або заперечення.
Боржник стверджує, що строк виконання зобов'язання, визначений в мировій угоді не порушує вимог матеріального чи процесуального закону.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 справу № 925/1696/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Майданевич А.Г., суддів: Коротун О.М., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/1696/20 та справу призначено до розгляду на 29.05.2023.
Явка представників сторін
Представники позивача 1 та позивача 2 у судове засідання, призначене на 29.05.2023, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями та поверненнями, наявними у матеріалах справи.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представників третіх осіб обов'язковою в судове засідання не визнавалась, та враховуючи відсутність заперечень учасників судового процесу про розгляд справи у їх відсутність, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутність зазначених представників за наявними у справі матеріалами.
Позиції учасників справи
Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції 29.05.2023 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Чкркаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі №925/1696/20.
Представник боржника у судовому засіданні апеляційної інстанції 29.05.2023 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Черкаської міської ради, Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» про стягнення 567 835, 46 грн. надміру сплачених бюджетних коштів за нікчемними додатковими угодами до договору поставки товару №02 від 05.03.2019 року.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.06.2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 567 432, 17 грн. коштів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на користь Черкаської обласної прокуратури 8 511, 57 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2022 залишено без змін.
16.03.2023 року на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 15.06.2022 року Господарським судом Черкаської області видано відповідні накази.
24.03.2023 року відкрито виконавче провадження № 71395100 з примусового виконання наказу № 925/1696/20 від 16.03.2023.
29.03.2023 року від приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни надійшла заява про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, яка укладена між сторонами у справі.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Юлії Володимирівни про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення у справі № 925/1696/20 задоволено. Затверджено мирову угоду, укладену 28.03.2023 року між стягувачем - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс».
Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована відповідністю поданої мирової угоди вимогам статті 192 Господарського процесуального кодексу України, укладенням останньої в інтересах обох сторін та відсутністю порушення прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони можуть примиритися на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін.
Таким чином, сторонам надано можливість комплексно врегулювати відносини між собою в тому числі не обмежуючись обсягом вимог, що були заявлені у позові.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
В такий спосіб мирова угода є однією з форм прояву свободи (диспозитивності) в реалізації сторонами господарського процесу своїх прав, що проявляється в укладенні між ними угоди про заміну зобов'язання, на підставі якого й виник спір, іншим зобов'язанням з метою врегулювання такого спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Відповідно до ст. 330 ГПК України мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ.
Питання затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення, задоволення заяви про відмову стягувача від примусового виконання рішення вирішується судом протягом десяти днів з дня надходження до суду відповідної заяви, про що постановляється ухвала.
Суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 цього Кодексу.
Стаття 192 ГПК України передбачає, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Згідно із ч. 5 ст. 192 ГПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради з метою організації примусового виконання рішення суду у даній справі звернувся до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Матвійчук Ю.В.
Приватним виконавцем 24.03.2023 року відкрито виконавче провадження № 71395100 з примусового виконання наказу суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каштан-Плюс» на користь Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради 567 432, 17 грн. боргу.
У ході примусового виконання рішення суду у даній справі сторонами виконавчого провадження було укладено мирову угоду та подано її приватному виконавцю.
Мирову угоду укладено 28.03.2023 року між стягувачем - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради в особі директора Бєлова Богдана Олександровича, який діє на підставі Положення та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан плюс» в особі директора Запорожця Івана Віталійовича.
Згідно з умовами мирової угоди боржник підтверджує заборгованість загальною сумою 567 432, 17 грн. та зобов'язується сплатити її протягом березня 2023 року - лютого 2028 року шляхом перерахування на рахунок стягувача щомісячних платежів рівними частинами відповідно до графіка.
Сторони підтверджують, що перший платіж в сумі 9 469, 17 грн. сплачено боржником до моменту підписання мирової угоди на підтвердження свого волевиявлення щодо реального виконання умов даної угоди.
Також сторони домовилися, що крім суми заборгованості за судовим рішенням боржник зобов'язується на протязі 10 робочих днів з дня набрання законної сили ухвали про затвердження мирової угоди сплатити винагороду приватного виконавця Матвійчук Юлії Володимирівни в межах виконавчого провадження № 71395100 в розмірі 56 743, 22 грн., що складає 10 % від суми, яка підлягала до стягнення за виконавчим документом.
Заперечуючи проти затвердження мирової угоди прокурор, зокрема вказує, що мирова угода суперечить інтересам територіальної громади міста Черкаси в особі Черкаської міської ради.
Виконання рішення суду щодо стягнення коштів протягом тривалого періоду часу завдаватиме негативних наслідків для формування місцевого бюджету та подальшого їх використання Черкаською міською радою.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан Плюс» не надано доказів, що свідчили б про неможливість виконання рішення суду у значно коротші строки.
Натомість апелянт вказує про достатній майновий стан суб'єкта господарювання для виконання рішення суду в значно коротші строки.
З посиланням на положення Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України» прокурор зазначає, що Департамент не може розпоряджатись стягнутими грошовими коштами на власний розсуд і вони підлягають автоматичному перерахуванню органами Державної казначейської служби України до місцевого бюджету та подальший їх розподіл буде здійснювати саме Черкаська міська рада.
Колегія суддів не погоджується з твердженнями прокурора про порушення укладеною мировою угодою прав та законних інтересів розпорядника бюджетних коштів - Черкаської міської ради, враховуючи наступне.
У частині 1 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, а також частині 1 ст. 330 Господарського процесуального кодексу України визначено суб'єктний склад відносин щодо укладення мирової угоди - сторони у справі.
При цьому за змістом статті 45 цього Кодексу сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач та боржник.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Як зазначалося вище, мирову угоду у даній справі укладено між стягувачем - Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Каштан - Плюс».
Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури виступає як орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
За змістом ст.ст. 192, 330 Господарського процесуального кодексу України вирішення питання щодо укладення мирової угоди належить до процесуальних прав сторін, в той час, як інші учасники справи не наділені повноваженнями щодо їх схвалення або заперечення.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 911/427/19.
Крім того, стягувачем у даній справі є саме Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.
Спірний договір, який став підставою для ухвалення рішення по суті спору укладено між стягувачем та боржником, тому кошти у даній справі стягується саме в інтересах стягувача, що не спростовується положеннями бюджетного законодавства.
Отже, твердження апелянта про порушення укладеною мировою угодою прав та законних інтересів Черкаської міської ради є безпідставними.
Стосовно тверджень апелянта, що тривалий строк виконання мирової угоди призведе до значного знецінення суми боргу внаслідок інфляційних процесів, то колегія суддів зазначає.
Висвновок суду про правомірність чи неправомірність укладення сторонами мирової угоди не може залежати від настання або ненастання певних обставин.
Право на стягнення втрат від інфляції передбачено ст. 625 ЦК України, яка є спеціальним компенсаторним інститутом за допомогою якого стягувач може отримати суму боргу з урахуванням як індексу інфляції так і процентів за користування чужими грошовими коштами.
Отже, строк виконання зобов'язань визначений в мировій угоді не порушує вимог матеріального чи процесуального законодавства, а можливі інфляційні процеси можуть бути компенсовані стягувачем на підставі ст. 625 ЦК України.
Також є безпідставними посилання апелянта на необгрунтованість укладення, та як наслідок затвердження мирової угоди у зв'язку зтим, що боржник має достатньо коштів для виконання своїх зобов'язань.
Так, на підтвердження своєї позиції апелянт наводить факт укладення боржником низки договорів на постачання продуктів харчування у заклади освіти міста Черкаси.
Натомість, колегія суддів заначає, що факт укладення договору не свідчить про отримання Товариством прибутку в розмірі суми укладеного договору.
Об'єктивним критерієм оцінки платоспроможності боржника може бути виключно інформація про прибутки, а не суми укладених договорів.
Крім того, колегією суддів встановлено, що укладаючи мирову угоду на відповідних умовах сторони дійшли певного компромісу, оскільки на банківських рахунках боржника наразі недостатньо грошових коштів для одночасного виконання всіх судових рішень.
Грошові кошти, що надходять на рахунки з місцевого бюджету не є чистим прибутком підприємства та використовуються боржником на закупівлю товару, зокрема і для виконання зобов'язань перед стягувачем за іншими договорами.
Водночас, накладення арешту на грошові кошти для забезпечення виконання судових рішень в межах виконавчих проваджень може призвести до унеможливлення належного виконання чинних договорів, укладених між тими ж самими сторонами.
До того ж, колегія суддів наголошує, що дискреційні повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди виключно у випадках, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Беручи до уваги викладене колегія суддів зазначає, що умови мирової угоди не суперечать закону, вони є виконуваними, а дії представників сторін мирової угоди відповідають інтересам осіб, яких вони представляють.
Враховуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що, оскільки, вказана мирова угода стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, на підставі частини 1 статті 192 ГПК України сторони погодили умови укладеної між ними (сторонами) угоди, що за своїми умовами відповідає вимогам чинного законодавства, тому суд першої інстанції правомірно затвердив мирову угоду у справі 925/1696/20 та закрив провадження у справі відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала суду прийнята у відповідності з вимогами процесуального права, підстав її скасовувати або змінювати не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/1696/20 задоволенню не підлягає. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/1696/20 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 46, 192, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284,330 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу заступника керівника Черкаської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/1696/20 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 10.04.2023 у справі № 925/1696/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №925/1696/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, порядку та строку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.Г. Майданевич
Судді В.В. Сулім
О.М. Коротун