22 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3383/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,
при секретарі судового засідання Вергун О. В.,
за участю представника позивача Кардашевської Т. В.,
представника відповідача Доманської В. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньавтогаз» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньавтогаз» (далі - позивач, ТзОВ «Волиньавтогаз») звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 0014590705.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що інспекторами ГУ ДПС Волинській області на підставі наказу від 03.10.2022 №1682-п проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання ТзОВ «Волиньавтогаз» код ЄДРПОУ 34523936 за адресою: м. Луцьк, вул. Героїв УПА, буд. 2А, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним, за результатами якої складено акт від 13.10.2022 №03/5949/09-02/34523936 24/1036/05/42146484.
Вказало, що 09.11.2022 ГУ ДПС у Волинській області на підставі Акта було прийняте податкове повідомлення-рішення №0050990705, яким встановлено порушення п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тютюнових виробів та пального» від 06.07.1995 №265/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п.7 ст.17 ст. 20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тютюнових виробів та пального» застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені в розмірі 8 085 275,19 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 09.11.2022 № 0050990705 оскаржувалось в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 27.01.2023 № 2102/6/99-00-06-03-02-06, прийнятим за результатами розгляду скарги ТзОВ «Волиньавтогаз», було скасоване ППР ГУ ДПС у Волинській області від 09.11.2022 № 0050990705 в частині 2 494 196,03 грн застосованих штрафних санкцій за не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів (пального), що знаходилося в місці продажу (господарському) об'єкті) у період з 17.09.2022 по 12.10.2022, в іншій частині зазначене ППР залишено без змін, відтак скарга - частково задоволена.
Як зазначив позивач, 02.02.2023 відповідач на підставі Акту перевірки, з врахуванням рішення ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 27.01.2023 № 2102/6/99-00-06-03-02-06, прийняв ППР № 0014590705, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п. 7 ст. 17 ст. 20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тютюнових виробів та пального» застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені в розмірі 5 591 079,16 грн.
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його таким, що суперечить положенням чинного законодавства й фактичним обставинам справи, позивач просить його скасувати.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження
У відзиві на позовну заяву від 29.03.2023 представник відповідача вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні. Зазначила, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 03.10.2022 №1682-п проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання ТзОВ «Волиньавтогаз», код ЄДРПОУ 34523936 за адресою: м. Луцьк, вул. Героїв УПА, буд. 2А, за результатами якої складено акт від 13.10.2022 №03/5949/09-02/34523936 24/1036/05/42146484.
Вказала, що перевіркою встановлено, що за даною адресою товариством зареєстровано акцизний склад уніфікований номер 1018643. Згідно довідки розпорядника акцизного складу фактично встановлено, що на території знаходяться три резервуари (серійні номери 115206; 115211; 506) та дві паливо-роздавальні колонки (серійні номери 2669;12036). Згідно довідки 04.07.2022 дані резервуари обладнання рівнемірами (серійні номери 4040; 4041;12399).
Зауважила, що на початок проведення перевірки товариством не надано журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів форми № 6-НП, що свідчить про порушення ведення обліку товарних запасів за місцем здійснення господарської діяльності і підтверджується реєстром СОД РРО згідно якого за період з 05.07.2022 по 16.09.2022 за даною адресою позивачемотримано пального загальною кількістю 159813,3 літрів на загальну суму 5 585 979,16 грн, чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.07.1995.
Зазначає, що враховуючи у сукупності факти виявлених порушень під час проведення фактичної перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 02.02.2023 № 00145590705 на суму 5 585 979,16 грн, яке вважає правомірним та винесеним з дотриманням усіх норм чинного законодавства, а тому не підлягає скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.
Судом встановлено, 03.10.2022 ГУ ДПС у Волинській області видало наказ № 1682-п «Про проведення фактичної перевірки ТзОВ «Волиньавтогаз», на підставі якого проведено фактичну перевірку суб'єкта господарювання ТзОВ «Волиньавтогаз», код ЄДРПОУ 34523936 за адресою: м. Луцьк, вул. Героїв УПА, буд. 2А, з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним
13.10.2022 за результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №03/5949/09-02/34523936 24/1036/05/42146484, висновком якої встановлено порушення:
- п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;
- п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого підприємства зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
09.11.2022 на підставі акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення: №0050990705, яким застосовано штраф в сумі 8 085 275,19 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 09.11.2022 № 0050990705 оскаржувалось в адміністративному порядку та рішенням ДПС України від 27.01.2023 № 2102/6/99-00-06-03-02-06, прийнятим за результатами розгляду скарги ТзОВ «Волиньавтогаз», було скасоване ППР ГУ ДПС у Волинській області від 09.11.2022 № 0050990705 в частині 2 494 196,03 грн застосованих штрафних санкцій за не ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів (пального), що знаходилося в місці продажу (господарському) об'єкті) у період з 17.09.2022 по 12.10.2022, в іншій частині зазначене ППР залишається без змін, а скарга - частково задоволена.
02.02.2023 ГУ ДПС у Волинській області на підставі Акту перевірки, з врахуванням рішення ДПС України «Про результати розгляду скарги» від 27.01.2023 № 2102/6/99-00-06-03-02-06, прийняв ППР № 0014590705, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і п. 7 ст. 17 ст. 20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тютюнових виробів та пального» застосовано суму штрафних санкцій (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені в розмірі 5 591 079,16 грн.
Вважаючи вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Так, згідно з п. 81.1. ст. 81 ПКУ посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; - службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Відповідно до п. 82.3. тривалість фактичних перевірок не повинна перевищувати 10 діб. Продовження строку таких перевірок здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 5 діб.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу. Пунктом 86.1. ст. 86 ПКУ передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із запереченнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Матеріали перевірки - це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід'ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I ПКУ.
Згідно п. 86.5. статті 86 ПКУ акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Як зазначено у п. 86.7. статті 86 ПКУ у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Пунктом 86.7.1. статті 86 ПКУ передбачено, що акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Як встановлено п. 86.7.4. статті 86 ПКУ під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом'якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов'язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, проведеної на підставі підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу у зв'язку з розглядом наданих у порядку, визначеному цим пунктом, заперечень до акта (довідки) перевірки, або розглядом скарги на прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив таку перевірку, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Розгляд таких заперечень окремо не здійснюється. Такі заперечення долучаються до матеріалів перевірки або матеріалів щодо розгляду скарги, а наведені в них факти та дані враховуються контролюючим органом при формуванні у передбаченому цим підпунктом порядку висновку за результатами розгляду матеріалів перевірки або під час розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому статтею 56 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.7.5. статті 86 ПКУ податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на підставі акта фактичної перевірки від 13.10.2022 №03/5949/09-02/34523936 24/1036/05/42146484 винесено ППР № 0014590705 від 02.02.2023, ТзОВ «Волиньавтогаз» застосовано штраф в сумі 5 591 079,16 грн, у зв'язку порушенням п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями та п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», згідно якого підприємства зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку, а саме: ТзОВ «Волиньавтогаз» згідно бази даних СОД РРО не забезпечено проведення розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів (порушено п. 11 ст. 3 Закону) та на початок проведення перевірки та під час проведення перевірки не надано журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів форми № 6-НП, що свідчить про порушення ведення обліку товарних запасів за місцем здійснення господарської діяльності, що підтверджується реєстром СОД РРО згідно якого за період з 05.07.2022 по 16.09.2022 за даною адресою отримано пального загальною кількістю 159813,3 літрів на загальну суму 5 585 979,16 грн (порушено п. 12 ст. 3 Закону).
Щодо порушення п. 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає наступне.
Пунктом 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі - Закон №265) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, яке затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 (далі - Положення №13).
Відповідно до п. 1, 2 розділу II Положення №13, фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку І до цього Положення.
Фіскальний чек має містити такі обов'язкові реквізити: найменування суб'єкта господарювання (рядок 1); назва господарської одиниці, повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 2); адреса господарської одиниці, повідомлена ДПС формою 20-ОПП (рядок 3); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який нас ається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН» (рядок 4); для СГ, що не є платниками ПДВ,- податковий номер або серія та номер паспорта, перед яким друкуються великі літери «ІД» (рядок 5); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру,- кількість, вартість одиниці виміру придбаного товару (отриманої послуги) (рядок 6); код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених (рядок 7); цифрове значення штрихового коду товару (зазначається у випадках, передбачених а у разі непередбачення - за бажанням платника) (рядок 8); назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 9); ідентифікатор еквайра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати (рядок 10); ідентифікатор платіжного пристрою (рядок 11); сума комісійної винагороди (уразі наявності) (рядок 12); вид операції (рядок 13); реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки), допустимі правилами безпеки платіжної системи, перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ» (рядок 14); напис «ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (рядок 15); підпис касира (якщо це передбачено правилами платіжної системи), перед яким друкується відповідно напис «Касир» (рядок 16); підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи «Касир» та «Держатель ЕПЗ» (рядок 17); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 18); загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО» (рядок 19); для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ,- окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ» (рядок 20); для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 21). У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом.
За потреби дозволяється використовувати скорочення; заокруглення (рядок 22); до сплати (рядок 23); фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина, секунда) проведення розрахункової операції (рядок 24); QR - код, який містить у собі код автентифікації повідомлення (МАС) цього чеку, дату і час здійснення розрахункової операції, фіскальний номер касового чека / фіскальний номер електронного касового чека, суму розрахункової операції, фіскальний номер РРО / фіскальний номер ПРРО) (рядок 25); для касового чека, що створюється програмним реєстратором розрахункових операцій: позначку щодо режиму роботи (офлайн/онлайн), в якому створений касовий чек програмним реєстратором розрахункових операцій (рядок 26), контрольне число, сформоване в режимі офлайн (рядок 27); заводський номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ЗН». Заводський номер для програмних реєстраторів розрахункових операцій не зазначається (рядок 28); фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН» або фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН ПРРО» (рядок 29); напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та графічне зображення найменування або логотипу виробника (рядок 30).
За п. 4 розділу І Положення №13, у наведених у додатках до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи, визначені цим Положенням, крім тих, що друкуються реєстраторками розрахункових операцій, є варіантами розрахункових квитанцій, визначених у статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Згідно п. 7 ст. 17 Закону №265, зокрема за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій \без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Суд зазначає, що відповідальність згідно пункту 7 статті 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» настає виключно у випадку відсутності у розрахунковому документі, який видається покупцю, коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Разом із тим, посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області, які проводили перевірку не вивчалися саме розрахункові документи - фіскальні чеки (де має бути зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) та не робилися контрольні закупки, а, отже, і висновки про відсутність такого коду не ґрунтуються на нормах закону.
Також, в ході проведення перевірки ТзОВ «Волиньавтогаз» надавались копії Z-звітів, за період 05.07.2022 по 16.09.2022, в яких зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, для підакцизних товарів, які спростовують виявлене порушення.
Крім того, сторона відповідача посилається на досліджений судом доданий відповідачем до клопотання про долучення доказів від 05.05.2023 додаток №2 витяг із системи обліку даних РРО, з якого вбачається, що підприємством не зазначено код УКТЗ в одній колонці, проте представник ГУ ДПС в судовому засіданні погодилась, що зазначили його в сусідній колонці при щоденному направленні в систему обліку.
Відтак, під час проведення фактичної перевірки жодного факту проведення розрахункових операцій без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД встановлено не було, окрім того, до акту перевірки не долучено відповідного розрахункового документу, який би підтверджував позицію контролюючого органу про відсутність на таких розрахункових документах одного з обов'язкових реквізитів - коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
Оскільки, доказів проведення розрахункових операцій через РРО без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості ГУ ДПС у Волинській області не наведено, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у в розмірі 5 100,00 грн. відповідно до прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0014590705 від 13.12.2021.
Щодо порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд виходить з наступного.
Єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів встановлює Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінгіаливенерго України. Мінтрансзв'язку України. Мінекономіки України. Держспоживстандарту України від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 (Інструкція).
Відповідно до п. 10.2.10 Інструкції на підставі ТТП та акта приймання (у разі ного наявності) оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП. Дані про оприбутковані нафтопродукти заносяться до змінного звіту АЗС за формою № 17-НП (додаток 14).
Контролюючим органом в ході фактичної перевірки було встановлено, що оператором АЗС на перевірку не було надано Журнали обліку та змінні звіти.
Факт надходження на АЗС газу було встановлено на підставі відповідних змінних товарно-транспортних накладних
На думку контролюючого органу, бездіяльність ТзОВ «Волиньавтогаз» полягає у невиконанні необхідних записів про надходження газу у Журналі обліку надходження нафтопродуктів форми 13-НП та становить склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Суд зазначає, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у стовідсотковому розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином для суб'єктів господарювання до відповідальності згідно зі ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» належить встановити не лише наявність не облікованих товарів, а й їх реалізацію.
На тому, що зазначена штрафна санкція застосовується виключно за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, наголошено також у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 806/2402/16.
Натомість контролюючий орган в акті фактичної перевірки посилається виключно на те, що ПМП, отриманий АЗС, не було оприбутковано відповідно до п. 10.2.10 Інструкції, водночас залишаючи поза увагою той факт, що даний газ, повністю відображено в Журналі оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС. Відомостей щодо реалізації газу, які, за висновком контролюючого органу, не були б обліковані, акт фактичної перевірки не містить.
Також суд вважає безпідставним твердження відповідача про відсутність обліку нафтопродуктів на АЗС в розумінні п.12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відповідно до вказаної норми права суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого ЇЇ переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Його дія поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
Отже, документами, що є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо.
Разом з тим, суд врахувує, що згідно з пп. 10.3.1.3 п.10.3 Інструкції облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
У свою чергу особливості обліку нафтопродуктів на АЗС визначені в розділі 16 Інструкції.
Положеннями п. 16.1 Інструкції передбачено, що матеріально відповідальні особи АЗС ведуть облік руху нафтопродуктів за марками і видами (для дизельного палива в залежності від масової частки сірки) нафтопродуктів у змінному звіті за формою № 17-НП, який складається у двох примірниках. Перший примірник разом з первинними документами здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається у матеріально відповідальної особи.
Відповідно до п. 16.2 Інструкції, бухгалтерські служби підприємств перевіряють та приймають змінні звіти з доданими до них первинними документами (ТТН, талони, відомості встановленої форми, супровідні відомості за інкасацією готівки та інші), перевіряють правильність перенесення показників лічильників ПРК, ОРК з попередньої зміни, звіти про обсяг реалізації і форми оплати за РРО, визначення фактичних залишків нафтопродуктів у резервуарах АЗС за результатами вимірювання, відображених у формі № 17-НП, та надходження готівки. Зроблені під час перевірки змінних звітів виправлення засвідчуються підписами операторів АЗС, керівника АЗС та головного бухгалтера або за його дорученням іншим працівником бухгалтерської служби підприємства.
Отже, розділом 16 Інструкції визначено зведений обліковий документ (змінний звіт), який разом із первинними документами (товарно-транспортними накладними тощо) є підставою для бухгалтерського обліку нафтопродуктів.
Сторона відповідача зазначає, що під час перевірки не надано журнали обліку надходжень, однак погоджується, що були надані ТТН, видаткові накладні та договори оренди. Такі документи були витребувані як змінні звіти у п. 3 письмового звернення податкової і були надані як стверджує сторона позивача в додатках до листа № 58 від 18.10.2022 безпосередньо перевіряючому. Лист від 02.11.2022 від підприємства до ГУ ДПС у Волинській області був отриманий останнім 02.11.2022. 18.10.2022 ТзОВ «Волиньавтогаз» подало заперечення на лист перевірки до ГУ ДПС, що вбачається зі рішення від 02.11.2022 про відмову у скасування результатів перевірки.
Як вбачається з акту перевірки й додатків до нього, до перевірки надавались відповідні змінні звіти форми 17-НП, в яких, зокрема, відображено надходження ПММ на АЗС. На підставі вказаних первинних документів: змінних звітів та товарно-транспортних накладних ТзОВ «Волиньавтогаз» здійснено облік нафтопродуктів.
Крім того, суд зазначає, що надходження ПММ було занесене до реєстратора розрахункових операцій АЗС, що підтверджується відповідними фіскальними звітами, дослідженими судом. Натомість Журнал обліку надходження нафтопродуктів не є первинним чи зведеним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і порушення порядку ведення такого журналу саме по собі не свідчить про відсутність обліку товарів у розумінні п. 12 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Також суд звертає увагу й на те, що ведення Журналу обліку надходження нафтопродуктів передбачене розділом 10 Інструкції, який визначає порядок приймання і відпуску нафтопродуктів на автозаправних станціях, в той час як особливості обліку нафтопродуктів на АЗС визначені в розділі 16 Інструкції.
Як висновок, ведення такого Журналу здійснюється для інших цілей, ніж ведення власне бухгалтерського обліку нафтопродуктів, тому порушення порядку заповнення Журналу обліку надходження нафтопродуктів не може бути підставою для накладення на позивача фінансової (штрафної) санкції згідно з податковим повідомленням-рішенням від № 0014590705 від 13.12.2021.
При цьому, згідно з правовою позицією ВС, що викладена в постанові від 14.02.2022 року у справі №640/2008/20 визначено, що саме: Інструкція встановлює обов'язок суб'єкта господарювання вести передбачені нею форми обліку нафтопродуктів, регулює оперативний контроль підприємства за обігом нафтопродуктів, відсутність чи недоліки в оформленні передбачених Інструкцією документів (журналів обліку, змінних звітів) не може бути єдиною підставою для висновку про порушення порядку ведення обліку палива за місцем його продажу та застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Щодо твердження представника відповідача про схожі правовідносини на те, що в постанові від 12.03.2020 у справі № 823/1917/16 ВС дійшов висновку, що співставлення даних обліку звітів АЗС за формою N 16-НП та N 17-НП, даних PPQ з фактичними вимірюваннями залишків пального в резервуарах, тобто визначення різниці між кількістю нафтопродуктів, які надійшли на АЗС та кількістю реалізованих нафтопродуктів є належним та правомірним способом перевірки наявності неоприбуткованих нафтопродуктів /якщо різниця показників є меншою ніж кількість фактично наявного в резервуарах пального, то має місце реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку). Тоді як посилання позивача, що виявлення необлікованого товару можливо лише шляхом проведення інвентаризації та складення відповідних Форм N 3-НП, N 7-НП, N 23-НП, акту інвентаризації форми N 20-НП, порівняльної відомості результатів інвентаризації нафтопродуктів Форми N 27-НП, відомості наявності нафтопродуктів в технологічних трубопроводах форми N 35-НП, є необгрунтованими, оскільки вказаний порядок інвентаризації передбачений Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженою спільним наказом Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Міністерства палива та енергетики України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України від 20.05.2008 № 281/171/578/155) та стосується проведення внутрішньої інвентаризації нафтопродуктів на підприємствах після призначення розпорядчим документом керівника підприємства інвентаризаційної комісії та встановлення ним термінів початку та завершення робіт з інвентаризації, однак, не містить жодних положень, які регулюють порядок проведення інвентаризації у випадку проведення фактичної перевірки контролюючими органами та не може застосовуватись в межах таких правовідносин.
Як вбачається з акту перевірки податковим органом не зафіксовано, що первинні документи, товаро-транспортні накладні і змінні звіти чи інші бухгалтерські регістри містять невідповідності реалізованих нафтопродуктів і облікованих, на що вказувало б зняття залишків.
Суд зазначає, що представник ГУ ДПС у Волинській області, стверджуючи про порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР посилається на те, що станом на час фактичної перевірки АЗС товариством не надано журнали обліку надходження нафтопродуктів форми № 6-НП, №13-НП та не було надано належних документів, які б свідчили про походження товарів за місцем їх реалізації (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні), журналу оперативного обліку СВГ за формою 2-ГС, змінних звітів за формою № 17-НП, змінних звітів по АГЗП за формою 14- ГС, що на думку ДПС, свідчить про порушення ведення обліку товарних запасів за місцем здійснення господарської діяльності, що дало підстави стверджувати про продаж товариством неоприбуткованих нафтопродуктів.
Як вбачається з акту перевірки, посадові особи ДПС при проведенні перевірки зазначили, що товариством не надано журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів форми №6-НП. Хоча за діючим законодавством, оператор АЗС має оприбуткувати прийнятий нафтопродукт за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки), тобто зробити необхідні записи в журналі обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13- НП , а СВГ журналі оперативного обліку СВГ за формою 2-ГС, а не форми №6-НП.
05.10.2022 на місці проведення перевірки, посадові особи ГУ ДПС у Волинській області не оглядали зазначені журнали, натомість вказали про відсутність журналу обліку надходження нафти і нафтопродуктів форми №6-НП.
Позивач не відмовляв в наданні журналів обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою N 13-НП та журналі оперативного обліку СВГ за формою 2-ГС, оскільки акт про відмову в наданні документів, ГУ ДПС у Волинській області не складався.
З дослідженого судом письмового звернення ГУ ДПС у Волинській області до ТзОВ «Волиньавтогаз» від 05.10.2022 вбачається, що в день перевірки зобов'язано підприємство надати копії документів по 5 пунктах.
В судовому засіданні представник позивача пояснила, що підприємством листами № 57, 59 та № 1 від 06.10.2022, 18.10.2022, 01.11.2022 надавались копії витребуваних документів, як доказ дані листки додані до матеріалів позову з додатками, які безпосередньо надавались перевіряючим на руки, в тому числі і копії журналів обліку.
В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що не було повністю виконано п. 3, 4 цього письмового звернення ГУ ДПС у Волинській області по наданню ряду документів про рух пального, а саме відповідних Журналів обліку нафтопродуктів не надано у встановленому порядку, проте, підтвердила, що інспектор, який проводив перевірку ОСОБА_1 отримав 02.11.2022 лист товариства № 1 з додатками.
На підтвердження відсутності порушень, ТзОВ «Волиньавтогаз» були надані первинні документи, що підтверджують бухгалтерський облік, які досліджені судом, а саме документи на оприбуткування за період з 04.07.2022 року до 06.10.2022року: товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акцизні накладні, Z - звіти, фіскальні чеки, оборотно-сальдові відомості, які були також зареєстровані в електронному кабінеті. Зазначені звітні документи РРО, а саме Z-звіти, які досліджені судом і знаходяться в матеріалах справи містять всі відомості, зокрема, про фактичні залишки пального у літрах, кожного найменування у кожному з розхідних резервуарів, внесення яких передбачено у змінні звіти АЗС за формою № 17-НП та №14-ГС.
Судом встановлено, що за умовами підпункту 10.3.1.3 пункту 10.3 Інструкції №281/171/578/155 облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442 "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" розрахунки за продані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, талонів, відомостей на відпуск нафтопродуктів тощо) в установленому законодавством порядку.
Тобто, законодавством визначено можливість розрахунку за придбані у роздріб нафтопродукти як у готівковій формі, так і з використанням відомостей на відпуск, талонів, платіжних карток, смарт-карток (паливних карток).
Як визначено підпунктами 10.3.1.1, 10.3.2.1, 10.3.3.2, 10.3.4.2 пункту 10.2 Інструкції №281/171/578/155 розрахунки під час відпуску нафтопродукту власникам автотранспорту за готівку здійснюються на АЗС з використанням РРО, які відповідають технічним вимогам до їх застосування та внесені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій згідно з Положенням про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1315.
Відпуск нафтопродуктів за безготівковим розрахунком за відомостями здійснюється АЗС на підставі договорів, укладених між підприємством та споживачем. Відпуск нафтопродуктів відображається у відомості на відпуск нафтопродуктів за формою №16-НП (додаток 16).
Заправлення за талонами та відпуск нафтопродуктів за платіжними картками відображається у змінному звіті АЗС за формою №17-НП.
Згідно з пунктом 10.4 Інструкції №281/171/578/155 на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС №17-НП. Під час приймання-передавання зміни оператори АЗС: визначають залишки нафтопродуктів на кінець зміни з урахуванням залишків
на початок зміни (цей залишок переноситься з графи "обліковий залишок попередньої зміни"), надходження нафтопродуктів за зміну, які підтверджено відповідними документами, та кількості відпущених за зміну нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників усіх ПРК, ОРК (обліковий залишок); вимірюють загальний рівень нафтопродуктів і рівень підтоварної води в кожному резервуарі та за результатами вимірювань визначають об'єм нафтопродуктів (фактичний залишок); роздруковують на РРО фіскальний звітний чек і визначають обсяг виконаних розрахункових операцій, що заносяться до фіскальної пам'яті; передають залишок готівки; перевіряють наявність та фіксацію у місцях, передбачених експлуатаційним документом, свинцевих пломб з відбитком повірочного тавра та відповідність відбитку цих тавр у формулярах на ПРК, ОРК.
У разі встановлення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі в границях відносної похибки методу вимірювання маси згідно з ГОСТ 26976 зміна передається і приймається за обліковим залишком нафтопродукту. Перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення фіксується у змінному звіті. У разі перевищення розбіжності фактичної і облікової кількості нафтопродуктів у резервуарі понад зазначених норм керівництво повинно вжити заходів щодо проведення позачергової інвентаризації. До встановлення обставин перевищення фактичного залишку на кінець зміни над обліковим залишком на кінець зміни понад допустиме граничне відхилення обліковий залишок не корегується.
Після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою №17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Після оприбуткування нафтопродуктів, дані лічильника сумарного обліку паливно-роздавальних колонок, система керування паливно-роздавальними колонками та реєстратори розрахункових операцій діють як одне ціле та не повинні мати розбіжностей даних більш ніж на 0,1 %. Як наслідок, дані про оприбутковане за даними бухгалтерського обліку пальне повинні відповідати даним реєстратора розрахункових операцій, який є носієм доказової інформації про обіг пального на АЗС.
Фактичні залишки нафтопродуктів на АЗС відповідають обліковим залишкам надходження нафтопродуктів за визначений проміжок часу, що підтверджені відповідними документами (ТТН), змінним звітом АЗС за формою №17-НП, за вирахуванням кількості відпущених нафтопродуктів за сумарними показниками лічильників паливно-роздавальних колонок. Обсяг реалізації нафтопродуктів, що фіксується лічильником сумарного обліку паливно-роздавальних колонок за певний проміжок часу, збігається з обсягом реалізації, відображеним у звітних документах касових апаратів за всіма формами оплати за цей самий проміжок часу.
Відтак, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про реалізацію позивачем належним чином необлікованих товарів (ПММ) за місцем їх реалізації з огляду на наступне.
Податковим органом не встановлено реалізації товариством нафтопродуктів поза РРО - нафтопродуктів, що відомості щодо яких не занесені до фіскальної пам'яті РРО.
Таким чином, реалізація нафтопродуктів та СВГ здійснювалася через РРО в межах залишків, що були обліковані в пам'яті РРО.
На підтвердження обліку надходження нафтопродуктів та СВГ на АЗС з 05.07.2022 року судом були досліджені: журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС: м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 2А за формою N 13-НП на 7 аркушах; журнал оперативного обліку СВГ, що надійшов на АГЗП за адресою: м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 2А за формою 2-ГС на 8 аркушах.
Крім того, облік руху нафтопродуктів за марками і видами з 05.07.2022 було відображено у змінних звітах формою № 17-НП. Облік руху газу за марками з 05.07.2022 року було відображено у змінних звітах формою № 14-СГ.
Таким чином, товариством було дотримано порядок оприбуткування, обліку, руху та реалізацію нафтопродуктів на та СВГ на АЗС та АГЗП за адресою: м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 2А, враховуючи належним чином оформлені товаро-транспортні накладні; журнал обліку надходження нафтопродуктів на АЗС за формою № 13-НП, журнал оперативного обліку СВГ за формою №2-СГ; відображено рух НП у змінних звітах АЗС за формою №17; облік руху газу за формою № 14-СГ, об'єм прийнятого нафтопродукту та СВГ занесено до даних реєстратора розрахункових операцій (РРО); інформація про надходження НП відображена у наданих та зареєстрованих ДПС зведених показниках.
Оскільки рішення контролюючого органу про накладення на ТзОВ «Волиньавтогаз» фінансової (штрафної) санкції ґрунтується виключно на відсутності у Журналі обліку надходження нафтопродуктів записів, при тому, що такі записи (про надходження газу на АЗС) здійснені в Журналі оперативного обліку СВГ за формою №2-ГС та підтверджені іншими первинними бухгалтерськими документами, що були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що у діях ТзОВ «Волиньавтогаз» відсутній склад правопорушення, передбачений п. 12 ст. З Закону №265 під час реалізації газу, так як останній обліковується на підприємстві на підставі належних підтверджуючих документів, тому у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних санкцій у в розмірі 5 580 879,16 грн відповідно до прийнятого податкового повідомлення-рішення № № 0014590705 від 13.12.2021, відтак останнє підлягає скасуванню.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 26 840,00 грн., сплачений квитанцією від 02.03.2023.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 02.02.2023 № 0014590705.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньавтогаз» судовий збір в розмірі 26 840,00 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньавтогаз» (43000; Волинська область, м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 2А; код ЄДРПОУ 34523936).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679)
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич
Повний текст рішення виготовлено 30 травня 2023 року.