Ухвала від 29.05.2023 по справі 140/11566/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/11566/23

Суддя Волинського окружного адміністративного суду Денисюк Р.С., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_2 пенсії в разі втрати годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.08.2022 № ХА 20062 про розмір грошового забезпечення та зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в разі втрати годувальника з 01.04.2019 на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.08.2022 № ХА 20062 про розмір грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З матеріалів позовної заяви слідує, що спірні правовідносини у цій справі стосуються перерахунку пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки Волинського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 30.08.2022 № ХА 20062 про розмір грошового забезпечення.

Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Вказаний висновок сформовано в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”. Так під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Пенсію позивач отримує щомісяця, саме тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата.

Суддя зауважує, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових. Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.

При цьому отримання позивачем листа відповідача від 30.09.2022 за №8318-7502/С-02/8-0300/23 на звернення законного представника позивача не змінює момент, з якого остання повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Такі ж висновки щодо застосування до спірних правовідносин положень статей 122, 123 КАС України містяться у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №1140/2132/18.

Із цим позовом в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду лише 24.05.2023, тобто з пропуском строку, передбаченого статтею 122 КАС України.

Одночасно у прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтоване тим, що існували об'єктивні перешкоди для звернення до суду у строки, визначені КАС України, а саме посилається на запровадження карантину на всій території України та введення воєнного стану в Україні, у зв'язку з чим просить пропустила строк звернення до суду.

На думку судді наведені у позовній заяві причини пропуску строку звернення до суду не можна визнати поважними, з огляду на таке.

Так, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Причини пропуску строку, наведені у клопотанні, є загальними та не пов'язані з конкретними обставинами, які стосуються саме позивача та не свідчать про непереборний характер обставин в контексті можливості подати позовну заяву у встановлений законом строк.

Так, покликаючись в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду на запровадження воєнного стану, законний представник позивача не вказала конкретних обставин та не надала доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на своєчасність звернення до суду із цим позовом, при тому що Волинська область не належить до територій, що є тимчасово окупованими, територій, що знаходяться в оточенні (блокуванні) та/або територій, на яких ведуться активні бойові дії.

Крім цього, на думку судді, саме по собі запровадження на усій території України з 12.03.2020 карантину не можна вважати поважною причиною пропуску строку на звернення до суду, запроваджені Урядом України протиепідемічні заходи з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 не створювали законному представнику позивача перешкод у своєчасному зверненні до суду з цим позовом в строк, визначений статтею 122 КАС України.

При цьому, жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами законний представник позивача не надала.

Таким чином, позовну заяву на підставі частини першої статті 123 КАС України належить залишити без руху, при цьому, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та надавши відповідні докази на їх підтвердження.

Керуючись статтями 123, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави, вказані у позовній заяві про поновлення строку звернення до суду.

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Роз'яснити, що протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо вказані позивачем інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя Р.С. Денисюк

Попередній документ
111195480
Наступний документ
111195482
Інформація про рішення:
№ рішення: 111195481
№ справи: 140/11566/23
Дата рішення: 29.05.2023
Дата публікації: 01.06.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.08.2023)
Дата надходження: 24.05.2023
Предмет позову: про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії