Справа № 520/3970/18
Провадження № 1-кп/947/109/23
31.05.2023 м.Одеса
Київський районний суд м.Одеси у складі судді ОСОБА_1 , який здійснює кримінальне провадження одноособово,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у кримінальному проваджені №12018161480000366 від 14.02.2018 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Анан'їв Одеської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, не одружений, раніше судимий:
-14.09.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.1 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяця;
-16.10.2018 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяця, в силу ст.70 ч.4 КК України до призначеного покарання приєднано покарання у виді позбавлення волі на строк 1 місяць за вироком Київського районного суду м.Одеси від 14.09.2018, остаточно до відбуття 1 рік 4 місяця позбавлення волі;
-27.11.2018 Малиновським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, в силу ст.70 ч.4 КК України до призначеного покарання приєднано покарання у виді позбавлення волі на строк 5 місяців за вироком Київського районного суду м.Одеси від 16.10.2018, остаточно до відбуття 1 рік 5 місяців позбавлення волі. Звільнений 14.01.2019 по відбуттю строку покарання,
-16.10.2019 Приморським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 5 місяців, звільнений 04.02.2021 по відбуттю строку покарання,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає в орендованому житлі за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора Київської окружної прокуратури м.Одеси ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 і його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , мотивуючи тим, що щодо нього є обґрунтоване обвинувачення у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якої передбачає позбавлення волі на тривалий строк, а також наявні ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на спроби переховуватися від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Ризики прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, не має будь яких соціальних зв'язків, ухилявся від суду, перебував у розшуку, був затриманий на підставі ухвали суду, веде жебрацький спосіб життя, рахується у розшуку за іншим судом.
Адвокат ОСОБА_6 заперечила проти продовження строку дії найсуворішого запобіжного заходу, оскільки обвинувачений хворіє на ВІЛ і туберкульоз, потребує лікування, ризики не доведені. Тому просила застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або зменшити розмір застави.
Обвинувачений підтримав свого захисника та просив зменшити суму застави.
Інші учасники судового розгляду поклалися на розсуд суду при вирішені порушеного перед судом питання.
Суд вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов висновку про те, що необхідно продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому суд виходить з наступного.
З обвинувального акту і доданих до нього матеріалів вбачається, що на обвинувачення ОСОБА_3 зібрані певні докази у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на певний строк.
Відповідно до ст.177 КПК України суд вважає доведеною наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини:
може здійснити дії на спроби переховування від суду, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки він, не має офіційного джерела прибутку, постійного місця роботи, будь-яких соціальних зв'язків, переховувався від суду, перебував у розшуку, був затриманий на підставі ухвали суду, вів жебрацький спосіб життя;
може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення в період чтроку погашення судимості, раніше неодноразово судимий;
може незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку доведеності його вини та оспорювання обвинувачення.
Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів, крім застави, не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Сергій Волосюк проти України».
Як свідчить практика ЄСПЛ, наявність обґрунтованої підозри та обвинувачення у зв'язку з вчиненням особою злочину не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте разом з іншими обставинами збільшує ризик втечі особи настільки, що йому неможливо запобігти, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи положення ч.3 ст.183 КПК України, а також обставини вчиненого кримінального правопорушення, беручи до уваги, що злочин вчинено без застосування насильства, суд вважає за необхідне визначити альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі встановленому попередніми ухвалами слідчого судді та суду.
Отже, законних підстав для задоволення клопотання сторони захисту про пом'якшення виду запобіжного заходу на даний час не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 182, 183, 194, 197, 369-372 КПК України, ст.29 Конституції України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд -
Продовжити строки тримання під вартою ОСОБА_3 на строк 60 днів. Строк дії ухвали закінчується 30.07.2023.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 рік), що складає 49620 (Сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняються з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибути до суду на виклик;
2) не відлучатися з м.Одеси без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця мешкання, роботи, навчання, номеру мобільного телефону.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.ч.8, 10, 11 ст.182 КПК України у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу. Застава внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за згодою заставодавця.
Відмовити стороні захисту про пом'якшення виду запобіжного заходу або зменшення суми застави з мотивів, викладених в мотивувальній частині ухвалі.
Копію ухвали після її оголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію ухвали щодо обвинуваченого відправити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1