Справа № 686/7893/23
Провадження № 2-а/686/155/23
29 травня 2023 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Козак О.В.,
при секретарі - Кошельник Ю.С.,
за участю: позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Рисюка П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського поліції молодшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП Пасічника Миколи Олексійовича про скасування постанови,
встановив:
В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського поліції молодшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП Пасічника М.О. про скасування постанови ЕАС №6710660 від 21.03.2023 року. В обґрунтування позову позивач вказав, що 21 березня 2023 року поліцейський 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції молодший лейтенант поліції Пасічник М.О. виніс постанову Серії ЕАС №6710660 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 340 грн.. Відповідно до змісту постанови ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Subaru Outback НОМЕР_1 , нібито умисно здійснив зупинку ТЗ ближче 10м від пішохідного переходу по вул. Соборна, 13 м.Хмельницький, чим порушив п.15.9.г. ПДР України.
Дана постанова є незаконною, юридично нікчемною, складена з порушенням і обмеженням його прав та підлягає скасуванню за таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, поліцейський ОСОБА_2 підійшов до транспортного засобу Subaru Outback НОМЕР_1 з увімкненою аварійною світловою сигналізацією, який зупинився за пішохідним переходом по вул.Соборній, 13 та звинуватив водія в тому, що він нібито здійснив зупинку ТЗ ближче 10м від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9.г. ПДР України. На що отримав обгрунтовані пояснення в тому, що дана зупинка ТЗ являється вимушеною та тимчасовою оскільки в салоні автомобіля перебуває двоє малолітніх дітей яким стало зле, розплакались і дружина вийшла щоб придбати воду з метою полегшення фізичного стану дітей. На вимогу працівника поліції водієм були надані посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на транспортний засіб. При цьому ОСОБА_2 запропонував водію вийти з автомобіля, на що отримав негативну відповідь оскільки з салоні перебуває двоє маленьких дітей яких не представляється можливим залишити самих в автомобілі без нагляду. Однак ОСОБА_2 не дослідивши вимушені обставини виниклої ситуації, проігнорувавши скарги водія на фізичний стан дітей повідомив про негайний розгляд справи щодо вчинення адміністративного правопорушення, зачитав права особи та відразу оголосив про винесення Постанови щодо накладення адміністративного стягнення по справі у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Після чого відразу роздрукував Постанову Серії ЕАС №6710660 про його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.
Його заяви щодо залучення захисника, надання пояснень, дослідження обставин справи поліцейський ОСОБА_2 проігнорував, чим унеможливив реалізацію громадянином своїх прав передбачених ст.268 КУпАП та Конституцією України. Виходячи виключно з внутрішніх емоційних переконань та переслідуючи мету штучного створення видимості позитивної роботи, нарощуючи показники службової діяльності, ОСОБА_2 виніс постанову Серії ЕАС №6710660 від 21.03.2023 при цьому грубо порушивши та обмеживши його права.
Частина 3 ст.258 КУпАП передбачає, що працівник патрульної поліції може винести постанову на місці вчинення правопорушення, тобто - на місці зупинки транспортного засобу. Проте, постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи. Ч.3 ст.258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.
Враховуючи викладене поліцейський Пасічник М.О., притягуючи його до адміністративної відповідальності, безпідставно проігнорував дозволені норми ПДР щодо обставин та порядку здійснення вимушеної зупинки передбачених пунктами 1.10, 9.9.а, 15.14 та ч.2 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух». А також знаючи та бачучи, що він на момент розгляду справи, в зв'язку з перебуванням в автомобілі малолітніх дітей, обмежений в своїх діях та в часовому проміжку, переслідуючи на меті створення видимості позитивної роботи в службовій діяльності, не надав будь-якої можливості останньому в реалізації своїх прав передбачених ст.268 КУпАП та виніс Постанову Серії ЕАС №6710660 від 21.03.2023 про накладення на нього адміністративного стягнення порушуючи при цьому вимоги ст.283 КУпАП.
Неправомірно прийнявши постанову про накладення адміністративного стягнення порушуючи та не дотримуючись вимог ст.ст. 268, 283 КУпАП, ОСОБА_2 суттєво порушив та обмежив його права. Також відповідач порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме порушив порядок встановлений ст.ст.278,279, 280 КУпАП.
З врахуванням наведеного, позивач просить: скасувати постанову серії ЕАС №6710660 від 21 березня 2023 року поліцейського 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції молодшого лейтенанта поліції Пасічника М.О. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та провадження по справі закрити.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав зазначених у позові, суду також пояснив, що він здійснив вимушену зупинку, у зв'язку із поганим самопочуттям дітей. Працівником поліції його доводи враховано не було, та не було надано можливості реалізувати свої права. Крім наведено, постанова винесена відносно третьої особи, оскільки в постанові вказано, що вона винесена відносно ОСОБА_1 , а йому така особа невідома. При цьому обставини викладені у постанові він не заперечує.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, пояснивши, що позивач здійснив зупинку транспортного засобу ближче 10м до пішохідного переходу. Дружина позивача повернувшись до автомобіля та ніякої води не приносила і дій щодо дітей нею не вживалось, тому такі твердження позивача, слід розцінювати, як спроба ухилитися від адміністративної відповідальності. Доказів на підтвердження обставин вимушеної зупинки позивачем не надано. Також суду пояснив, що постанова винесена відносно позивача, але в ній допущено описку щодо по батькові позивача, яка не впливає на суть вчиненого ним порушення.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до постанови серія ЕАС №6710660 від 21 березня 2023 року, ОСОБА_1 21.03.2023 року о 10:02 годині в м. Хмельницький по вул. Соборна, 13, здійснив зупинку транспортного засобу Subaru Outback НОМЕР_1 , ближче 10м від пішохідного переходу, чим порушив п.15.9.г. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП. Вказаною постановою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн..
Згідно п. 15.9 г ПДР України зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.
Відповідно до п.1.10 ПДР вимушена зупинка - припинення руху транспортного засобу через його технічну несправність чи небезпеку, яка спричинена вантажем, який перевозиться, станом учасника дорожнього руху, появою перешкоди для руху.
Згідно з п.п.15.14. ПДР у разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб прибрати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.
Відповідно до п.9.9 ПДР у разі вимушеної зупинки на дорозі повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як встановлено ч.1 ст.122КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме ч. 1 ст. 222 визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Статтею 279 КУпАП передбачено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ч.ч.2,3 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У ч. 3 ст. 283 цього Кодексу зазначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Порушення позивачем п.п.15.9.г. ПДР України підтверджується наданими суду представником відповідача відеозаписами, фотозображеннями з місця події, переглянутими в судовому засіданні, а також дислокацією технічних засобів регулювання дорожнім рухом по вул.Соборна в м.Хмельницькому. З вказаних відеозаписів також вбачається, що на місці зупинки водій автомобіля Subaru Outback НОМЕР_1 пояснив, що автомобіль зупинив вимушено, у зв'язку зі станом здоров'я дітей, і що дружина пішла купити води. При цьому, дружина повернулась до автомобіля без води, будь-якої допомоги дітям ні вона, ні позивач не надавали.
Жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження наведених у позовній заяві обставин вимушеної зупинки, а саме погіршенням стану здоров'я дітей, звернення за медичною допомогою або негайною необхідністю купівлі води поруч з місцем зупинки, позивачем суду не надано.
Також, згідно наданого суду представником відповідача відеозапису з місця події вбачається, що інспектор поліції під час спілкування з позивачем представився, пояснив суть вчиненого правопорушення, заслухав пояснення позивача, роз'яснив йому права, передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України. При цьому позивач в ході спілкування з поліцейським будь-яких обґрунтованих клопотань не заявляв, лише після винесення оспорюваної постанови заявив, що бажає скористатись правовою допомогою. На що йому інспектором було роз'яснено право оскаржити винесену постанову та вручено її копію.
Посилання позивача в судовому засіданні на те, що постанова винесена щодо третьої особи, яка йому невідома, оскільки в ній зазначено, що вона винесена відносно ОСОБА_1 , а він по батькові ОСОБА_3 , суд також вважає безпідставними. Оскільки, з переглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що оскаржувана постанова була винесена поліцейським на місці вчинення адміністративного правопорушення та саме відносно позивача, який в судовому засіданні не заперечував викладених в ній обставин, а тому помилка у постанові щодо зазначення невірно по батькові особи, суттєво не впливає на сам факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського поліції молодшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП Пасічника Миколи Олексійовича про скасування постанови серія ЕАС №6710660 від 21.03.2023 року, слід відмовити.
Керуючись ст.ст.1,9, 122, 247, 251, 276, 279, 280, 283, 288, 293, 294 КУпАП, ст.ст.9,10,11,77,79, 241-246, 286 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського поліції молодшого лейтенанта Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП Пасічника Миколи Олексійовича про скасування постанови серія ЕАС №6710660 від 21.03.2023 року, відмовити.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного тексту рішення суду - 30.05.2023 року.
Суддя: