Справа № 947/26755/21
Провадження № 1-кс/947/6816/23
29.05.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 12021162480001234 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 187 КК України, -
Як вбачається з клопотання про арешт майна, СУ ГУНП в Одеській області, за процесуального керівництва Одеської обласної прокуратури, здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 12021162480001234 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2021 рокуза підозрою ОСОБА_5 , у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.
Так, в ході проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 27.05.2023 було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ). В ході проведення обшуку було виявлено та в подальшому вилучено наступне, а саме:
- пачка з-під цигарок «Winston», всередині якої знаходиться 3 згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору зі специфічним запахом, зовні схожі на наркотичний засіб -марихуану,
- цигарка всередині якої знаходяться речовина рослинного походження зеленого кольору;
-предмет зовні схожий на електронні ваги;
-мобільний телефон марки «SamsungGalaxy»imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар» з абонентським номером: НОМЕР_3 :
-мобільний телефон марки «L8star» моделі «ВМ 90», imei1: НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар»;
-тримач від сім-карти оператора «Київстар» з абонентським номером : НОМЕР_5 ;
-тримач від сім-карти оператора «Київстар» з абонентським номером : НОМЕР_6 ;
-тримач від сім-карти оператора «Київстар» з абонентським номером : НОМЕР_7 ;
-тримач від сім-карти оператора «Vodafon» з абонентським номером : НОМЕР_8 ;
- убна щітка та чоловічій станок для гоління, які належать ОСОБА_5 .
27.05.2023 року ОСОБА_5 було затримано на підставі ст.ст. 208, 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України.
27.05.2023 року постановою слідчого виявлене та вилучене під час обшуку майно визнано речовими доказами.
Підставою для арешту вказаного майна є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що виявлене під час вищевказаного обшуку майно має доказове значення.
Метою арешту вказаного майна є збереження речових доказів у кримінальному провадженні, а також його дослідження, у зв'язку з тим, що речі які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку мають важливе значення для досудового розслідування.
Таким чином, з метою збереження вилученого майна, яке визнано слідчим речовими доказами, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.
В судове засідання прокурор та слідчий не з'явилися, проте від прокурора до суду надійшла заява про розгляд даного клопотання без його участі, в якій він зазначив, що дане клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Від представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 також надійшла заява, в якій він просив розглянути дане клопотання про арешт майна без участі власника майна та його представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
За огляду на норми кримінального процесуального законодавства, а також враховуючи наявність від учасників кримінального провадження заяв про розгляд даного клопотання за їх відсутності, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду даного клопотання за відсутності власника вилученого майна, а також слідчого та прокурора.
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, врахувавши положення ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як вбачається з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження, за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 187 КК України.
27.05.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189 КК України.
Як вбачається з матеріалів поданого клопотання, в ході проведення санкціонованого обшуку було вилучено речі які можуть містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, в зв'язку з чим такі речі відповідають категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 27.05.2023 року, а отже, такі речі потребують збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.
Відтак, метою накладення арешту майна в рамках даного кримінального провадження є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України).
При цьому, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Оскільки з наведених міркувань вбачається, що арешт майна є необхідним в цілях забезпечення збереження речей, зокрема вилучені мобільні телефони та тримачі сім-карток можуть містити у собі інформацію щодо зв'язків з іншими причетними до вказаних кримінальних правопорушень особами, на думку слідчого судді, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження об'єктивно може призвести до їх знищення або ж переховування, так як очевидно, що оскільки такі речі можуть містити відповідну доказову інформацію, яка в свою чергу може свідчити про ймовірну причетність до вчинення кримінально-протиправних дій конкретних осіб, останні не зацікавлені у її отриманні органом досудового розслідування.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
При цьому, на досягнення завдань кримінального провадження в цілому, й повинні спрямовуватися в рамках відповідного кримінального провадження ті чи інші заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема.
Відтак, з метою й забезпечення досягнення означених завдань кримінального провадження в цілому (ч. 1 ст. 2 КПК України), крім того наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні речі зокрема.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб, пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремої особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
За таких обставин, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження за № 12021162480001234 від 28.07.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 187 КК України - задовольнити.
Накласти арешт з забороною розпорядження та користування на майно, яке було вилучено 27.05.2023 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_1 ), а саме:
- пачку з-під цигарок «Winston», всередині якої знаходиться 3 згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору зі специфічним запахом, зовні схожі на наркотичний засіб -марихуану,
- цигарку всередині якої знаходяться речовина рослинного походження зеленого кольору;
- предмет зовні схожий на електронні ваги;
- мобільний телефон марки «SamsungGalaxy»imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар» з абонентським номером: НОМЕР_3 :
- мобільний телефон марки «L8star» моделі «ВМ 90», imei1: НОМЕР_4 , в якому знаходиться сім-карта оператора «Київстар»;
- тримач від сім-карти оператора «Київстар» з абонентським номером : НОМЕР_5 ;
- тримач від сім-карти оператора «Київстар» з абонентським номером : НОМЕР_6 ;
- тримач від сім-карти оператора «Київстар» з абонентським номером : НОМЕР_7 ;
- тримач від сім-карти оператора «Vodafon» з абонентським номером : НОМЕР_8 ;
- зубну щітку та чоловічій станок для гоління, які належать ОСОБА_5 .
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1