Постанова від 29.05.2023 по справі 127/791/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 127/791/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сичук М.М.

Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.

29 травня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Муніципальна варта" Вінницької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Муніципальна варта" Вінницької міської ради про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2023 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 22.11.2022 року головним інспектором КП «Муніципальна Варта» ВМР Вишневським Ю.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії МВ № 000155 відносно позивача ОСОБА_1 за ст. 152 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 6.9.4 (3), 7.1.3 Правил благоустрою території ВМТГ, а саме: 22.11.2022 року виявлено факт не очищення від снігу та льоду прилеглих територій багатоквартирних будинків за наступними адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , вул. Л. Ратушної, 128А, АДРЕСА_7 .

30.12.2022 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вінницької міської ради було винесено постанову № 451 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП, згідно якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850 грн.

Зі змісту вказаної вище постанови вбачається, що директор ОСОБА_1 22.11.2022 року у м. Вінниця по вул. А. Кримського, 34 несвоєчасно очистив від снігу і льоду прилеглі, прибудинкові території до багатоквартирних будинків, чим вчинив правопорушення передбачене ст. 152 КУпАП - порушення правил благоустрою території населеного пункту, а саме: п. 6.9.4 (3), 7.1.3 «Правил благоустрою території Вінницької міської територіальної громади» і посягнув на встановлений громадський порядок.

Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно п.п. 3 п. 6.9.4. Розділу 6.9 «Правил благоустрою території Вінницької міської об'єднаної територіальної громади, затверджених рішенням міської ради від 22.05.2020 № 2254, балансоутримувачі або особи, які утримують відповідні території, закріплені за ними відповідно договору або визначені цими Правилами зобов'язані: 1) мати власний необхідний для прибирання снігу і льоду ручний інвентар; 2) своєчасно здійснювати протиожеледні заходи та мати достатній запас протиожеледних реагентів, сумішей; 3) своєчасно очищати від снігу та льоду відповідні території.

Пунктом 7.1.3 Правил визначено, що покриття дворів, тротуарів, велосипедних доріжок, проїжджої частини, територій, прилеглих до будівель громадської забудови, прибудинкової території, території спеціального використання, розподіл якої здійснюється на підставі землевпорядної документації, у тому числі до будівель та територій, що утримуються ОСББ на відстані 20 метрів від межі відведеної земельної ділянки та до проїзної частини вулиці покладається на балансоутримувача будівель, ОСББ, управляючі компанії, які згідно договору, надають послуги по утриманню відповідних територій.

Згідно зі статтею 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною ст. 152 КУпАП.

За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Крім того, у зв'язку з тим, що більшість доказів адміністративної справи, як правило, утворюється та зберігається у суб'єкта владних повноважень, ч. 3 ст. 79 КАС України, зобов'язує відповідача подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі статтею 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачеві слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ст. 152 КУпАП України, що на думку особи, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, полягало у не очищення від снігу та льоду прилеглих територій багатоквартирних будинків за наступними адресами: АДРЕСА_1 , вул. Дачна 7, 9, АДРЕСА_4 , вул. Заболотного, 31, 32, вул. Л. Ратушної, 128А, 130А, що є порушенням ст.152 КУпАП та п.п. 3 п. 6.9.4. Розділу 6.9 п. 7.1.3 «Правил благоустрою території Вінницької міської об'єднаної територіальної громади, затверджених рішенням міської ради від 22.05.2020 № 2254.

Досліджуючи матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення № 000155 від 22.11.2022 року додане фото, на якому зображені сходи з нашаруванням снігу, проте на вказаному фото відсутня прив'язка до місцевості, дата, час фотознімку, таким чином, відсутні підстави вважати, що фото зроблене саме за вказаною адресою, тому колегія суддів не приймає надані фото, як належний та допустимий доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до пояснювальної записки ОСОБА_2 від 23.11.2022 року вона відповідає за прибирання житлових приміщень по АДРЕСА_1 .

22.11.2022 року о 6.30 годин. вона приступила до роботи, в першу чергу було виконано прибирання контейнерного майданчика по АДРЕСА_8 . Після цього вона приступила до розчищення снігу. О 9.30 годин було очищено всі пішохідні частини прибудинкової території від снігу та посипано.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що свідками ніби то вчиненого правопорушення позивачем згідно протоколу від 22.11.2022 року є головні інспектори КП «Муніципальна Варта» Максимчук В.В. та Запорожець М.О.

При цьому, ОСОБА_3 в цей час фіксував та складав інший протокол про адміністративне правопорушення №000219 від 22.11.2022.

Не можуть бути залучені як свідки особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

При цьому колегія суддів виходить з основних засад провадження щодо притягнення особи до відповідальності, зокрема розгляд справи неупередженим органом або судом, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні у справі «П'єрсак проти Бельгії» від 1 жовтня 1982 року, заява № 8692/79.

Суд визначає критерії неупередженості: суб'єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі, об'єктивний - визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Так, виходячи з аналізу змісту ст. 272 КУпАП, яка визначає статус свідка, не можуть бути залучені як свідки особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставин справи і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи.

Таким чином, залучення у якості свідків головних інспекторів КП «Муніципальна варта» ставить під сумнів об'єктивність дій відповідачів, оскільки не можуть бути залучені як свідки особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

У зв'язку з чим, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що зазначені в протоколі свідчення не можуть бути допустимим доказом у справі.

Згідно зі ст.ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Проте, всупереч вищенаведеним правовим нормам чинного законодавства, відповідачем обставини викладені в протоколі, не підтверджені жодним доказом.

З огляду на вказане, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали на які посилається відповідач, не відповідають вимогам належності та допустимості доказів в адміністративній справі, його висновки щодо наявності правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та складання відносно неї постанови від 30.12.2022 року № 451 не ґрунтуються на повному та всебічному з'ясуванні обставин справи.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова № 451 адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради від 30.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є протипраною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Вінницької міської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 березня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Матохнюк Д.Б. Біла Л.М.

Попередній документ
111202450
Наступний документ
111202452
Інформація про рішення:
№ рішення: 111202451
№ справи: 127/791/23
Дата рішення: 29.05.2023
Дата публікації: 01.06.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.09.2023)
Дата надходження: 20.07.2023
Розклад засідань:
30.01.2023 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області
22.02.2023 09:30 Вінницький міський суд Вінницької області
10.03.2023 11:30 Вінницький міський суд Вінницької області
11.09.2023 10:00 Вінницький міський суд Вінницької області