Справа № 600/3139/22-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Анісімов Олег Валерійович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
29 травня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся із позовом до Чернівецького окружного адміністративного суду в якому просив стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 72 836, 73 грн. до місцевого бюджету.
ІІ. ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.12.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 72 836, 73 грн. до місцевого бюджету.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено правомірність заявлених вимог, на день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 72 836, 73 грн. - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
ІІІ. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що розмір суми податкового зобов'язання не відповідає фактичному розміру загальної площі об'єкту нежитлової нерухомості, тому сума податкового зобов'язання повинна бути перерахована.
Також вказано про порушення позивачем строків надсилання податкових повідомлень - рішень, що позбавило платника можливості вчасно сплатити податок.
ІV. ВІДЗИВ НА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу особисто, що підтверджується особистим підписом на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень. Зазначено, що наявність затримки у формовані податкових повідомлень-рішень не впливає на обов'язок апелянта сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки і не є підставою для визнання такого рішення протиправним та для його скасування.
Вказано, що сума податкового боргу на час рішення прийняття судом першої інстанції є узгодженою.
V. РУХ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою суду від 02.02.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обгрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
VІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Згідно розрахунку заборгованості по ОСОБА_1 за ним рахується податковий борг по сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на загальну суму 72836,73 грн.
Вказану заборгованість нараховано відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень форми "Ф":
- №0574218/18-2407-2412 від 24.11.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 23399,05 грн. за 2018 рік;
- №0574218/19-2407-2412 від 24.11.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 26227,30 грн. за 2019 рік;
- №0574218-2407-2412 від 24.11.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 27210,38 грн. за 2020 рік.
Наведені податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу особисто, що підтверджується особистим підписом на корінцях вказаних податкових повідомлень-рішень.
Наведені суми платежів в розумінні ПК України є узгодженими.
Окрім цього, відповідачеві на офіційну адресу надсилалась податкова вимога форми “Ф” №1948-13 від 02.03.2021 із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення і яка на день розгляду справи у суді не є відкликаною.
VІІ. ПОЗИЦІЯ СЬОМОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регламентований статтею 266 ПК України.
Згідно підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до підпункту 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку: а) за наявності у власності платника податку одного об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; б) за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; в) за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів "б" і "в" цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Згідно підпункту 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт а) підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).
Згідно матеріалів справи, позивачем як контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення форми "Ф":
- №0574218/18-2407-2412 від 24.11.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 23399,05 грн. за 2018 рік;
- №0574218/19-2407-2412 від 24.11.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 26227,30 грн. за 2019 рік;
- №0574218-2407-2412 від 24.11.2021, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 27210,38 грн. за 2020 рік.
Вказані податкові повідомлення-рішення належним чином вручені відповідачу та в судовому порядку не оскаржувались, а відтак сума визначеного податковими повідомленнями - рішеннями податкового зобов'язання є узгодженою та підлягає сплаті.
Таким чином, судом першої інстанції вірно вказано, що з урахування розрахунку заборгованості та інтегрованої картки по сплаті ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, на день розгляду справи у суді першої інстанції, а також станом на день розгляду справи апеляційним судом загальний розмір податкового боргу відповідача становить 72 836, 73 грн.
Стосовно доводів апелянта про те, щодо невірного нарахування суми податкового зобов'язання слід вказати наступне.
Так, у даній справі вимогами заявленого контролюючим органом позову є саме стягнення податкового боргу, тобто предметом доказування є обставини, що свідчать про наявність чи відсутність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, у той час як питання правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень, як і питання правильності визначення у них суми відповідного податкового зобов'язання не є предметом даного спору.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19.02.2019 справа № 824/399/17-а.
У постанові від 21.12.2022 у справі №160/5021/19 Верховним Судом вказано, що обставини щодо податкового повідомлення - рішення є визначальними, оскільки впливають на факт узгодженості грошового (податкового) зобов'язання.
Отже, в межах даної справи судом не надається оцінка правомірності податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу визначено суму податкового зобов'язання. Така оцінка може бути надана лише у разі оскарження таких податкових повідомлень-рішень відповідачем в адміністративному або судовому порядку.
При цьому доказів того, що вказані податкові повідомлення-рішення на момент розгляду справи судом першої інстанції оскаржувалися в адміністративному або судовому порядку, платником надано не було, як і не надано доказів сплати визначених ними податкових зобов'язань.
Відтак визначені податковими повідомленнями-рішеннями "Ф" №0574218/18-2407-2412 від 24.11.2021, №0574218/19-2407-2412 від 24.11.2021, №0574218-2407-2412 від 24.11.2021 та не сплачені відповідачем суми податкового зобов'язання перейшли в категорію податкового боргу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, а згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом (див. пункт 3.4. рішення) відповідачеві, відповідно до вимог ПК України надіслано податкову вимогу форми "Ф" №1948-13 від 02.03.2021, однак згідно довідки Укрпошти така вимога не вручена з причин "за закінченням терміну зберігання".
Разом з цим, враховуючи положення статті 42 ПК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкова вимога форми "Ф" №1948-13 від 02.03.2021 належним чином надіслана та вручена відповідачу. Оскільки після вручення податкової вимоги сума податкового боргу у відповідача змінилася (зменшилася), але борг відповідачем не було погашено, позивачем повторно податкова вимога не надсилалася (не вручалася).
Відповідно до пункту 87.11. статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Враховуючи наявність у відповідача податкового боргу, те що позивачем дотримано процедуру звернення з цим позов до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову шляхом стягнення з відповідача податковий борг до місцевого бюджету у сумі 72836,73 грн.
VІІІ. ВИСНОВОК ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.