Справа № 486/856/23
Провадження № 2/486/456/2023
31 травня 2023 року м. Южноукраїнськ
Суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна,
25.05.2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, у якому вона просить зняти арештз усього належного їй нерухомого майна, накладеного постановами державного виконавця відділу Южноукраїнського міського управління юстиції 17.05.2010 року у виконавчому провадженні № 19257639, 31.01.2011 року у виконавчому провадженні № 28288122 та 03.05.2012 року у виконавчому провадженні № 32383538.
Вирішуючи питання щодо відкриття позовного провадження за правилами, визначеними Цивільним процесуальним кодексом України, суддя дослідивши матеріали цивільної справи № 486/856/23, зазначає таке.
Згідно п. 1 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» (далі - Пленум) - у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Пункт 2 Постанови № 5 Пленуму зазначає, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За приписами ч. 1 ст. 59 Закону «Про виконавче провадження» передбачено: особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. Тобто мається на увазі особа, яка не є стороною виконавчого провадження саме вона має можливість звернутися до цивільного суду з позовною заявою про зняття арешту зі свого майна. У випадку ж, коли особа мала статус боржника у виконавчому провадженні, їй слід звертатись до суду, який видав виконавчий документ, зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку, передбаченому розділом X Закону та відповідними розділами Цивільного процесуального кодексу або Господарського процесуального кодексу України.
В пункті 5 Постанови № 5 Пленуму вказано, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження».
За приписами ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина перша статті 448 ЦПК України).
Аналогічне положення міститься у ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»: рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в своїх постановах від 02.06.2020 року у справі № 201/10187/18, від 28 жовтня 2020 року № 204/2494/20, від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18, від 24 червня 2021 року у справі № 127/11276/20.
Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач висловлює свою незгоду із діями (бездіяльністю) державного виконавця під час виконання рішень Южноукраїнського міського суду Миколаївської області по справі № 2-238 (ВП 19257639), справі № 2-718 (ВП № 28288122, ВП № 32383538). Цей спір не пов'язаний з належністю майна, на яке накладено арешт.
За такого, у даному випадку зазначені позивачем вимоги підлягають розгляду у порядку, визначеному статтями 447, 448 розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень Цивільного процесуального кодексу України.
За такого позивачем заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України у відкритті позовного провадження у цій справі слід відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, в порядку ст.ст. 447, 448 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186, ст.ст. 260, 353, 447, 448 ЦПК України, суддя, -
У відкритті позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Южноукраїнського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з нерухомого майна, відмовити.
Роз'яснити, що заявник має право звернутися до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області із скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця у порядку, визначеному розділом VII Судовий контроль за виконанням судових рішень Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Южноукраїнського
міського суду О. І. Савін